Постанова 4803 № 193/1591/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1320/21 Справа № 193/1591/19 Суддя у 1-й інстанції - Шумська О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м.Кривий Ріг справа № 193/1591/19 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання: Кислиця І.В. сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року, яке ухвалено суддею Шумською О.В. у смт Софіївка Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 10 вересня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення (оголошення догани) від 27 серпня 2019 року №120-К/тм. В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 03 січня 2012 року вона працює лікарем - педіатром Комунального закладу охорони здоров`я «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області. 27 серпня 2019 року Наказом № 120-К/тм головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани у зв`язку з порушенням нею, як лікарем - педіатром дільничним, п. 4 Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 березня 2018 року № 504 пунктом 4.1. Посадової інструкції лікаря - педіатра дільничного, затвердженої 27 травня 2019 року. Позивач вважає наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани по Комунальному некомерційному підприємству «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України та порушує її законні права, тому просила суд визнати незаконним та скасувати вищевказаний наказ, стягнути з відповідача сплачену суму судового збору. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що посадова інструкція лікаря-педіатра дільничного Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, що затверджена головним лікарем, не містить положень про те, що до кола обов`язків позивача відноситься організація надання первинної медичної допомоги пацієнтам тимчасово відсутнього лікаря. При цьому, при веденні 13.08.2019 року позивачем безперервного амбулаторного прийому пацієнтів, остання не мала можливості самостійно, без заміни, припинити прийом. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити,представника Комунального некомерційного підприємства «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області Бідулько Т.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав. Звертаючись до суду, з позовом про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - оголошення догани від 27 серпня 2019 року № 120-К/тм позивач посилалась на те, що наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України та порушує її законні права. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що наказ відповідача від 27 серпня 2019 року № 120-К/тм «Про оголошення догани ОСОБА_1 »відповідає нормам чинного законодавства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Згідно зі статтею 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. За змістом статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України, у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, Правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. Для притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна сукупності таких умов: конкретний факт порушення (дія чи бездіяльність); порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; з моменту виявлення порушення до накладення дисциплінарного стягнення минуло не більше місяця. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час Комунального некомерційного підприємства «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 № 120-К/тм на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани у зв`язку з порушенням нею, як лікарем - педіатром дільничним, п. 4 Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства «ворони здоров`я України від 19 березня 2018 року № 504 пункту 4.1. Посадової інструкції лікаря - педіатра дільничного, затвердженої 27 травня 2019 року. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення слугувала та обставина, що 13.08.2019 року, о 10 год. 20 хвилин, до відповідача по справі надійшов виклик у АДРЕСА_1 до хворих дітей ОСОБА_5 2019 року народження та ОСОБА_6 2016 року народження. Відповідно до доповідної записки виконуючого обов`язки реєстратора медичного ОСОБА_7 , позивач, перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах на посаді лікаря- педіатра, знаходячись на робочому місці, згідно з графіком роботи, відмовилася виконати вказівку головного лікаря ОСОБА_3 та надати вищевказаним хворим дітям первинну медичну допомогу, здійснити їх амбулаторний прийом, мотивуючи це тим, що в їх деклараціях про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зазначена лікар ОСОБА_8 , яка також є працівником відповідача, яка в той час знаходилась у щорічній відпустці та відсутністю наказу про заміну нею тимчасово відсутнього лікаря ОСОБА_8 . Також вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями позивача. Відповідно до пп. 2.3 п. 2 Посадової інструкції лікаря - педіатра дільничного, затвердженої 27 травня 2019 року, лікар-педіатр дільничний надає швидку та невідкладну медичну допомогу. Відповідно до ст. 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», основними принципами охорони здоров`я в Україні є гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Статтею 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації зобов`язані, зокрема, сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську і реабілітаційну допомогу та дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», пацієнти мають право на отримання необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів належної якості. Відповідно до п. 4 Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.03.2018 року за № 504 головним завданням надавача ПМД є забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на пацієнта ПМД, спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров`я, попередження розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я від 13.03.2018 року за № 508, надавач ПМД зобов`язаний зберігати один примірник Декларації, підписаний пацієнтом (його законним представником), протягом трьох років з дня припинення (анулювання) такої Декларації. Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я від 13.03.2018 року за № 508, у період тимчасової відсутності лікаря, який був обраний пацієнтом відповідно до цього Порядку, у зв`язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів лікарем, пацієнт має право на отримання медичних послуг ПМД у іншого лікаря того самого надавача ПМД без подання нової Декларації. Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, не є правочином, договором між лікарем та пацієнтом, і не породжує між ними якісь окремі зобов`язання, не скасовує встановлені законодавством, у тому числі - трудовим, лікарські обов`язки. Це документ, яким пацієнт, зазначаючи в ньому конкретного лікаря, повідомляє державу в особі НСЗУ, що оплата за його обслуговування має находити саме у медичний заклад, в якому обраний лікар працює. Позивач не є самостійним суб`єктом надання медичних послуг і не має права відмовлятися здійснювати прийом хворого, який в декларації обрав іншого лікаря, що працює в тому ж медичному закладі. Як визначено п. 7.5.6 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, керівник підприємства у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства. Керуючись наведеними вище нормами чинного законодавства, головний лікар Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , з метою надання невідкладної допомоги хворим дітям ОСОБА_9 , 2019 року народження та ОСОБА_6 , 2016 року народження, дала вказівку позивачу по справі надати вищевказаним хворим дітям первинну невідкладну медичну допомогу, здійснити їх амбулаторний прийом, яка відмовилась від покладеного на неї обов`язку мотивуючи це тим, що в їх деклараціях про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зазначена лікар ОСОБА_8 , яка також є працівником відповідача, яка в той час знаходилась у щорічній відпустці та відсутністю наказу про заміну нею тимчасово відсутнього лікаря ОСОБА_8 . На думку колегії суддів, суд першої інстанції, проаналізувавши спірний Наказ, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу оголошено догану за порушення пункту 4.1 Посадових обов`язків медичного працівника, оскільки остання не виконала свого обов`язку щодо надання швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача. При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що посадова інструкція лікаря-педіатра дільничного Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, що затверджена головним лікарем, не містить положень про те, що до кола обов`язків позивача відноситься організація надання первинної медичної допомоги пацієнтам тимчасово відсутнього лікаря, оскільки вказана посадова інструкція містить чіткі вказівки на те, що лікар - педіатр дільничний зобов`язаний надавати швидку та невідкладну медичну допомогу. При цьому п. 7.5.6 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, керівник підприємства у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства. Однак, позивач по справі, в порушення пп. 2.3 п. 2 Посадової інструкції лікаря - педіатра дільничного, затвердженої 27 травня 2019 року, лікарем-педіатром дільничним не надала швидку та невідкладну медичну допомогу хворим дітям, та в порушення п. 7.5.6 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської районної ради Дніпропетровської області, у теперішній час Комунальне некомерційне підприємство «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, не виконала вказівку керівника підприємства, яка була здійснена нею у межах своєї компетенції, надати швидку та невідкладну медичну допомогу хворим дітям. Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що при веденні 13.08.2019 року позивачем безперервного амбулаторного прийому пацієнтів, остання не мала можливості самостійно, без заміни, припинити прийом, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідно до відомості обліку відвідувань пацієнтів за серпень 2019 року позивач 13.08.2019 року здійснювала відвідування дітей вдома, що свідчить про наявну у неї можливість здійснити відвідування й за викликом до АДРЕСА_1 до хворих дітей ОСОБА_5 2019 року народження та ОСОБА_6 2016 року народження. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року. Головуючий: Судді: