Постанова 4854 № 420/3228/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3228/21 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення 20.05.2021 р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: 04.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5604 від 04.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення, яким призначити їй виплату пенсії за віком з моменту звернення із заявою 13.09.2018 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області № 5604 від 04.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області прийняти рішення, яким призначити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою 28.08.2020 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не прийнято до уваги те, що згідно наданих позивачем документів, у позивача відсутній страховий стаж, оскільки надана копія трудової книжки не завірена належним чином, а тому право на призначення пенсії у позивачки відсутнє. Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно призначення та виплати пенсії позивачці з моменту звернення із заявою 13.09.2018 року чи з 28.08.2020 року, з огляду на строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України. З огляду на все вищезазначене Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області просить в апеляційній скарзі скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в 1992 році виїхала на постійне місце проживання до Німеччини. 13.09.2018 року позивач вперше звернулась до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою з питань її пенсійного забезпечення. Листом від 27.10.2018 № 481/Р-11 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (а.с.13) повідомило позивачці, що наданий у зверненні паспорт від 14.09.1998 року (дійсний до 14.09.2008) станом на 27.09.2018 року є недійсним, у зв`язку із чим не має юридичної сили та не створює правових підстав. Запропоновано у разі бажання, для розгляду питання по суті, подати документ, передбачений ст.5 Закону № 2235, та усі інші наявні документи, визначені постановою ПФУ № 22-1. 31.10.2018 року представник позивача за довіреністю знов звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій повідомив, що паспорт гр. ОСОБА_1 був продовжений до 14.09.2018 року, про що наявна відмітку у верхньому куті паспортного документу, у зв`язку із цим станом на 13.09.2018 року до заяви позивачки додано належний документ, який підтверджує громадянство України. Судом встановлено, що листом від 19.11.2018 року № 2592/Р-11, 2592/1/Р-3 ГУ ПФУ в Одеській області надано відповідь, в якому наведено приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Також зазначено, що при зверненні законного представника із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 було долучено не засвідчену належним чином копію паспорту, а також не надано оригінал паспорту для перевірки достовірності даних, що унеможливило розгляд заяви. Позивачем були оскаржені зазначені листи відповідача, а також бездіяльність органу ПФУ щодо нарахування та виплати пенсії до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 28 березня 2019 року по справі № 420/1105/19 визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2018 року про пенсійне забезпечення та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву позивача від 13.09.2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Також з матеріалів справи встановлено, що 28.07.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просила прийняти копію її трудової книжки для вирішення питання про призначення пенсії. 28.08.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.09.2020 року № 5604 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача страхового стажу, оскільки надана копія трудової книжки не завірена належним чином. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області № 5604 від 04.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частин першої і четвертої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років і т.д. Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1), відповідно до якого заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Відповідно до п.1.6 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Пунктом 2.1 Порядку №22-1 визначено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. Згідно з пунктом 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. (пункт 4.2. Порядку №22-1). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7. Порядку №22-1). Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. В ході розгляду справи встановлено, що 28.07.2020 року позивачка зверталась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просила прийняти копію її трудової книжки для вирішення питання про призначення пенсії. Згідно розписки-повідомлення 28.08.2020 року від позивача разом із заявою про призначення пенсії було прийнято копію трудової книжки від 22.02.1965 року. В свою чергу судом встановлено, що положеннями п.2.23 Порядку № 22-1 передбачено, що копії документів які подані заявником можуть бути посвідчені органом, що призначає пенсію, тобто Головним управління ПФУ в Одеській області. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із подачею не засвідченої копії трудової книжки є безпідставною, з огляду на наявність у самого органу права засвідчувати подані заявником документи для призначення пенсії. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що за заявою про призначення пенсії від 28.08.2020 року пенсійним органом 01.09.2020 року було прийнято рішення про призначення пенсії №155250008794, шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком, дата звернення - 28.08.2020р., тривалість стажу - страховий стаж 28 років 4 місяці 23 дні. Пенсія була призначена з 28.08.2020 року по 31.08.2020 року в сумі 1712,00 грн., з 01.09.2020 року по 30.11.2020 року в сумі 1712,00 грн. (101), а з 01.12.2020 року довічно в сумі 1769,00 грн. Однак, в подальшому пенсійним органом 04.09.2020 року було відмовлено у призначення пенсії за заявою від 28.08.2020 року, через відсутність права на пенсію (тривалість стажу 8 років 3 місяці 23 дні). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначені дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області свідчать про порушення принципу «належного урядування», який передбачає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Зі змісту цього принципу також слідує, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії"). Враховуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності та необґрунтованості рішення Головного управління ПФУ в Одеській області рішення № 5604 від 04.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Що стосується заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог в частині призначення пенсії гр. ОСОБА_1 з 13.09.2018 року чи з 28.08.2020 року, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, слід зазначити наступне: Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги гр. ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області прийняти рішення, яким призначити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою, а саме, з 28.08.2020 року. В цій частині рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржувалось. Таким чином, перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року здійснюється в межах апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме в частині задоволених позовних вимог. Судом встановлено, що в даному випадку позивачем оскаржується рішення відповідача, прийняте 04.09.2020 року, при цьому адміністративний позов подано до суду першої інстанції 04.03.2021 року, тобто у межах строку, передбаченого ст. 122 КАС України. Колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом про оскарження спірного рішення Головного управління ПФУ в Одеській області. В свою чергу, згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Таким чином, зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення, яким призначити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з моменту її звернення із заявою до органу Пенсійного фонду, а саме, з 28.08.2020 року, суд першої інстанції керувався нормами чинного пенсійного законодавства. Зважаючи на зазначене, підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції не вбачається. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. .5 ст.328 КАС України. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук