Постанова 4857 № 344/10641/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/10641/20 пров. № А/857/9651/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Онишкевича Т. В., Хобор Р. Б., за участю секретаря судового засідання Лутчин А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2021 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Пастернак І. А. о 09:55 год у м. Івано-Франківську) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: 17.08.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03.08.2020 у справі про адміністративне правопорушення № ІФ10095/1682/ПТ-ПС, якою його, як директора ПП «Безпека-Захід» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем зроблено помилковий висновок про вчинення ним дій щодо невиконання законних вимог посадових осіб посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу. Зазначає, що таких дій він не вчиняв та не отримував жодних вимог про надання документів, що стосуються предмета призначеної перевірки ПП «Безпека-Захід». Вказує на допущення відповідачем процедурних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений за його відсутності та без роз`яснення змісту статті 63 Конституції України і його прав та обов`язків, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.04.2021 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при вирішенні справи не надано оцінку діям відповідача, яким допущено значні процедурні порушення щодо проведення перевірки та не дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до незаконного притягнення його до відповідальності. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис від 18.10.2019 № ІФ1539/1682/АВ/П про зобов`язання директора ПП «Безпека-Захід» до 30.10.2019 усунути виявлені під час проведення перевірки порушення щодо належності оформлення працівників, ведення особових карток працівників, ведення обліку робочого часу та обліку витрат на оплату праці. 24.07.2020 першим заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято наказ № 805-Д «Про проведення позапланової перевірки у ПП «Безпека-Захід», згідно з яким посадових осіб Управління Держпраці в Івано-Франківській області зобов`язано провести позапланову перевірку ПП «Безпека-Захід» щодо дотримання законодавства про працю щодо перевірки виконання вимог припису від 18.10.2019 № ІФ1539/1682/АВ/П в період з 27.07.2020 по 31.07.2020. Відповідно до вказаного наказу оформлено направлення для проведення позапланової перевірки ПП «Безпека-Захід» від 24.07.2020 № 15-10/4819. Термін дії направлення з 27.07.2020 по 31.07.2020. 27.07.2020 позивач письмово повідомив Управління Держпраці в Івано-Франківській області, що в судовому порядку скасовано постанову та припис (справа № 300/2566/19), для перевірки виконання якого були направлені працівники Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Листом від 30.07.2020 № 05-16/133 головний державний інспектор Управління Держпраці в Івано-Франківській області Поліник В. М. просив директора ПП «Безпека-Захід» ОСОБА_1 з`явитись 03.08.2020 о 10:30 год за адресою: АДРЕСА_1 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення згідно з статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий лист був надісланий позивачу поштовим зв`язком та вручений 31.07.2020. 03.08.2020 інспектором праці Поліником В. М. складено протокол про адміністративне правопорушення № ІФ10095/1682/ПТ, в якому зафіксовано вчинення ОСОБА_1 , як директором ПП «Безпека-Захід», адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме створення перешкод у проведенні позапланової перевірки у зв`язку з невиконанням вимог інспектора праці при відвідуванні 27.07.2020 ПП «Безпека-Захід» не надано документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: наказів про прийняття працівників на роботу та повідомлення про них в ДПС за період з листопада 2019 року; особових карток працівників з листопада 2019 року; табелів обліку робочого часу за період від листопада 2019 року по даний час; відомостей нарахування заробітної плати від листопада 2019 року; пояснень керівника щодо використання праці найманих працівників за договорами цивільно-правового характеру. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 03.08.2020 № ІФ10095/1682/ПТ та доданих до нього матеріалів головним державним інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області Поліник В. М. винесено постанову від 03.08.2020 № ІФ10095/1682/ПТ-ПС, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно накладено адміністративне стягнення оскаржуваною постановою з огляду на доведеність факту невиконання директором ПП «Безпека Захід» ОСОБА_1 вимог припису про усунення виявлених порушень від 18.10.2019 № ІФ1539/1682/АВ/П. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV (далі - Конвенція Міжнародної організації праці), система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи. Пунктом а статті 3 вказаної Конвенції визначено, що завданнями системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм. Будь-які інші обов`язки, які можуть бути покладені на інспекторів праці, не повинні заважати їм ефективно виконувати їхні основні обов`язки або якимось чином завдавати шкоди авторитетові та неупередженості, які потрібні інспекторам у їхніх відносинах з роботодавцями та працівниками (частина друга статті 3 Конвенції Міжнародної організації праці). Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Так, відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Згідно з статтею 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами встановлює Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823). У справі, яка розглядається, встановлено, що підставою для проведення перевірки стало невиконання вимог припису інспектора праці, а тому в даному випадку підлягали з`ясуванню питання щодо усунення порушень, викладених у приписі від 18.10.2019 № ІФ1539/1682/АВ/П. Слід зазначити, що відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення питань, що підлягають з`ясуванню під час проведення перевірки, а відповідно й переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, тому інспектори праці територіальних органів Держпраці України наділені повноваженнями та мають право під час перевірок за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування пред`являти вимоги про надання документів, необхідних для проведення такої перевірки. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як встановлено з матеріалів справи, директором ПП Безпека-Захід» ОСОБА_1 було створено перешкоду в частині ненадання документів, необхідних для здійснення відповідачем перевірки додержання законодавства про працю та виконання вимог припису. Вказана обставина підтверджується листом позивача від 27.07.2020, адресованим Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області, в якому інформовано про скасування в судовому порядку відповідного припису. Слід зазначити, що у справі № 300/2566/19 предметом судового спору була законність постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 28.11.2019 про накладення штрафу на ПП «Безпека-Захід» та жодних висновків щодо припису судові рішення у цій справі не містять. Також не заслуговують на увагу покликання позивача на допущення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області процедурних порушень під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки його належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, заяви про розгляд справи за його участю позивач не подавав, а неприбуття позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення не позбавляло відповідача права прийняти постанову по справі. За таких обставин, приймаючи оспорювану постанову від 03.08.2020 № ІФ10095/1682/ПТ-ПС відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2021 року у справі № 344/10641/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 14.07.2021