LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/21061/20

від 14.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21061/20 Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.03.2020 № 04382615050103 та № 04372615050103. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що представник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» без обґрунтування належним чином причин поважності неприбуття не з`явився у судові засідання 29.04.2021 та 03.06.2021, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду першої інстанції не надходило. Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21061/20 та призначено підготовче засідання на 15.10.2020. У підготовчому судовому засіданні 15.10.2020 оголошено перерву до 19.11.2020 та не допущено до участі у справі в якості представника позивача Нагайченка В.С. у зв`язку з відсутністю належних доказів на підтвердження повноважень. Призначене на 19.11.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Катющенка В.П. у стані непрацездатності. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 01.04.2021. З протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2021 вбачається, що позивач не прибув у судове засідання 01.04.2021, а тому з метою забезпечення права позивача взяти участь в розгляді справи та висловити свою позицію суд першої інстанції відклав розгляд справи на 29.04.2021. В судове засідання 29.04.2021 представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3 а.с. 191). При цьому, у зв`язку із тим, що розгляд справи без участі представника позивача є неможливим, розгляд справи відкладено на 03.06.2021. В судове засідання 03.06.2021 представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3 а.с. 196). Всі процесуальні документи направлялись на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича,

22. Причини неявки у судові засідання суду першої інстанції не повідомлені, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило. У зв`язку з зазначеними обставинами, суд першої інстанції визнав причини неявки позивача у судові засідання 29.04.2021 та 03.06.2021 неповажними. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч. 1, 2 ст. 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно зі ст. 128 КАС України в разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. У ч.ч. 1, 2 ст. 131 КАС України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. У ч.ч. 1, 4 ст. 45 КАС України чітко визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Пунктом 4 частини 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано порядок повідомлення судом осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення їм судових повісток, зокрема рекомендованим поштовим повідомленням. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази, якими підтверджується факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд його справи, зокрема 29.04.2021 та 03.06.2021, та факт неявки його представника у вказані судові засідання без повідомлення суду будь-яких причин та/або надіслання клопотання про розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через повторну неявку представника позивача, повідомленого належним чином, є заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами та затягування судового розгляду. При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 по справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. В свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Доводи апелянта про те, що присутність або відсутність представника позивача у судовому засіданні не могла будь яким чином вплинути на прийняття судом рішення у справі, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки, враховуючи предмет та підстави позову, а також наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню у справі під час судового засідання, неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду, яким було повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог ст. 242 КАС України. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОРМА» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 14.07.2021.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»