Постанова 4856 № 600/1136/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1136/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 15 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представника відповідача: Міняйло І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року ( ухвалу постановлено суддею Брезіною Т.М. 07 серпня 2020 року в м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : I.ПРОЦЕДУРИ

1. В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Одночасно позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора №45 від 15.06.2020 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки".

3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року заяву позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено повністю. Зупинено дію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/1136/20-а законної сили. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт- Офіс Генерального прокурора, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача.

5. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на відсутності правових підстав для забезпечення позову. Апелянт вважає, що суд має встановити наявність ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обгрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії. Сама лише незгода позивача із рішенням кадрової комісії та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не може бути підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. IІ. ОЦІНКА СУДУ

6. Апеляційний Суд, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

7. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

9. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

11. Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

12. З матеріалів адміністративної позову встановлено, що рішенням Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки визнано ОСОБА_1 таким, що не успішно пройшов атестацію.

13. На підставі вказаного рішення 17.07.2020 р. на адресу прокуратури Чернівецької області надійшов лист з Офісу Генерального прокурора, в якому вказано про направлення на адресу прокуратури рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. для прийняття у встановленому порядку рішення про звільнення, зокрема, позивача з посади, як такого, що не успішно пройшов атестацію. Крім того, прокуратуру Чернівецької області зобов`язано до 20.08.2020 р. повідомити Офіс Генерального прокурора про прийняте рішення щодо звільнення позивача.

14. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді звільнення з посади на підставі рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р., до надання судом правової оцінки оскаржуваному рішенню.

15. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

16. Згідно статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

17. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

18. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

19. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

20. Так, забезпечення адміністративного позову- це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

21. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

22. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

23. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

24. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилався на те, що невжиття таких заходів призведе до наслідку у вигляді його подальшого звільнення, грубого порушення його трудових прав.

25. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 235 Кодексу законів про працю України та нормами КАС України регламентовано спеціальний спосіб захисту права особи на працю у разі визнання судом її звільнення незаконним, а саме поновлення на відповідній посаді з дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

26. Колегія суддів зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

27. Враховуючи, що на час розгляду заяви про забезпечення позову рішення кадрової комісії щодо позивача не реалізовано, суд приходить до висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на його користь, та ефективний захист і поновлення порушених прав заявника.

28. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення до розгляду справи по суті та дослідження обставин прийняття рішення кадрової комісії. ІІІ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

30. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

34. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 15 жовтня 2020 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.