Постанова 4854 № 540/2115/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2115/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Запорожан Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: В жовтні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ПФУ), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.04.2019 року (протокол №06) про перерахунок пенсії позивачу з 08.03.2009 року, враховуючи заробітну платну за 60 місяців до 01.07.2000 року нульовим значенням; - зобов`язати відповідача відновити нарахування пенсії з 01.05.2019 року з врахуванням довідки про заробітну плату від 20.02.2009 року №8. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем перераховано пенсію позивачу за віком у зв`язку з виявленням факту невідповідності документів по кооперативу «Тепловик», а саме відсутності сплати кооперативом «Тепловик» збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за 1995-1997 року. Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся з позовом до суду, оскільки, на думку позивача, сплата страхових внесків є обов`язком роботодавця, а тому саме роботодавець несе відповідальність за неперерахування таких внесків. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України і Херсонській області отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 29.05.2019 року позивача повідомлено, що проведено інвентаризаційну перевірку пенсійної справи №965220183551 ОСОБА_1 та складено протокол №6 засідання інвентаризаційної комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. Під час перевірки комісією встановлено невідповідність документів по кооперативу «Тепловик», переданих на зберігання до КУ «Трудовий архів м.Херсона» Херсонської міської ради, на підставі яких видана довідка про заробітну плату позивача від 20.02.2009 року №8, а саме: - невідповідність внесених даних щодо паспорту в картці дійсної дати паспорту, що міститься в матеріалах пенсійної справи при частковому співпаданні його серії та номеру: по картці ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.10.1993 року, паспорт, що міститься в матеріалах пенсійної справи ЕО №227781 виданий 29.10.1996 року; - невідповідність датам прийняття протоколах, картках Т-2, в трудовій книжці: ОСОБА_1 , за пр. №2 від 11.01.1992 року прийнято водієм (що міститься в протоколах зборів членів кооперативу про прийом і звільнення працівників), але цього запису не має в картці Т-2 та в трудовій книжці (працював на іншому підприємстві), звільнення після цього запису немає, але є ще один запис в протоколах про прийом і звільнення: пр. №8 від 18.05.1995 року прийнято водієм з 05.05.1995 року (по картці Т-2 та трудовій книжці: пр. №4 від 18.05.1995 року). Позивачем, разом з особистою заявою від 21.05.2009 року про призначення пенсії надана довідка про заробітну плату від 20.02.2009 року №8 з кооперативу «Тепловик» за період з травня 1995 року по квітень 2000 року. Під час перевірки заробітної плати позивача, яка проходила в КУ «Трудовий архів м.Херсона» Херсонської міської ради встановлено, що в довідці про заробітну плату від 20.02.2009 року №8 сума заробітної плати за 1995 рік - 2290,00 грн., за 1996 рік - 5950,00 грн., за 1997 рік - 8350,00 грн., 1998 рік - 8060,70 грн., 1999 рік - 8440,00 грн., за 1996 рік - 2000,00 грн. Сплата 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за 1995-2000 роки значно нижче, ніж передбачене законодавством, за 1995-1997 року сплата відсутня. 19.04.2019 року, інвентаризаційною комісією відповідача прийнято рішення, в якому рекомендовано починаючи з 01.05.2019 року, здійснити перерахунок пенсії, та в подальшому відкоригувати з 08.03.2009 року враховуючи заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000 року нульовим значенням, для здійснення обрахунку переплат пенсійних коштів, та передати відповідні матеріали до правоохоронних органів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсіонер не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду його роботи. Колегія суддів при вирішенні справи виходить з наступного. Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, фактично, внаслідок невиконання кооперативу «Тепловик» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №688/947/17 та від 17.07.2019 року у справі №144/669/17, у справі №208/6680/16-а від 27.03.2018 року. Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача, прийняте 19.04.2019 року на засіданні інвентаризаційної комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (протокол № 6), в частині рекомендації здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.05.2019 року, та в подальшому відкоригувати з 08.03.2009 року враховуючи заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000 року нульовим значенням, для здійснення обрахунку переплат пенсійних коштів є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Запорожан Д.В.