Постанова 4819 № 658/50/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м. Херсон номер справи: 658/50/21 номер провадження: 22-ц/819/816/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г. секретарАвтонагова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Лященко В.В. від 24 лютого 2021 року, в справі за скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на дії головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пасічник Інни Володимирівни, боржник: ОСОБА_1 , встановив: У січні 2021 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пасічник Інни Володимирівни, боржник: ОСОБА_1 . В обґрунтування скарги посилалося на те, що на виконанні Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження № 51337656, відкрите 06 червня 2016 року на підставі виконавчого листа №2-1408/2010, виданого 03.11.2020 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 13 905,26 доларів США (що еквівалентно 116 254, 16) та 6 281 грн 63 коп. Постановою головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасічник Інни Володимирівни від 13.03.2019 року наведене виконавче провадження ВП №51337656 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення за виконавчим документом, про що банку стало відомо 22.12.2020 року. Посилаючись на те, що на момент винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2019 року за виконавчим провадженням № 51337656 заборгованість після її часткового погашення складала 7 474,05 доларів США, що свідчить про неповне виконання рішення суду, заявник просив суд визнати неправомірною дію головного державного виконавця Пасічник І.В. щодо закінчення виконавчого провадження та винесення нею 13.03.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження; скасувати цю постанову та внесені на її підставі 13.09.2019 року в Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень записи у відповідні розділи; видати банку в порядку частини 2 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист, виданий 03.11.2010 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області по справі № 2-1408/2010 та повернутий до суду Каховським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження ВП № 51337656. Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року скаргу задоволено частково та постановлено: Визнати неправомірною дію головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасічник Інни Володимирівни щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 51337656 та винесення нею 13.03.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим провадженням ВП № 51337656. Скасувати постанову головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасічник Інни Володимирівни про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2019 року за виконавчим провадженням ВП № 51337656. Скасувати внесені 13.09.2019 року в Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень записи в розділи ВП № 51337656 стосовно закінчення виконавчого провадження. В задоволенні решти вимог відмовити. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги, зазначаючи, що висновки суду про те, що державним виконавцем не виконані покладені на неї законом обов`язки з виконання рішення суду, яким було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, не відповідають обставинам справи, зокрема щодо вжиття виконавцем вичерпних заходів з примусового виконання рішення суду та вчинення виконавчих дій з дотриманням способу та порядку примусового виконання рішення. Вважає, що правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 року у справі № 761/12665/14-ц та у постанові від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16-ц, щодо перерахування стягувачеві вказаної у рішенні суми в іноземній валюті, а не її визначеного еквіваленту у гривні, помилково застосовані судом у спірних правовідносинах, які не є тотожними із правовідносинами, що були предметом розгляду Верховним Судом у наведених справах. На думку скаржника, суду належало застосувати висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 12 липня 2017 року (справа № 6-708 цс 18) та від 01.11.2017 року (справа № 6-10063цс17), згідно із якими державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно коригувати або уточнювати зміст судового рішення, а повинен його виконати у визначених судом межах гривневого еквівалента стягнутих із боржника грошових коштів. Також вказує на те, що заявником пропущено строк на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, однак суд в порушення норм процесуального права не задовольнив подану ним ( ОСОБА_1 ) заяву про залишення скарги без розгляду, зважаючи, що про поновлення пропущеного строку на вчинення необхідної процесуальної дії банк не заявив. Вважає, що скасування постанови державного виконавця про завершення виконавчого провадження зневілювало засаду розумності строків проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, і не припустимо прийняття до провадження судом скарги боржника, враховуючи півторарічний термін, який сплив по завершенню виконання виконавчого документа, за відсутності будь-якої норми, що дає підстави для перегляду рішення без клопотання про поновлення строків, зважаючи на обізнаність стягувача про прийняття оскаржуваної постанови. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» її доводи не визнав, ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Висновки суду мотивовано тим, що судовим рішенням, на підставі якого відбувалося стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» грошових коштів у примусовому порядку, визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення судом рішення становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України, тому стягувачу має бути перерахована вказана в резолютивній частині рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Оскільки органом державної виконавчої служби наведене правило не дотримано, суд визнав постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною. В процесі розгляду справи суд встановив, що 27 вересня 2010 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 13 905,26 доларів США (що еквівалентно 116 254,16) та 6 281,63 грн. з яких: - по основному боргу - 10 353,00 доларів США (що еквівалентно 81 878,77 гривень); по простроченому основному боргу - 3 253,96 доларів США (що еквівалентно 25 734,59 гривень); борг за процентами - 298,30 доларів США (що еквівалентно 2 359,17 гривень); пеня - 6 281,63 гривні, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 186,07 грн та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. Постановою головного державного виконавця органу Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 06 червня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51337656 з виконання виконавчого листа №2-1408/2010, виданого Каховським міськрайонним судом Херсонської області 03.11.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 13 905,26 доларів США та 6 281,63 грн. 04.05.2017 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 18% до виплати загальної суми боргу в розмірі 127 979,58 грн. Постановою головного державного виконавця Каховського МР ВДВС ГТУЮ у Херсонській області Пасічник І.В. від 13.03.2019 року виконавче провадження №51337656 з примусового виконання виконавчого листа №2-1408/2010 (боржник ОСОБА_1 ) закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що заборгованість - еквівалент у гривні 116 254,16 грн утримано та перераховано стягувачу у повному обсязі. Банк (стягувач) не погоджується із висновком органу державної виконавчої служби щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення суду та вважає, що на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження (13.03.2019 року) заборгованість зазначених вище солідарних боржників згідно з виконавчим документом та судовим рішенням становила 7 474, 05 доларів США, оскільки сплачені ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116 254,16 грн з врахуванням часу їх повернення становлять лише 6 431,21 доларів США (13 905,26-6 431,21=7 474,05). Відповідно до наданої банком виписки по рахунку за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2 , за період з 01.03.2019 року по 29.12.2020 року заборгованість ОСОБА_2 , поручителем якого є ОСОБА_1 , після часткового її погашення склала 7 108,38 доларів США. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов`язки виконавців, які, зокрема, зобов`язані здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, однак не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті визначені статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», частиною третьою якої передбачено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. Аналогічні положення містила стаття 53 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону №606-ХІУ від 21.04.1999 року, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження (червень 2016 року). Отже, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення. Наведений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц та відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Враховуючи, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27.09.2010 року, яке набрало чинності, сума боргу ОСОБА_1 як солідарного боржника визначена в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при виконанні цього рішення державний виконавець порушив визначений статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» порядок виконання рішення під час обчислення боргу в іноземній валюті та зробив помилковий і передчасний висновок про його фактичне виконання в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а звідси- і про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права при виконанні судових рішень про стягнення суми коштів у іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновків суду не спростовують, підлягають відхиленню. Зокрема, доводи скаржника про недотримання банком строку для звернення із скаргою до суду спростовуються дослідженими судом матеріалами справи. Так, відповідно до частини першої статті 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність виконавців може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Предметом оскарження у спірних правовідносинах є постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання судового рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом, винесена 13 березня 2019 року. Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку (стаття 28 Закону). Отже, за положеннями діючого в Україні законодавства банк як стягувач у виконавчому провадженні повинен був дізнатися про постанову про закінчення виконавчого провадження шляхом отримання від виконавця цієї постанови, надісланої з дотриманням визначеного наведеною нормою права порядку. При цьому постанова виконавця вважається врученою за наявності належного підтвердження її одержання адресатом. Факт одержання постанови про закінчення виконавчого провадження раніше, ніж 22 грудня 2020 року, банк заперечує, а державний виконавець у підтвердження обізнаності банку про закінчення виконавчого провадження надала супровідний лист від 13.03.2019 року №4614, відповідно до змісту якого головний державний виконавець Пасічник І.В. направила ОСОБА_1 , ПАТ АБ «Укргазбанк» та Каховському міськрайонному суду Херсонської області для виконання та до відома постанову від 13.03.2019 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1408/2010 від 03.11.2010 року, виданого Каховським міськрайонним судом Херсонської області. Підтвердження одержання цього листа разом з постановою ПАТ АБ «Укргазбанк» відсутнє. З огляду на викладене, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що одержавши постанову про закінчення виконавчого провадження 22 грудня 2020 року та здавши на пошту скаргу на цю постанову 29 грудня 2020 року, банк дотримався визначеного законом процесуального строку для звернення до суду (т.1, а.с.28). При цьому суд правильно вважав недоведеним факт обізнаності банку про закінчення виконавчого провадження при наведених боржником обставинах, оскільки його звернення до державного виконавця з приводу неузгодженості щодо розмірів виконаної та невиконаної частини судового рішення, що виникла при визначенні суми боргу, а в послідуючому- до суду із заявою про роз`яснення судового рішення в частині визначеної суми боргу відбулося 06 березня 2019 року, тобто до винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження. Дослідивши матеріали цивільної справи №2-1408/2010, зокрема в частині розгляду заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції не встановив факт посилання заявника на постанову про закінчення виконавчого провадження та учасники судового процесу таку постанову суду не надавали. Більше того, суд встановив, що супровідний лист державного виконавця від 13.03.2019 року №4614 та виконавчий лист з відміткою про його виконання в матеріалах цивільної справи №2-1408/2010 року відсутні. Колегія суддів погоджується, що зазначені обставини підтверджують доводи заявника про день, коли банк дізнався про закінчення виконавчого провадження, та спростовують заперечення ОСОБА_1 з цього приводу і його твердження про те, що банк повинен був дізнатися про оскаржене ним рішення державного виконавця раніше. Необґрунтованими та такими, що не впливають на висновки суду колегія суддів вважає доводи скаржника про те, що банк як сторона виконавчого провадження міг вчасно дізнатися про оскаржене ним рішення державного виконавця, маючи можливість отримати інформацію про проведені виконавчі дії у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень чи Єдиному реєстрі боржників, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» на стягувача не покладено обов`язок здійснювати наведені вище дії, а навпаки- обов`язок повідомляти сторін виконавчого провадження про винесені рішення покладено на виконавців із визначенням порядку вручення копій постанов та інших документів виконавчого провадження. Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не має права змінювати суму заборгованості, оскільки це призведе до зміни резолютивної частини судового рішення є, на думку колегії суддів, обґрунтованими, однак у спірних правовідносинах та у висновках судів з цього питання не йдеться про зміну виконавцем суми заборгованості, яка рішенням суду визначена саме в доларах США, а не в гривнях. Зазначений факт підтверджено як рішенням суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, так і змістом винесених державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату боржника та іншою інформацією про виконавче провадження, із яких слідує, що виконавчий документ видано про стягнення боргу в сумі 13 905,26 доларів США та 6 281,63 грн. Рішення суду не виконувалося протягом тривалого періоду часу (протягом дев`яти років), що призвело до зміни визначеного судом на час ухвалення рішення еквівалента суми боргу в гривні в сторону збільшення його розміру, тому виконання судового рішення шляхом перерахування на рахунок банку гривневого еквівалента суми боргу у валюті за офіційним курсом долара США на час ухвалення судового рішення протирічить вимогам частини другої статті 533 ЦК України, відповідно до якої, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Саме для забезпечення виконання наведеної норми матеріального права та захисту прав стягувачів у таких правовідносинах статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені особливості виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті, правила якої державним виконавцем неправомірно застосовані не були, що призвело до порушення прав банку як стягувача, які обґрунтовано поновлені судом. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л. В. Пузанова Судді: І. В. Склярська Т. Г. Чорна Повний текст постанови складено 15 липня 2021 року Суддя Л. В. Пузанова