Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/2361/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2361/20 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення 24.11.2020 р., м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Цандура М.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: 13.11.2020 року Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 511 342,87 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року позов Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що будь-яких документів від податкового органу вона не отримувала, в тому числі податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги про сплату боргу. Апелянт вказує на те, що вона з 2008 року зареєстрована у м. Києві, а не у м. Херсоні. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку змісту позовній заяві, що призвело до винесення незаконного рішення. На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року та прийняти нове, яким визнати незаконними дії начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, зняти заборону з квартири АДРЕСА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Звертаючись з позовом до суду першої інстанції Головне управління ДПС посилалось на те, що за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 511 342,87 грн., яка утворилась в результаті не сплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (466 159,98 грн.), який нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 року № 002871305 на суму 457 359,05 грн. та податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 року № 0022881305 на суму 170 грн., з урахуванням пені в сумі 8 630,93 грн., військового збору в сумі 45 182,89 грн., податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 року № 0022891305 на суму 38 113,25 грн., з урахуванням пені 7 069,54 грн. Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірки з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) під час отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. За наслідком проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 15.05.2019 р. №264/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.07.2019 року № 002871305, № 0022881305, № 0022891305. Також встановлено, що на підставі ст. 129 ПК України нарахована пеня в сумі 8630,93 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 р. № 0022871305 та 7069,64 грн відповідно до податкового повідомлення - рішення від 15.07.2019 р. № 0022891305. На підтвердження наявності боргу управлінням ДПС суду надано копію акта перевірки, копії податкових повідомлень-рішень, докази узгодження грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, витяги з інтегрованих карток платника податків - відповідачки, розрахунок виникнення податкового боргу та розрахунки штрафних санкцій. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 511 342,87 грн. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, з огляду на наступне: Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Положеннями п. 54.1 п. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України (в редакції, чинній на момент надсилання позивачу податкової вимоги) встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ПК України). Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України). Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою в установленому законодавством порядку, надсилання платнику податків вимоги про сплату боргу. Судом встановлено, що відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 ПК України, податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу про сплату боргу за податковою адресою, однак, з незалежних від контролюючого органу причин така податкова вимога була повернута на адресу контролюючого органу. Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Пунктом 42.3 статті 42 ПК України визначено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. В поданій апеляційні скарзі ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не отримувала податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, оскільки вони направлялись на адресу: АДРЕСА_2 , тоді як вона зареєстрована та проживає у м. Києві, а тому вважає, що поданий Головним управлінням позов не підлягає задоволенню. Слід зазначити, що згідно п. 70.7 ст. 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке розроблено відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). Пунктом 2 цього Положення визначено, що державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Це Положення регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства. Вказаним положенням визначено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта). Розділом IX цього Положення передбачено порядок подання Заяви про зміну даних, які вносяться до Облікової картки та Повідомлення. Так, астановлено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно. Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п`яти робочих днів. В свою чергу, згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Таким чином, вказаними нормами чинного законодавства передбачено обов`язок фізичної особи-платника податків повідомляти податкові органи про зміну податкової адреси. В свою чергу, в даному випадку докази повідомлення відповідачем податкових органів про зміну податкової адреси відсутні. З огляду на зазначене вимога про сплату боргу надсилалась Головним управлінням відповідачу за останньою відомою податковою адресою: АДРЕСА_2 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Невручення в даному випадку відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відбулось з незалежних від податкового органу причин, та згідно п. 42.2, 42.3 ст. 42 ПК України та документи вважаються належним чином врученими. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно дотримання Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі визначених Податковим кодексом України умов, які передують зверненню контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу, та відповідно, про наявність підстав для задоволення поданого позову та стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу. В свою чергу, колегія суддів встановила, що на виконання вимог ст. 171 КАС України суддя Херсонського окружного адміністративного суду звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, станом на 02.09.2020 року у Реєстрі територіальної громади міста Херсона інформація щодо зареєстрованого місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. В свою чергу, відповідно до ч. 7 ст. 171 КАС України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу. Статтею 130 КАС України передбачено порядок виклику (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме. Так, встановлено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З матеріалів справи вбачається, що Херсонським окружним адміністративним судом у порядку ст. 130 КАС України 23.09.2020 року було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про розгляд справи № 420/2361/20 за позовом Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та необхідність відповідачу подати відзив на позовну заяву. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач у даній справі був належним чином сповіщений про відкриття провадження у жданій справі та призначення її до розгляду, а тому підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права відсутні. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 16.07.2021 року. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук