Постанова 4856 № 240/14211/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/14211/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 15 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. В серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило: 1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 22.06.2020 року №1657315/38580846; 1.2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.06.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" датою її фактичного надходження.

2. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної, були надані з поясненнями контролюючому органу (яким не було конкретизовано позивачу необхідність надання визначеного переліку документів), останній не мав правових підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" у реєстрації податкової накладної №1657315/38580846 від 22 червня 2020 року. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Поділля" задоволено. 3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 22.06.2020 року №1657315/38580846. 3.2. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.06.2020 року, датою її фактичного надходження. 3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051 грн. 00 коп. 3.4. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051 грн. 00 коп. 4. 05.04.2021 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу.

5. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року заяву позивача задоволено. 5.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. 5.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Головне управління ДПС у Житомирській області / надалі апелянт /, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

7. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не встановлено, що розмір заявлених судових витрат є абсолютно неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки ч. 3 ст. 134 КАС України для розрахунку розміру витрат на правничу допомогу адвоката вимагає надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості від останнього, що не було виконано заявником. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Суд зазначає, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" та адвокатом Сірою А. В. укладено Договір про надання правничої допомоги від 12.08.2020 року №23.

9. Згідно з Актом від 01.04.2021 року приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 12.08.2020 року №23 адвокат надав позивачу юридичні послуги на суму 6 000 грн.

10. Факт надання правничої допомоги по вищевказаному Договору також підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.04.2021, відповідно до якого, надання послуг полягає в наступному: вивчення документів та підготовка позовної заяви до ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

11. На надання правової допомоги по Договору №23 від 12.08.2020 року Адвокатом було витрачено 4 години, що з урахуванням вартості однієї години роботи - становить 1500, 00 грн. та складає 6000 грн.

12. Відповідно до п. 4 Договору №23 від 12.08.2020 року клієнт зобов`язується сплатити авансовий платіж у розмірі 5 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 5 робочих днів з моменту укладання даного Договору.

13. Відповідно до платіжного доручення №486 від 17.08.2020 року позивачем було здійснено оплату за надання правової допомоги згідно Договору №23 від 12.08.2020 року. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

14. Позивач вважає, що ним надано достатньо доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких вбачається обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, час, витрачений фахівцем в галузі права.

15. Апелянт посилаючись на Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу", вважає, що розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним з обсягом наданих послуг. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

17. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

18. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

19. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

20. Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

21. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

22. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

25. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

26. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

27. При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

28. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

29. Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 820/2973/18).

30. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

31. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 6000 грн, пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

32. Узагальнюючи, суд першої інстанції прийшов до переконання, що представником позивача у зв`язку із розглядом даної справи фактично витрачено на професійну правничу допомогу та доведено обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

33. Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, погоджується з викладеними мотивами, з огляду на зміст позовних вимог, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і вважає, що гонорар адвоката у цій справі є співмірним та розумним, а розмір такого гонорару є обґрунтованим відносно заявлених позовних вимог.

34. Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

35. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

39. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирської області слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.