Постанова 4855 № 743/492/21
від 20.07.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 743/492/21 Суддя першої інстанції: Сташків В.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шумської Марини Валентинівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шумської Марини Валентинівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому просив: - скасувати постанову інспектора взводу № 1 роти батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шумської Марини Валентинівни про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 462561, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Департамент патрульної поліції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що п.п. 26 п. 1 Розділу ІІІ Положення про Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, затвердженого наказом Департаменту патрульної служби від 29.12.2017 року жодним чином не усуває колізію, яка наявна в Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.05.2010 р. № 278, в частині назви органу, а саме «Державтоінспекції», а не підрозділу Національної поліції, при тому, що окремого норматив-правового акту, який встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, який в свою чергу включає, зокрема схему маршруту та копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів, встановлює процедуру не тільки погодження з підрозділами Національної поліції, а й розроблення та затвердження таких паспортів. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з постанови серії БАА №462561 від 23 квітня 2020 р., яка винесена інспектором взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Шумскою М.В. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме за ч. 2 ст. 140 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що останній 23 квітня 2021 р., о 9 год. 06 хв., на 162 км автодороги «М-01», керуючи транспортним засобом БАЗ АО79.24, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів маршрутом «Чернігів-Ріпки», без погодженої з уповноваженим підрозділом Національної поліції схеми руху та розкладу руху, чим порушив п. 2.1 "г" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., ст.ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Частиною першою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Відповідно до п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 2.1 (г) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил. Згідно з ч.2 п.32.1 ПДР з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами. Відповідно до п. 29 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року № 176, перевезення пасажирів за міськими, приміськими та міжміськими маршрутами у межах території однієї області (внутрішньообласні, внутрішньорайонні маршрути) здійснюється на підставі договору про організацію перевезень, укладеного відповідно до закону. Відповідно до п. 1.4 «Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 р. № 278, схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція). Відповідно до пункту 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №278 (далі - Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху. Згідно з пунктом 14 Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень предявляються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція). Пунктом 2.1 Поряду №278 встановлено, що паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень). Відповідно до пункту 2.13 Порядку №278 затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території. Згідно з п. 3.4 Порядку №278 визначено, що підрозділи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні. Підставами для відмови в погодженні паспорта є фактори, які не забезпечують належного рівня безпеки перевезень. Відповідно до пункту 3.5 Порядку №278 погоджені підрозділами Державтоінспекції паспорти маршрутів регулярних спеціальних перевезень надсилаються на погодження до організатора перевезень, який протягом 30 днів з дня їх надходження приймає відповідне рішення. У разі непогодження паспорта маршруту організатором перевезень у цей самий строк надається письмова обґрунтована відповідь із зазначенням причин. Відповідно до пп.26 п.1 розділу ІІІ Положення про Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2017 року №6447 Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює погодження, зокрема, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів і розкладу руху регулярних і нерегулярних перевезень груп дітей, громадського та іншого транспорту у випадках, передбачених законодавством. Згідно з пп.28 п.1 розділу ІІІ зазначеного Положення, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері безпеки дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів. Частиною 2 ст. 140 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що саме на органи Національної поліції які здійснюють контроль у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів, покладено повноваження щодо погодження маршрутів та схем руху пасажирського транспорту. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач не заперечує факт керування транспортним засобом без погодженого органами Національної поліції маршруту руху та розкладу руху, втім ОСОБА_1 наголошується, що останній не повинен мати таких документів з тим підстав, що ним здійснюються нерегулярні пасажирські перевезення для якого не передбачено наявність у водія схеми і розкладу руху маршруту, проте такі доводи позивача спростовуються наступним. Як встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС» має право здійснювати такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів, дозволений вид робіт внутрішні перевезення пасажирів автобусами. ПП «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС», як Орендарем та ОСОБА_2 , як Орендодавцем 15 квітня 2016 р. укладено Договір оренди транспортних засобів, згідно яких ОСОБА_2 передав ПП «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС» певні транспортні засоби, які належні останньому, в т.ч. БАЗ АО79.24, д.н.з. НОМЕР_1 та «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , в тимчасове платне користування строком до 15.04.2026 р. ПП «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС», як перевізником та ОСОБА_2 , як замовником 22 квітня 2021 р. укладено Договір 10/04-2021 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, за умовами якого Перевізник зобов`язується здійснити перевезення організованої замовником групи пасажирів у кількості 29 осіб 23.04.2021 р.. В Договорі вказано, що транспортний засіб - БАЗ АО79.24, д.н.з. НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , маршрут руху - «Чернігів-Ріпки-Чернігів». У договорі вказаний Розклад руху. Актом приймання-передачі послуг з автотранспортного перевезення від 23.04.2021 р. зафіксовано, що ПП «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС» фактично надало послуги з перевезення людей, згідно вказаного договору, за що сплачено 1 000 грн., в подорожному листі автобуса ПП «ЧЕРНІГІВАВТОТРАНС» б/н за 23.04.2021 р. вказано транспортний засіб - БАЗ АО79.24, д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , маршрут руху «Чернігів-Ріпки-Чернігів». Разом з тим, відповідно до п. 53 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року №176 (далі - Правила № 176) передбачено, що у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень. Крім того, пунктом 53 Правил № 176 також передбачено, що у разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватись відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень. Так, відповідно до роздруківок із камер «Мережа безпеки» щодо маршруту та часу здійснення проїзду транспортного засобу БАЗ номерний знак НОМЕР_1 у м. Чернігові та у напрямку смт Ріпки, що надані відповідачем вбачається, що транспортний засіб БАЗ номерний знак НОМЕР_1 протягом дня (а саме 23.04.2021 року) здійснив близько 7 поїздок за маршрутом Чернігів - Ріпки, а не 2 як зазначено у договорі. Аналогічна кількість поїздок за вказаним маршрутом і визначеним часом відбувалась, 24.04.2021 року, 25.04.2021 року. Дані обставини підтверджують той факт, що одним перевізником - ПП «Чернігів авто транс» здійснюються перевезення за одним маршрутом та між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень, що також суперечить вимогам п.53 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року №
176. З наведеного вбачається, що перевезення пасажирів, яке здійснював ОСОБА_1 від 23.04.2021 року не може вважатися нерегулярним, а тому, згідно п. 53 Правил № 176, до нього мають бути застосовані вимоги і правила встановлені для регулярних перевезень. Отже, надання 23.04.2021 року ОСОБА_1 послуг з пасажирського перевезення за маршрутом «Чернігів-Ріпки» без погодженого органами Національної поліції маршруту руху та розкладу руху свідчить про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 140 КУпАП, у зв`язку з чим постанова серії БАА №462561 від 23.04.2021 року є такою, що винесена на підставі та в межах норм чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України - задовольнити, рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Керуючись ст..ст. 241, 242, 286, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України - задовольнити. Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 20 липня 2021 року.