Постанова 4855 № 739/471/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 739/471/21 Головуючий у 1 інстанції - Іващенко І.К. Суддя - доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Пугача Дмитра Сергійовича на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.04.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Пугача Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову серії ЕАН № 3964360 від 24.03.2021 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.04.2021 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2021 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Пугачем Дмитром Сергійовичем винесено постанову серії ЕАН № 3964360 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 24.04.2020 о 11-55 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 308D», д.н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Чернігів-Новгород-Сіверський без погодження органів Національної поліції, чим порушив ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 с. 140 КпАП України. Позивач, вважаючи протиправною постанову серії ЕАН № 3964360 від 24.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278, який встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів, не передбачає погодження з органами Національної поліції схем руху транспортних засобів, які здійснюють регулярні перевезення, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено докази та обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм права. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Не оцінюючи рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку суб`єктному складу учасників даного спору. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Відповідно до частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Згідно із статтею 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, передбачені частинами 1, 2 і 3 статті 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 140 КУпАП посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 140 цього Кодексу. Використання у зазначеній вище нормі формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-24420 КУпАП», використаний у частині 2 статті 255 КУпАП, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа. Поряд з цим, орган Національної поліції, в якому працює інспектором патрульної поліції Пугач Д.С., до участі у справі в якості належного відповідача залучений не був. Відтак, позовні вимоги заявлено та вирішено до неналежної особи, яка має відповідати за даним позовом. Відповідно до положень частини 3 та 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Частинами 6 та 7 статті 48 КАС України передбачено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку, а заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Між тим, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області наведених вимог процесуального закону не дотримався. Отже, оскільки у апеляційного суду відсутні повноваження направляти справу до суду першої інстанції на новий розгляд, колегія суддів приходить до висновку, що правильним процесуальним наслідком за даних обставин є скасування рішення суду першої інстанції та відмова в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції в частині. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його частково скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 286, 272, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Пугача Дмитра Сергійовича задовольнити. Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.04.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Пугача Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.