Постанова 4855 № 640/13264/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13264/21 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Відповідач, ГУ НП в Київській області) про: - визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Київській області та зобов`язання ГУ НП в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період роботи з травня 2008 року по вересень 2019 року під час негласного залучення на підставі угоди на умовах конфіденційності відповідними підрозділами органів внутрішніх справ МВС України та Національної поліції до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності; - зобов`язання ГУ НП в Київській області надати ОСОБА_1 належним чином оформлену довідку про зарахування йому до загального трудового стажу періоду роботи з травня 2008 року по вересень 2019 року як результату негласного залучення на підставі угоди на умовах конфіденційності відповідними підрозділами органів внутрішніх справ МВС України та Національної поліції до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 року постановлено:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства умисні дії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щодо цілеспрямованого та неодноразового подання шістьох позовних заяв з ідентичними підставами та предметом позову, а також з ідентичним суб`єктним складом учасників справи, що свідчить про намагання маніпулювання з боку ОСОБА_1 автоматичним розподілом справ між суддями, що стосується матеріалів позовів №№ 640/11895/21, 640/11894/21, 640/11900/21, 640/13204/21, 640/13264/21 (дані матеріали), 640/13271/21, що є перешкоджанням здійсненню правосуддя відповідно до встановлених правил та процедур адміністративного судочинства.

2. Позовну заяву № 640/13264/21 за позовом ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська,15; ЄДР 40108616) повернути заявнику без розгляду.

3. Накласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання здійсненню правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у ході перевірки відомостей КП «ДСС» встановлено, що 28.04.2021 року та 14.05.2021 року ОСОБА_1 подано шість тотожних позовів (по три кожного дня), що свідчить про зловживання останнім процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, а відповідно має своїм наслідком повернення позовної заяви без розгляду та накладенням штрафу у розмірі 15 000,00 грн. з метою запобігання зловживанню процесуальними правами. Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу. Свою позицію обґрунтовує тим, що неодноразове подання позовних заяв було зумовлено у зв`язку з використанням ним системи «Електронний суд» та неможливістю встановлення факт реєстрації попередньо поданих позовів. Звертає увагу, що після встановлення факту реєстрації усіх позовних заяв ОСОБА_1 невідкладно звернувся із заявами про повернення інших позовних заяв. Наголошує, що про відсутність наміру здійснювати маніпуляцію автоматизованим розподілом свідчить й те, що судовий збір останнім було сплачено лише один раз 27.05.2021 року. Окремо зауважує, що судом не було вірно застосовано положення ст. 149 КАС України, оскільки штраф у сумі від 1 до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб можливо накласти лише у випадку неодноразового зловживання процесуальними правами, у той час як Позивач жодного разу до відповідальності за зловживання процесуальними правами не притягувався. Крім того підкреслює на непропорційності розміру штрафних санкцій. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області просить в її задоволенні відмовити повністю, а ухвалу суду залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів, погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо обставин зловживання правом та пропорційності накладеного штрафу, зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений правом подати позовну заяву особисто чи засобами поштового зв`язку, якщо вважав складним використання системи «Електронний суд». Крім того, зазначає, що до ГУ НП в Київській області надійшла ухвала про відкриття провадження у справі №640/11900/21 разом з копією позовної заяви, в якій зазначено Позивачем, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що подання шести тотожних позовних заяв 28.04.2021 року та 14.05.2021 року свідчить про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, що в силу положень ст. ст. 45, 144, 149 КАС України має своїм наслідком повернення позовної заяви без розгляду та накладенням штрафу у розмірі 15 000,00 грн. з метою запобігання зловживанню процесуальними правами. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. За правилами ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. При цьому, в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Як було встановлено раніше, повертаючи позовну заяву без розгляду та накладаючи на Позивача штраф у розмірі 15 000,00 грн. на підставі п. 2 ч. 2 ст. 149 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що подання ОСОБА_1 шістьох тотожних позовних заяв було спрямоване на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, що перешкоджає здійсненню правосуддя та очевидно вказує на умисний характер таких дій. Надаючи оцінку матеріалами справи, а також відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо матеріалів справ №№640/11895/21, 640/11894/21, 640/11900/21, 640/13204/21, 640/13271/21, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Матеріали позовних заяв за №640/11897/21 та за №640/11895/21 повернуті ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року на підставі заяв ОСОБА_1 , що подані до суду першої інстанції через системи «Електронний суд» 12.05.2021 року. Поряд з цим, позовні заяви, що зареєстровані Окружним адміністративним судом міста Києва за номерами 640/13204/21, 640/13271/21 та 640/13264/21, сформовані в системі «Електронний суд» 13.05.2021 року. У подальшому, матеріали позовної заяви за №640/13204/21 повернуто згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 року на підставі заяви Позивача, а матеріали позовної заяви за №640/13271/21 повернуті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 року у зв`язку з встановленням факту відкриття провадження в аналогічній справі №640/11900/21. Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що на час подання до Окружного адміністративного суду міста Києва 13.05.2021 року позовних заяв, зареєстрованих за номерами 640/13204/21, 640/13271/21 та 640/13264/21, ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про реєстрацію Окружним адміністративним судом міста Києва його попередніх позовних заяв, сформованих в системі «Електронний суд» 27.04.2021 року та у подальшому зареєстрованих судом першої інстанції за №640/11895/21, №640/11894/21 та №640/11900/21. Водночас, будучи обізнаним вже 12.05.2021 року про реєстрацію поданих 27.04.2021 року позовних заяв, а також подавши у цей день заяви про відкликання двох з них, Позивач 13.05.2021 року продовжував подавати тотожні позовні заяви. Викладеним спростовується посилання Апелянта на те, що останній подав позовні заяви помилково через незрозумілість роботи системи «Електронний суд». Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що позовна заява у справі №640/13271/21 була повернута Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 20.05.2021 року саме з підстав встановлення судом обставин подання позивачем до цього самого суду іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України), а не у зв`язку з відкликанням позовної заяви (п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України). У розрізі наведених фактичних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подання тотожних позовних заяв 27.04.2021 року та 13.05.2021 року (по три кожного дня) вказує на існування ознак зловживання з боку ОСОБА_1 процесуальними правами, які знаходять свій вияв у намірі останнього намагатися здійснити маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями та, відповідно, дії з перешкоджанню здійснення правосуддя. Положеннями ч. 4 ст. 45 КАС України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України). Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суди у своїй діяльності дотримуються національних та міжнародних норм, стандартів та принципів здійснення правосуддя з метою підвищення ступеня довіри суспільства до органів судової влади та суміжних правових інститутів (положення Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20.05.2015 року № 276/2015). Отже, сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання справи. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.11.2020 року у справі № 806/1943/18. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неодноразового зловживання процесуальними правами. З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що судом першої інстанції у межах передбаченої цією статтею санкції (2 270 грн. - 22 700 грн.) визначено суму штрафу у розмірі 15 000 грн., судова колегія погоджується з позицією Окружного адміністративного суду міста Києва, що такий розмір штрафу є співмірним та адекватним допущеним зловживанням та відповідає принципу розумної достатності. Щодо посилання Апелянта на те, що суд не врахував, що Позивач жодного разу не притягувався до відповідальності за зловживання процесуальними правами, а відтак накладення штрафу саме за неодноразове зловживання такими правами є безпідставним, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подання шести тотожних позовів по три позовні заяви у два різних дні вказує на те, що у діях ОСОБА_1 вбачається саме неодноразове зловживання. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, обґрунтовано вказавши на зловживання Позивачем своїми процесуальними правами та прийнявши рішення про накладення на останнього штрафу за відповідне порушення, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 45, 145, 149, 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст постанови складено та підписано « 14» липня 2021 року.