LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/676/20-а

від 14.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/676/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач 1, 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 27.05.2020 звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області Є. Білоусова від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області"; - визнати протиправним та скасувати рішення №301 кадрової комісії № 2 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки"; - зобов`язати Прокуратуру Донецької області в особі її керівника поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Донецької області та органах прокуратури Донецької області; - стягнути з Прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 по день винесення судом рішення про поновлення на посаді виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області Є. Білоусова від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області". Визнано протиправним та скасовано рішення №301 кадрової комісії № 2 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки". Зобов`язано Донецьку обласну прокуратури в особі її керівника поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Донецької області та органах прокуратури Донецької області. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 по 28.12.2020 в сумі 143862,44 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Донецької області та органах прокуратури Донецької області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стало протиправне рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", яке в подальшому породило незаконне звільнення позивача з посади прокурора. Однак це рішення суду не позбавляє позивача обов`язку пройти атестацію відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113) та Порядку проходження прокурорами атестації затвердженого наказом Генерального прокурора 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок №221) (у разі на це його волі), із врахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення. При цьому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаду з якої був звільнений, а не на посаду прокурора Донецької обласної прокуратури. Наведене обумовлено тим, що для призначення на посаду прокурора Донецької обласної прокуратури необхідно позивачу пройти атестацію відповідно до положень Закону 113 та Порядку №

221. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині посади, на якій підлягає поновленню, а відповідач - скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач пройшов публічну процедуру відбору та призначений на посаду прокурора, що підтверджується рішеннями Кваліфікаційно дисциплінарних комісій прокурорів. Законом України "Про прокуратуру" не передбачено атестації для прокурорів, які пройшли публічний конкурсний відбір на посаду прокурорів. Також вказано, що судом першої інстанції ухвалено рішення про поновлення позивача на посаді, яка не існує та в установі якої також не існує, а тому просить поновити його на відповідній посаді у Донецькій обласній прокуратурі. Крім того, разом з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про витребування у Донецької обласної прокуратури належним чином засвідчену структуру та штатний розпис прокурорів Донецької обласної прокуратури. Апеляційна скарга Офісу Генерального прокурора мотивована тим, що позивач самостійно закінчив тестування, був обізнаний про факт неуспішного проходження цього етапу атестації, про що свідчить його підпис. Відсутність у примітках до цієї відомості зауважень позивача свідчить про те, що відразу після закінчення тестування ОСОБА_1 їх не мав, про факти технічних збоїв у роботи комп`ютерної техніки він також не позначив, маючи таку можливість. При цьому тестування місцевих прокуратур проводиться в рамках реформування органів прокуратури. В той же час апелянт вказує на відсутність будь-яких технічних несправностей комп`ютерної техніки та програмного забезпечення під час проходження позивачем 03.03.2020 тестування. Донецька обласна прокуратура в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує на те, що поновлення позивача, який неуспішно пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури, усупереч конституційному принципу рівності громадян надасть йому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. При цьому вказує, що висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідачів щодо проведення атестації, ґрунтуються першочергово на незгоді із положеннями Закону №113. ІV. ВІДЗИВИ НА АПЕЛЯЦІЙНІ СКАРГИ Офісом Генерального прокурора подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказано, що прокурори можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, а тому в даному випадку відсутні підстави для поновлення позивача на посаді у прокуратурі Донецької області. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора в якій вказано, що підстава звільнення його з посади не ґрунтується на нормах чинного, на час прийняття спірного наказу, законодавства. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 19.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора. Ухвалою суду від 12.03.2021 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора призначено до апеляційного розгляду на 07.04.2021 в порядку письмового провадження. Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецької обласної прокуратури та ухвалою від 25.05.2021 апеляційний розгляд справи призначено на 07.07.2021 в порядку письмового провадження. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 26.07.2017, №1дк-17 "Про проведення добору кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури" оголошено добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури у кількості 300 осіб. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.03.2018, №36дк-18 "Про зарахування до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів" ОСОБА_1 зараховано до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит та пройшли спеціальну перевірку. Згідно рішення про результати проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду прокурора ОСОБА_1 пройшов спеціальну підготовку кандидата на посаду прокурора в Національній академії прокуратури України згідно з навчальним планом, опрацював навчальні дисципліни і за результатами підсумкового іспиту отримав 237 балів та відповідно отримав Свідоцтво про успішне проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду прокурора в Національній академії прокуратури України. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18.04.2019, №190дк-19 "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних (тимчасово вакантних) посад прокурорів" оголошено конкурс на зайняття вакантних (тимчасово вакантних) посад прокурорів місцевих прокуратур серед кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, пройшли спеціальну перевірку, перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України. Відповідно до Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів "Про затвердження рейтингу кандидатів на вакантну посаду прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області" від 14.05.2019, №241дк-19 позивача визначено переможцем конкурсу на вакантну посаду прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області. За результатами конкурсу ним отримано 157 балів, з них 87 - анонімне тестування, а 70 - практичне завдання. Наказом прокурора Чернівецької області "Про призначення ОСОБА_1 " від 14.06.2019, №371-к позивач призначений на посаду прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області з 18.06.2019. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06.08.2019, №510пп-19 "Про затвердження рейтингу кандидатів на вакантну посаду прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області" за результатами конкурсу надіслано прокурору Донецької області подання про призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави у суді прокуратури Донецької області. За результатами конкурсу ним отримано 162,50 бали, з них 84 - професійний тест, а 78,50 співбесіда. Наказом прокурора Донецької області від 21.08.2019, №703-к позивач призначений на посаду прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області за результатами конкурсу з 22.08.2019. 07.10.2019 позивачем на ім`я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Наказами Генерального прокурора від 07.02.2020, №77 "Про створення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур" та №78 "Про створення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур" утворено першу та другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур. Головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 20.02.2020 затверджено Графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. 03.03.2020 позивач проходив тестування щодо знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора за наслідками якого отримав 75 балів (прохідний бал) та тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за наслідками якого отримав 91 бал (не прохідний бал, прохідний 93). ОСОБА_1 05.03.2020 на ім`я голови першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур подано апеляційну скаргу щодо результатів тестування на загальні здібності та навички, яка надіслана на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповіді на зазначену скаргу позивач не отримав. 09.04.2020 проведено засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, яке оформлене протоколом №5, за наслідками якої прийнято рішення від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки". Наказом прокурора Донецької області від 04.05.2020 №398-к ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Листом товариства з обмеженою відповідальністю "Сайметрікс-Україна" від 24.06.2020 №16/0620 інформується, що "… відтворити порядок запитань, сформованих інструментом в межах тестування та, відповідно, наданих відповідей на такі запитання неможливо технічно як по респонденту ОСОБА_1 , так і по будь-якому іншому респонденту; ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА" не володіє інформацією про місце знаходження відомостей кадрової комісії, в якій зафіксовано результати тестування ОСОБА_1 ". Також у справі наявний План спільних дій щодо реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, підписаний від імені донора керівником відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні Стефані Холмс, від імені виконавця директором ІДЛО в Україні ОСОБА_2 , від імені бенефіціара Генеральним прокурором ОСОБА_3 ; наявний Меморандум про взаєморозуміння між проектом ЄС "Право-Justice" та Офісом Генерального прокурора щодо атестації на посади в Прокуратурі України; та лист товариства з обмеженою відповідальністю "Сайметрікс-Україна" від 27.04.2020, №270420-1 яким інформується заступник Генерального прокурора України "…ТОВ "Сайметрікс-Україна" надавало послуги з тестування на загальні здібності прокурорів з 02.03.2020 по 05.03.2020. Послуги надавалися шляхом забезпечення доступу учасниками тестування до тестової платформи, за допомогою якої учасникам пред`являлися тестові завдання а також забезпечення асистентської підтримки під час проведення тестування. До вищезазначених послуг не включалося забезпечення матеріально-технічної бази тестування, надання та налаштування комп`ютерів, на яких виконувався тест. Листом №20320-1 від 02.03.2020 ТОВ "Сайметрікс-Україна" засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності 02.03.2020, що призвела до тимчасового зриву тестування під час його проведення. Цим же листом ТОВ "Сайметрікс-Україна" взяло на себе відповідальність по усуненню несправності та висловило готовність до подальшого перетестування прокурорів, на результати яких вона суттєво вплинула. Технічна несправність була зафіксована під час тестування 02.03.2020. Після усунення технічної несправності в наступні дні з 3 по 5 березня не було зафіксовано жодних технічних проблем, що могли б вплинути на результати учасників тестування на загальні здібності", однак зазначене не може вважатися належним доказом відсутності технічних збоїв у програмі під час проведення тестування 4 березня 2020 року, оскільки кадрові комісії в цей день фіксували технічні збої. При цьому суд зазначає, що з приводу існування технічних збоїв в системі тестування, крім позивача, того ж дня (4 березня 2020 року) до відповідача звертався ще 81 прокурор, які приймали у ньому участь. Суд констатує, якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.06.2021 у справі № 640/9398/20 та від 24.06.2021 у справі № 280/5009/20. Також у справі наявний лист Прокуратури Донецької області від 22.05.2020, №19-269 вих-20, згідно змісту якого інформується, що "…відповідно до наказу Генерального прокурора №17ш від 04.05.2020 в штатному розписі прокуратури Донецької області скорочено 35 посад прокурора, у тому числі 3 посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області. Станом на 30.04.2020 у прокуратурі області налічувалось 34 вакантні посади та 9 тимчасово вакантних посад прокурорів. Станом на 04.05.2020 у прокуратурі області налічувалось 34 вакантні посади та 9 тимчасово вакантних посад прокурорів". Крім цього, від відповідачем-2 надавались до суду першої інстанції штатні розписи Прокуратури Донецької області на 31.01.2020 та на 04.05.2020, згідно яких кількість штатних посад у відділі організації представництва в суді та при виконанні судових рішень складає 19 чоловік. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX , яким запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697. Згідно положень пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктами 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тесту завдання оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відповідно до пункту 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором Згідно пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора затверджено Порядок №221. Відповідно пункту 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур (пункт 2 Порядку №221). Згідно пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Отже, з наведених норм слідує, що Порядок №221 порівняно з Законом №113 збільшив кількість етапів атестації до трьох (додано складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), а також надав право кадровій комісії призначати новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. Згідно пунктів 8,9 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку. Пунктом 10 розділу І Порядку №221 передбачено, що заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто. Згідно матеріалів справи 07.10.2019 позивачем на ім`я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яка за своїм змістом та формою відповідає положенню Порядку №221. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції позивач реалізував своє право на переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. При цьому будь-яких доказів того, що його волевиявлення у вигляді подання згадуваної вище заяви, не відповідало його справжній волі суду не надав. Розділом ІІІ Порядку №221 визначено порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Як вбачається з матеріалів справи, позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора він був допущений до тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за наслідками якого отримав 91 бал. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту, а згідно пункту 5 цього ж розділу Порядку №221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Наказом Генерального прокурора №105 від 21.02.2020 "Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту" встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур 93 бали. Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Оскільки ОСОБА_1 за наслідками тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки отримав 91 бал, який є меншим ніж встановлено Генеральним прокурором він, на підставі пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 не був допущений до співбесіди, внаслідок чого кадровою комісією №2 ухвалено рішення від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", яке позивач оскаржує у цій справі. Стосовно невідповідності оскаржуваного рішення положенням Кодексу законів про працю України колегія суддів зазначає наступне. Верховним Судом України, у постанові від 17.02.2015, справа №21-8а15 викладено такий висновок щодо правозастосуваня: за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 по справі № 803/31/16, від 30.07.2019 по справі № 804/406/16, від 08.08.2019 по справі № 813/150/16 та вірно врахована судом першої інстанції. Відтак, положення Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.10.2019, справа № 804/211/16). Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон №1697). Згідно пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697, прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Частиною 5 статті 51 зазначеного Закону визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, переважного права на залишення на роботі, переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до спірних правовідносин загальних засад трудового законодавства, є безпідставними, оскільки питання пов`язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами. Загальні засади трудового законодавства підлягають застосуванню виключно у разі не врегулювання відносин спеціальним законом. Щодо ухвалення рішення від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" кадровою комісією №2, а не кадровою комісією №1. Абзацом 2 пункту 2 розділу III Порядку передбачено, що у випадку прийняття рішення кадровою комісією про складання прокурорами І та II етапів атестації в один день, то у цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу II цього Порядку. Відповідно до протоколу засідання від 20.02.2020 №1 першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення про затвердження графіку складання іспитів прокурорами регіональних прокуратур в один день, відповідно до якого датою проведення тестування позивача визначено 03.03.2020. Цей графік оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У подальшому, 28.02.2020 відбулось спільне засідання двох кадрових комісій з атестації прокурорів регіональних прокуратур, за результатами якого визначено першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур відповідальною за проведення тестування на знання і вміння застосовувати закони, а також на загальні здібності в рамках проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур 2 та 4 березня 2020 року, другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур - за проведення тестування прокурорів регіональних прокуратур 3 та 5 березня 2020 року. Крім цього, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням, оприлюднено інформацію про те, що прокурори, які за графіком проходитимуть тестування 3 і 5 березня 2020 року, можуть звертатися із заявами до другої кадрової комісії відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації. Таким чином кадрова комісія №2 була уповноважена приймати рішення щодо ОСОБА_1 за результатами складання останнім іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, а тому наведене не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень. Стосовно проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та доводів позивача викладених в апеляційній скарзі про те, що Законом України "Про прокуратуру" не передбачено атестації для прокурорів, які пройшли публічний конкурсний відбір на посаду прокурорів колегія суддів вказує на таке. Згідно вищенаведених норм положення Закону №113 та Порядку №221 унеможливлюють повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів та практичну реалізацію цього пункту кадровими комісіями. Проте з матеріалів справи вбачається, що кадрові комісії в своїй практичній діяльності призначають повторне проходження одним і тим самим прокурором одного з етапів атестації, хоч це не відповідає положенням Закону №113 та Порядку №221. Водночас колегія суддів погоджується з тим, що такий підхід кадрових комісій правильний (такий, що відповідає праву), однак не прозорий, оскільки за рівних умов та обставин, можуть прийматись різні за наслідками рішення (відмова у перездачі іспиту або допуск до перездачі іспиту). У даному разі вважливим є не стільки нормативна формалізованість рішення, скільки його правова аргументація, з якої особа зрозуміє, чому саме вона не пройшла атестацію. Такий підхід відповідає верховенству права, є справедливим, забезпечує рівність та породжує довіру до такої атестації. В той же час оскаржуване рішення кадрової комісії з атестації прокурорів не містить жодної аргументації щодо ОСОБА_1 . Оскаржуване рішення кадрової комісії є необґрунтованим, а отже не відповідає критеріям законності рішень суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого воно є протиправним. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не передбачений Законом №113, а отже втручання в права позивача відбулось на підставі норми визначеної не законами України, що окрім іншого свідчить про протиправне втручання в конвенційне право. Порядок №221 в частині обов`язку звільняти прокурора який не пройшов другий етап атестації у вигляді іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, суперечить положенням Закону №113, які надають право звільняти прокурору, у разі не проходження ним не передбаченого в Законі етапу атестації, а не зобов`язують. При прийнятті оскаржуваного рішення про неуспішне проходження атестації відповідач-1 діяв не обґрунтовано (без належної правової аргументації), не врахував скаргу ОСОБА_1 , його особу. Таким чином рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо наказу прокурора Донецької області Є. Білоусова від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області" слід вказати наступне. Як слідує з матеріалів справи, оскаржувані акти індивідуальної дії, в силу нормативного урегулювання питань проходження атестації прокурорами, є взаємопов`язаними. Зокрема, наявність наказу прокурора Донецької області від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області" обумовлена наявністю рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", а отже визнання протиправним останнього має наслідком визнання протиправним першого. Оскільки рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020, №301 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" є протиправним та підлягає скасуванню, визнанню протиправним та скасуванню підлягає наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області". Разом з тим судом першої інстанції вірно було звернуто увагу на те, що відповідно до наказу від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області", позивач звільнений з прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697. Згідно пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697 прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Натомість відповідно підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. При цьому перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Відтак законодавець фактично доповнив Законом №113 підстави для звільнення прокурора передбачені у пункті 9 частини 1 статті 51 Закону №1697. При цьому наявність підстав для звільнення прокурора передбачених пунктом 19 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113 (в тому числі наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури) є безумовною підставою для звільнення такого прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697 навіть у разі відсутності ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Будь-яке інше тлумачення цієї норми буде неправильним та унеможливить звільнення прокурора, який не пройшов атестацію, внаслідок чого не буде досягнута мета та цілі Закону №113 (кадрове перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навивки, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури; є створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності). Водночас тлумачення положень Законів №1697 та №113 через призму підходу застосованого позивачем у позовній заяві, унеможливить звільнення прокурора, який не пройшов атестацію, оскільки реалізація положень пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697 можлива виключно із врахуванням статті 60 цього ж Закону, що фактично створює додаткові обмеження для звільнення такого прокурора. Факт наявності чинного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором є підставою звільнення такого прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697. Водночас прокурор Донецької області був уповноважений приймати оскаржуваний наказ, за наявності на те правомірного рішення кадрової комісії, що зокрема слідує з положень пункту 3 частини 1 статті 11 Закону №1697. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Донецької області та органах прокуратури Донецької області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 по день винесення судом рішення про поновлення на посаді виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати колегія суддів зазначає наступне. Згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, то період часу з 05.05.2020 по 28.12.2020 (164 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню. Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100) вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку №100). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Згідно довідки прокуратури Донецької області від 16.06.2020, №18-85-807 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 877,21 грн. За таких обставин стягненню з Донецької обласної прокуратури (як правонаступник Прокуратури Донецької області) на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 по 28.12.2020 підлягає 143862,44 грн (164 робочих дні х 877,21 грн). Пунктами 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи протиправність та скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії, а також беручи до уваги вимоги частини 1 статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність поновити позивача на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області Прокуратури Донецької області з 05.05.2020 (наступний день після дати звільнення), допустивши рішення в частині поновлення на роботі та стягнення з Донецької обласної прокуратури середнього заробітку за один місяць до негайного виконання. Стосовно клопотання позивача про витребування доказів, поданого разом з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з наявністю в матеріалах справи достатніх доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та прийняття законного і обґрунтованого рішення, відсутні підстави для витребування додаткових доказів, а саме структури та штатного розпису прокурорів Донецької обласної прокуратури. Відтак відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів. Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування наказу прокурора Донецької області Є. Білоусова від 04.05.2020 № 398-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області"; визнання протиправним та скасування рішення №301 кадрової комісії № 2 "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки"; зобов`язання Донецьку обласну прокуратури в особі її керівника поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Донецької області та органах прокуратури Донецької області та стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянтів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги ОСОБА_1 , Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»