Постанова 4854 № 540/4231/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/4231/20 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон, 28 січня 2021 року. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії без урахування періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р. та утримання надміру виплачених коштів в сумі 422818,06 грн. з пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20 % щомісячно, починаючи з 01.08.2020 р. до повного погашення;зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 суми грошових коштів раніше призначеної пенсії з урахуванням періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р., що були утримані у розмірі 20 % щомісячно, починаючи з 01.02.2020 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.07.2005 р. позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У липні 2020 року отримала лист щодо проведення інвентаризації пенсійної справи, за результатами якої здійснено перерахунок пенсії та обчислено переплату пенсійних коштів за період з 01.07.2007 р. по 29.02.2020 р. в сумі 422818,06 грн., запропоновано добровільно повернути вказану суму на рахунок Пенсійного фонду. Вважає протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії без урахування періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р., оскільки відповідальність на пенсіонера може бути покладена на підставі ст.50 Закону № 1058 або ст.103 Закону № 1788 виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, обов`язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати пенсії. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) від 11.02.2020 р. № 965230180231 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) від 17.07.2020 р. № 381 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з їх безпідставністю. В обґрунтування скарги апелянт зазначив про те, що позивачкою до ПФУ для перерахунку пенсії за яким вона звернулась з 01.07.2007р. та який їй було здійснено органом ПФУ, було надано довідки про підтвердження періодів роботи у Херсонському Державному підприємстві комітету матеріальних ресурсів на посаді начальника технічного відділу з 28.08.1994р. по 11.09.1997р. та у ТОВ «Херсон-автосервіс перевезення» на посаді начальника технічного відділу з 08.10.1997р. по 31.12.2002р., з недостовірними даними. Таким чином, оскільки під час інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 було встановлено, що пенсію їй перераховано на підставі довідок, поданих ОСОБА_1 з недостовірними даними, наявні підстави для стягнення надміру виплачених на підставі недостовірних довідок сум, а також перерахунку пенсії з вирахуванням періодів, які зазначені у таких довідках. 19.05.2021р. (вхід. № 10658/21) від позивачки до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказала про хибність тверджень апелянта та просила судове рішення залишити без змін, мотивуючи відсутністю доказів, які б свідчили про можливе зловживання саме позивачкою. Відповідачем не надано доказів здійснення перевірки страхувальника та витребування у нього доказів підтвердження періодів роботи позивачки. Також, не встановлено обставин щодо неправомірних дій позивачки, у тому числі й щодо надання недостовірних відомостей. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного провадження, з огляду на відсутність клопотань про розгляд справи за участю сторін, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області з 20.05.2005 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 27.06.2007 р. позивач звернулась до УПФУ в Суворовському районі м.Херсона із заявою щодо перерахунку пенсії за віком, до якої долучено довідки Херсонського Державного автотранспортного підприємства: від 25.10.1997 р. № 18 про заробіток для обчислення пенсії за період з серпня 1992 року по серпень 1997 року включно; від 25.10.1997 р. № 23 про період роботи у Херсонському Державному підприємстві комітету матеріальних ресурсів на посаді начальника технічного відділу з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р. На підставі постанови Правління Пенсійного фонду України "Про проведення інвентаризації пенсійних справ" від 03.09.2018 р. № 19-1 та наказу Пенсійного фонду України "Про проведення інвентаризації пенсійних справ" від 12.10.2018 р. № 169 проведено інвентаризацію пенсійної справи ОСОБА_1 , якою встановлено: - до заяви про перерахунок пенсії надано довідку від 25.10.1997 р. № 23 про період роботи (записи в трудовій книжці відсутні) у Херсонському Державному підприємстві комітету матеріальних ресурсів на посаді начальника технічного відділу з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р. Довідка про заробітну плату і довідка про підтвердження періоду роботи підписана керівником підприємства ОСОБА_2 та головним бухгалтером Кедровською ОВ. Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3 (видана 20.09.1967 р.), він звільнився з посади директора вищезазначеного підприємства 09.09.1997 р. (наказ від 09.09.1997 р. № 13-К); - довідка про заробітну плату від 25.10.1997 р. оформлена відповідно додатку 1 до п.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто, зазначена довідка про заробітну плату, яка має дату реєстрації 25.10.1997 р. на той час ще не існувала. Відповідну форму довідки затверджено тільки у 2002 році спільним наказом Міністерством праці та соціальної політики України та Пенсійним фондом України від 30.04.2002 р. № 224/30 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за №536/6824; - відповідно до листа Головного управління статистики у Херсонській області від 17.10.2019 р. № 03.1-03/2425-19 суб`єкт господарювання Херсонське Державне автотранспортне підприємство комітету матеріальних ресурсів не значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій Херсонської області; - для здійснення перерахунку додано довідку (без дати та номеру) про підтвердження періодів роботи (записи в трудовій книжці відсутні) на посаді начальника відділу ТОВ "Херсон-автосервіс перевезення" з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р., за підписом директора ОСОБА_2 (згідно записів трудової книжки, гр. ОСОБА_2 працював на даному підприємстві з 09.09.1997 р. по 17.04.2001 р., але в матеріалах пенсійної справи є заява не зараховувати цей період роботи до його трудового стажу). Тобто, довідка про роботу видана в період коли гр. ОСОБА_2 вже не працював на підприємстві; - за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу гр. ОСОБА_1 , відсутні відомості про нарахування заробітної плати по ТОВ "Херсон-автосервіс перевезення" за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2002 р., суми нарахованої заробітної плати відображені з червня 2003 року по підприємству ПФ "Оленка". За результатами інвентаризації пенсійної справи інвентаризаційною комісією при ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення: рекомендувати починаючи з 01.07.2007 р. здійснити перерахунок пенсії, без урахування періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р., та враховуючи заробітну плату до 01.07.2000 р. за довідкою наданою при призначенні пенсії ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", для здійснення обрахунку переплати пенсійних коштів. У разі відмови особи від погашення суми переплати, передати відповідні матеріали до правоохоронних органів. Вказане рішення оформлено протоколом засідання інвентаризаційної комісії при ГУ ПФУ в Херсонській області від 26.12.2019 р. №

20. Рішенням від 11.02.2020 р. № 965230180231 здійснено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв`язку з чим обраховано переплату пенсійних коштів. Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 17.07.2020 р. № 381, у зв`язку з коригуванням стажу та заробітної плати згідно рішення комісії від 26.12.2019 р., витяг з протоколу № 20, вирішено утримувати переплату, яка утворилася з 01.07.2007 р. по 29.02.2020 р. в сумі 422818,06 грн. в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.08.2020 р. до повного погашення. Не погоджуючись з перерахунком пенсії та утриманням надміру виплачених коштів, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції приймаючи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку пенсіонера при перерахунку пенсії з 01.07.2007 р., виходив з того, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям ГУ ПФУ в Херсонській області рішень від 11.02.2020 р. № 965230180231 про перерахунок пенсії та від 17.07.2020 р. № 381 про утримання надміру виплачених сум пенсій, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме: визнати протиправними та скасувати рішення від 11.02.2020 р. №965230180231 та від 17.07.2020 р. №

381. Разом з тим, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії без урахування періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р. та утримання надміру виплачених коштів в сумі 422818,06 грн., оскільки скасування вказаних вище рішень охоплює дану позовну вимогу. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058- IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - - Закон № 1058). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. За приписами п. 1 ст. 50 Закону №1058, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Як встановлено ч.2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 1788), підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Приписами ст. 103 Закону № 1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Статтею 60 Закону № 1058-ІV визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. Водночас, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695. У відповідності до п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону № 1788 у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1). З наведених вище норм слідує, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. При цьому, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером двома шляхами: у добровільному порядку (зі згоди пенсіонера); стягуються в примусовому порядку на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (без згоди пенсіонера). Таким чином, чинним законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника. Між тим, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.11.2019 року по справі № 639/9467/16-а. Апеляційний суд звертає увагу, що в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Разом з тим, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058 та статтею 103 Закону № 1788, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788 є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Зазначений правовий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними зокрема у постановах від 25.10.2016 (справа № 686/26486/14-а) та від 25.09.2018 (справа №340/644/15-а). Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано було зазначено, що відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Таким чином, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій є встановлення допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому випадку суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Оцінюючи докази, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх тверджень, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не вказано у спірному рішенні обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку саме ОСОБА_1 які стали підставою для неправомірної виплати пенсії. Про такі обставини відповідачем не було вказано під час розгляду справи судом першої інстанції, та про такі не зазначено й в апеляційній скарзі. Як вірно було зауважено судом першої інстанції, фактичною підставою для перерахунку розміру пенсії за віком стали, неналежна форма наданої ОСОБА_1 довідки виданої Херсонським ДП комітету матеріальних ресурсів та не підтвердження повноваження підписанта довідки ТОВ «Херсон-автосервіс перевезення», а також відсутність відомостей про нарахування заробітної плати за період з 01.07.2000р. по 31.12.2002р. При цьому, з наданих відповідачем у справі копій з пенсійної справи ОСОБА_1 , як вірно зауважив суд першої інстанції не вбачається жодних доказів проведення перевірки страхувальника та направлення на його адресу запитів щодо підтвердження періодів роботи ОСОБА_1 на посаді начальника технічного відділу Херсонського Державного підприємства комітету матеріальних ресурсів з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., на посаді начальника технічного відділу ТОВ "Херсон-автосервіс перевезення" з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р. та розмірів отриманої заробітної плати згідно довідки Херсонського Державного автотранспортного підприємства від 25.10.1997 р. №

18. В свою чергу, відповідачем також не встановлено й обставини щодо неправомірних дій пенсіонера, у тому числі, щодо подання ним недостовірних даних, що враховуються при обчисленні пенсії, та призвели до надміру виплачених сум пенсії. Отже, колегія суддів підтверджує, що відповідачем жодним чином не доведено фактів та не надано на їх підтвердження доказів, що позивач навмисно надав пенсійному органу довідки про заробітну плату з невірними показниками. Положеннями ч.2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З урахуванням вказаного, зважаючи на відсутність в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку саме пенсіонера ОСОБА_1 при зверненні із заявою про перерахунок пенсії та допустимих доказів обізнаності позивача щодо невідповідності даних довідок про підтвердження трудового стажу та заробітну плату, на підставі яких їй було перераховано пенсію з 01.07.2007р., колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення ГУПФУ в Херсонській області рішень від 11.02.2020р. № 965230180231 про перерахунок пенсії та від 17.07.2020р. № 381 про утримання надміру виплачених сум пенсій, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були наявні обґрунтовані підстави для визнання вказаних рішень протиправним та їх скасування, з урахуванням вимог ч. 2 ст.9 КАС України, що узгоджується з вимогами Закону. При цьому, колегія суддів вважає таким, що не суперечить чинному законодавству також і висновок суду першої інстанції з приводу відсутності підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії без урахування періодів роботи з 28.08.1994 р. по 11.09.1997 р., з 08.10.1997 р. по 31.12.2002 р. та утримання надміру виплачених коштів в сумі 422818,06 грн., оскільки скасування вказаних вище рішень охоплює дану позовну вимогу. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 540/4231/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.