LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803212/4348/21

від 13.07.2021 ·
Резолютивна:Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Тімофєєву А.С. строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області …

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1133/21 Справа № 212/4348/21 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Тімофєєва А.С. на постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн., за участю: захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, (в режимі відеокоференції) ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року водій ОСОБА_1 18 травня 2021 року о 09.39 год. в м.Кривому Розі по вул. Мусоргського біля буд. 24 керував транспортним засобом Geely GL 7162, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою приладу Драгер Alcotest 6820, тест 603, результат 0,47 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та провадження закрити. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що справу було розглянуто за відсутності учасників справи, направляв клопотання про відкладення розгляду справи, проте через збій в роботі інтернету клопотання не дійшло до суду. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знаходився за кермом та авто не рухалось. Вказує, що саме ОСОБА_1 і викликав працівників поліції, оскільки вважав, що його авто поцупили. Зазначає, що в відео неможливо встановити, чому працівники поліції вирішили перевірити ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та сам момент проходження огляду. Вважає, що патрульні ввели ОСОБА_1 в оману та погрожували відповідальністю за хибний виклик. Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 02 червня 2021 року за відсутності учасників справи. З матеріалів справи слідує, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 10 червня 2021 року, апеляційна скарга ним подана до відділення Укрпошти 17 червня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 10 червня 2021 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 у присутності свідків пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгера, результати огляду 0,47 проміле; результатами тестування до Драгер, відповідно до яких результат огляду ОСОБА_1 0,47 проміле; відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого слідує, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також останній пройшов у присутності двох свідків огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера, результати огляду 0,47 проміле; а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи захисника стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знаходився за кермом та авто не рухалось, спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко слідує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Geely GL 7162, д.н.з. НОМЕР_1 . Посилання в апеляційній скарзі стосовно того, що саме ОСОБА_1 викликав працівників поліції, оскільки вважав, що його авто поцупили, має місце, проте жодним чином не спростовує його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було саме його повідомлення на 102 про зникнення транспортного засобу, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки є необгрунтованими. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є неприйнятними. Інші доводи захисника оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Та обставина, що суд по-іншому оцінює докази, порівняно з оцінкою їх захисником, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративне правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84). З огляду на зазначене викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Тімофєєву А.С. строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Тімофєєва А.С. залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»