LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/4965/21

від 11.01.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4965/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: У квітні 2021 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, яким просив визнати рішення від 26 березня 2021 року №29-106 вих 21 протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення суду є неправомірним, оскільки позивач є інвалідом 2 групи з важкою формою захворювання та в період з 19 вересня 2021 року по 20 вересня 2021 року перебував на лікуванні у медичному закладі. Також позивач зазначив, що проживає у Київській області, а тому прибути на 10 годину ранку з урахування його стану здоров`я фізично складно, що не враховано судом першої інстанції. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в її задоволенні, оскільки позивач був належним чином повідомлений про судові засідання призначенні на 24 червня 2021 року та 29 липня 2021 року, водночас про причини неприбуття 20 вересня 2021 року позивач суд не повідомив, у зв`язку з чим неприбуття позивача у судові засідання є неповажними. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, адміністративна справа призначалась до розгляду у судовому засіданні, зокрема, на 29 липня 2021 року на 10:00 год. У судове засідання, призначене на 29 липня 2021 року, позивач належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Розгляд справи відкладено на 20 вересня 2021 року на 10:00 год. У судове засідання, призначене на 20 вересня 2021 року, позивач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність причин неприбуття позивача у судові засідання призначені на 29 липня 2021 року та 20 вересня 2021 року. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, повторно після відкладення розгляду справи не прибув до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається ст. 251 КАС України. Так, приписами ч. 5 ст. 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня. Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Частина 11 ст. 251 КАС України передбачає, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Частиною 2 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені ст. 205 КАС України. Частиною 5 ст. 205 КАС України цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до пп. 15.1 п. 15 ч. 1розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Згідно з пп. 15.15 п. 15 ч. 1 зазначеного розділу КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. З аналізу наведених норм КАС України слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС України і, як наслідок п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, передбачає наявність таких обов`язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів. Згідно з довідкою від 25 травня 2021 року про доставку електронною поштою ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі про призначення справи до розгляду на 24 червня 2021 року о 10:00 год. направлена виключно на електронні адреси позивача та відповідача (а.с.57). Підтвердження позивача про отримання ухвали електронною поштою в матеріалах справи відсутнє. 24 червня 2021 року позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване перебуванням на лікуванні у медичному закладі. Відповідно до розписки без дати та номеру, позивач особисто повідомлений про розгляд справи 27 липня 2021 року о 10:00 год. Згідно з службовим документом від 29 липня 2021 року складеним секретарем судового засідання, судове засідання відкладено у зв`язку з неприбуттям позивача. Як убачається з довідки від 29 липня 2021 року про доставку електронною поштою повістка на 20 вересня 2021 року о 10:00 год. направлена виключно на електронну адресу позивача (а.с.77). Підтвердження позивача про отримання ухвали електронною поштою в матеріалах справи відсутнє. Водночас колегія суддів враховує, що в адміністративному позові відсутні будь-які прохання про направлення процесуальних документів у справі на електронну адресу. Разом з тим, суд першої інстанції надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки виключно на електронну адресу представника позивача. Докази направлення ухвали та повісток в паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять. Водночас, аналіз приписів ст. ст. 124, 129, 251, пп. 15.1, 15.15 пп. 15 п. 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, якими встановлено порядок направлення копій процесуальних та інших документів, свідчить про обов`язок суду направлення копії ухвали від 30 квітня 2021 року та судової повістки про виклик на 20 вересня 2021 року о 10:00 год. рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 01 липня 2021 року (справи № 522/3546/20, №802/118/17-а), від 17 червня 2021 року (справа № 420/2097/20), від 09 квітня 2021 року (справа №500/90/19), 31 березня 2021 року (справа № 240/13092/20), від 28 січня 2021 року (справа № 260/1888/20), від 31 жовтня 2019 року (справа № 760/22516/18) Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень пп. 15.15 п. 15 ч. 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що направлення процесуальних документів у цій справі відбувалося не у спосіб та порядку, встановлених чинним процесуальним законодавством, що свідчить про відсутність однієї з умов застосування положень ч. 5 ст. 205 КАС України. Іншою умовою, з якою пов`язане застосування наслідків, визначених у ч. 1 ст. 240 КАС України, є повторне (перше - для суб`єкта владних повноважень) неприбуття позивача у підготовче чи у судове засідання без поважних причин. Питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання у визначені судом дату і час. Поряд з цим, визнання судом неповажними причин неявки учасника справи у судове засідання має бути відповідним чином зафіксоване у матеріалах справи. Так, подана позивачем - 24 червня 2021 року клопотання про відкладення розгляду справи була задоволена судом першої інстанції. Поряд з цим, за наслідками цього рішення секретарем судового засідання була лише складена довідка. Жодного рішення суду першої інстанції у вигляді окремого процесуального документа чи шляхом прийняття протокольної ухвали про визнання неповажними причин неявки представника позивача матеріали справи не містять. Водночас, з огляду на відсутність у матеріалах справи відомостей про належне повідомлення позивача про дату судового засідання зокрема 20 вересня 2021, висновки суду першої інстанції є помилковими. Враховуючи, що приписи п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 205 КАС України, однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб. Колегія суддів зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, то судами мають застосовуватись приписи п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України. Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні. Разом з тим судом першої не було надано відповіді на зазначене питання. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було встановлено сукупності умов для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»