Постанова 4854 № 400/5596/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/5596/20 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою «Нік-Юж», застосованого рішенням Головного управління ДПС в Миколаївській області від 23.11.2020 року №

83. В обґрунтування позову зазначалось, що відповідач відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно до ст. 94 ПК України від 23.11.2020 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Миколаєві, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» подано до суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС про проведення перевірки, який став передумовою виникнення підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків у даній справі, тобто факт подання такого позову свідчить про наявність спору про право. За таких обставин, апелянт посилається на п.2 ч.4 ст. 283 КАС України, якою передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, тому звертатись до суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України було б безрезультативним. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУ ДПС від 18.11.2020 року № 270 про проведення фактичної перевірки відповідача з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. 20.11.2020 року посадовими особами позивача здійснено вихід за місцезнаходженням відповідача з метою приступити до проведення фактичної виїзної перевірки на підставі наказу від 18.11.2020 року № 270, проте відповідач відмовив у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що ними було складено відповідний акт. За результатами розгляду звернення управління податкового про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «НІК-ЮЖ» ГУ ДПС на підставі положень статті 94 ПК України прийнято рішення № 83 від 23.11.2020 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «НІК-ЮЖ», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: вул. Декабристів 15/3, м. Миколаїв. ГУ ДПС в порядку статті 283 КАС України із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача на підставі рішення від 23.11.2020 року № 83 до суду не зверталося. 03.12.2020 року ГУ ДПС звернулось до суду в загальному порядку з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «НІК-ЮЖ», застосованого рішенням Головного управління ДПС в Миколаївській області від 23.11.2020 року № 83, яке знаходиться за адресою: вул. Декабристів 15\3, м. Миколаїв. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «НІК-ЮЖ», накладеного рішенням заступника начальника контролюючого органу від 23.11.2020 року, лише 03.12.2020 року, тобто після спливу 96 годин після прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України, - суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду. Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, - контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (94.1). Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п.п.94.6) Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.п.94.10) Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку: - з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.п.94.19.1); - скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (п.п.94.19.6); - прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (п.п.94.19.7). Відповідно до п.п. 94.19.1 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2020 року відповідачем не допущено посадових осіб до проведення фактичної виїзної перевірки, про що зазначено у акті недопуску працівників ГУ ДПС в Одеській області № 91/14-29-09-02/43379179 від 20.11.2020 року. Крім того, 23.11.2020 року о 16:03 годині ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення №83 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «НІК-ЮЖ». До суду позивач звернувся з адміністративним позовом 03.12.2020 р., тобто після спливу строку у 96 годин після прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту майна. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України передбачена можливість застосування такого заходу податкового примусу, як зупинення видаткових операцій, а саме: контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладання арешту на кошти та цінності такого платника,що знаходяться в банку (пп.20.1.32. п.20.1. ст.20). Контролюючий орган може звертись до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (абз.2, 3 п.89.4. ст.89); Контролюючий орган також звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (абз. 2, 3 п. 91.4. ст.91). Відповідно до п.п.94.1, 94.2.3 ПК України - адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, в тому числі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Якщо заява про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, подана відповідно до статті 283 КАС України, розглянута та задоволена по суті протягом 96 годин, то накладений адміністративний арешт не припиняється. У протилежному разі - він припиняється (перестають діяти передбачені розділом V Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №632 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2017 року №948/30816) заходи, здійснені на виконання рішення про арешт майна платника податків). Це судження ґрунтується на приписах статті 94 ПК України. Дана норма встановлює наслідком непідтвердження судом протягом 96 годин обгрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого контролюючим органом, припинення такого арешту. Про правильність такого твердження свідчить і аналіз положень розділів VIII «Продовження та припинення арешту майна» та IX «Прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зі змісту яких не вбачається прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна за відсутності протягом 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. За змістом частини п`ятої статті 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим та стягнення коштів за податковим боргом та зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган. Втім, це правило про можливість звернення до суду у загальному порядку не може бути застосовано до вимог щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, адже закон містить імперативну норму про необхідність перевірки обґрунтованості арешту протягом 96 годин , згідно пункту 94,10 статті 94 ПК України. Відсутність відповідного рішення суду має наслідком автоматичне припинення арешту, що робить беззмістовним подальше звернення до суду за підтвердженням обґрунтованості такого. Більше того, пункт 94.21 статті 94 ПК України прямо забороняє і повторне накладення арешту з підстав накладення першого арешту у випадку, коли обґрунтованість арешту не була вчасно підтверджена рішенням суду, таким чином спеціальне регулювання відносин, пов`язаних з адміністративним арештом, виключає можливість вирішення судом питання про обґрунтованість арешту за спливом встановленого законом строку. Таким чином, приписи ПК України та статті 283 КАС України в системному зв`язку свідчать про неможливість розгляду по суті вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у разі звернення з такою поза межами 96 годин, незалежно від того, яке рішення постановляв суд у випадку попереднього звернення - ухвалу про залишення заяви податкового органу без розгляду чи ухвалу про відмову у відкритті провадження. Аналізоване правове регулювання виключає наявність у контролюючого органу альтернативних форм звернення до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Передбачене у частині п`ятій статті 283 КАС України право заявника звернутися після відмови у відкритті провадження за заявою з тими самими вимогами до суду в загальному порядку може стосуватися випадків розгляду судом інших заяв податкового органу, наведених у згаданій статті, законність звернення з якими не втрачається з закінченням 96-годинного строку розгляду заяви судом. Враховуючи вищезазначені приписи законодавства судова колегія вважає, що Головне управління ДПС у Миколаївській області не було позбавленене можливості звернутись до суду у встановлений пунктом 2 статті 283 КАС України 24 годинний строк із заявою з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, однак останній таким правом не скористувався. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна минуло 96 годин, встановлених для його перевірки, а тому застосований адміністративний арешт вважається припиненим. Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду по справам № 820/3059/17 від 08 серпня 2018 року та № 815/3986/16 від 14.01.2021 року. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець