Постанова 4854 № 420/11958/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11958/20 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. при секретарі Цехмейстренко Ю.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило: - підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2020 року. В обґрунтування позову зазначалось, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки, здійснили вихід за фактичним адресом господарських одиниць ФОП ОСОБА_1 , однак уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 - відмовлено посадовим особам податкового органу в допуску до перевірки, а тому у позивача були наявні підстави для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса, у задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з рішенням суду першої інстанції, що з моменту прийняття рішення від 03.08.2020 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, на час розгляду справи, сплинуло 96 годин, оскільки при розгляді заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платика податку здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку, в тому числі із застосуванням загальних строків звернення до адміністративного суду. На думку апелянта, положення статті 94 ПК України та частини 7 статті 283 КАС України стосуються виключно особливого провадження лише за заявою податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі обгрнутованості арешту до набрання рішенням законої сили у встановленому нормами КАС України порядку. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. 07.04.2021 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що з метою здійснення контролю щодо дотримання вимог Податкового кодексу України, 22.07.2020 року ГУ ДПС в Одеській області винесено наказ № 3026 про проведення з 28.07.2020 року фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 тривалістю 10 діб (а.с.7). На підставі зазначеного наказу та виписаних направлень на перевірку від 22.07.2020р. №1157, №1158 (а.с.10-11), з метою проведення фактичної перевірки відповідача, співробітниками ГУ ДПС в Одеській області 31.07.2020 р. здійснений вихід за адресою господарської одиниці: АДРЕСА_1 . Проте, відповідачем не допущено посадових осіб до перевірки про що зазначено у акті недопуску працівників ГУ ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки №424 від 31.07.2020 року, в акті про відмову від підписання направлення на перевірку на проведення фактичної перевірки № 423 від 31.07.2020 року (а.с.8-9). Враховуючи зазначені обставини, в.о. начальника управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області направлено заступнику начальника ГУ ДПС в Одеській області звернення від 03.08.2020 р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків №948/11/15-32-05-07 (а.с.6), за результатами розгляду якого, 03.08.2020 року о 16:10 годині ГУ ДПС в Одеській області, на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (а.с.5). У відповідності до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу має бути перевірена судом, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом 94 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Враховуючи, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника ФОП ОСОБА_1 винесено 03.08.2020 р., 96 годинний термін для підтвердження цього арешту сплинув, таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України, - суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду. Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, - контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (94.1). Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п.п.94.6) Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.п.94.10) Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку: - з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.п.94.19.1); - скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (п.п.94.19.6); - прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (п.п.94.19.7). Відповідно до п.п. 94.19.1 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2020 року відповідачем не допущено посадових осіб до проведення фактичної перевірки, про що зазначено у акті недопуску працівників ГУ ДПС в Одеській області № 424 від 31.07.2020 року. Крім того, 03.08.2020 року о 16:10 годині ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , тобто з пропуском 96 годинного терміну для підтвердження цього арешту. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України передбачена можливість застосування такого заходу податкового примусу, як зупинення видаткових операцій, а саме: контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладання арешту на кошти та цінності такого платника, що знаходяться в банку (пп.20.1.32. п.20.1. ст.20). Контролюючий орган може звертись до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (абз.2, 3 п.89.4. ст.89); Контролюючий орган також звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (абз. 2, 3 п. 91.4. ст.91). Відповідно до п.п.94.1, 94.2.3 ПК України - адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, в тому числі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Якщо заява про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, подана відповідно до статті 283 КАС України, розглянута та задоволена по суті протягом 96 годин, то накладений адміністративний арешт не припиняється. У протилежному разі - він припиняється (перестають діяти передбачені розділом V Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №632 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2017 року № 948/30816) заходи,здійснені на виконання рішення про арешт майна платника податків). Це судження ґрунтується на приписах статті 94 ПК України. Дана норма встановлює наслідком непідтвердження судом протягом 96 годин обгрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого контролюючим органом, припинення такого арешту. Про правильність такого твердження свідчить і аналіз положень розділів VIII «Продовження та припинення арешту майна» та IX «Прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зі змісту яких не вбачається прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна за відсутності протягом 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. За змістом частини п`ятої статті 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим та стягнення коштів за податковим боргом та зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган. Втім, це правило про можливість звернення до суду у загальному порядку не може бути застосовано до вимог щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, адже закон містить імперативну норму про необхідність перевірки обґрунтованості арешту протягом 96 годин , згідно пункту 94,10 статті 94 ПК України. Відсутність відповідного рішення суду має наслідком автоматичне припинення арешту, що робить беззмістовним подальше звернення до суду за підтвердженням обґрунтованості такого. Більше того, пункт 94.21 статті 94 ПК України прямо забороняє і повторне накладення арешту з підстав накладення першого арешту у випадку, коли обґрунтованість арешту не була вчасно підтверджена рішенням суду, таким чином спеціальне регулювання відносин, пов`язаних з адміністративним арештом, виключає можливість вирішення судом питання про обґрунтованість арешту за спливом встановленого законом строку. Таким чином, приписи ПК України та статті 283 КАС України в системному зв`язку свідчать про неможливість розгляду по суті вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у разі звернення з такою поза межами 96 годин, незалежно від того, яке рішення постановляв суд у випадку попереднього звернення - ухвалу про залишення заяви податкового органу без розгляду чи ухвалу про відмову у відкритті провадження. Аналізоване правове регулювання виключає наявність у контролюючого органу альтернативних форм звернення до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Передбачене у частині п`ятій статті 283 КАС України право заявника звернутися після відмови у відкритті провадження за заявою з тими самими вимогами до суду в загальному порядку може стосуватися випадків розгляду судом інших заяв податкового органу, наведених у згаданій статті, законність звернення з якими не втрачається з закінченням 96-годинного строку розгляду заяви судом. Враховуючи вищезазначені приписи законодавства судова колегія вважає, що Головне управління ДПС в Одеській області не було позбавленене можливості звернутись до суду у становлений пунктом 2 статті 283 КАС України 24 годинний строк із заявою з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, однак останній таким правом не скористувався. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна минуло 96 годин, встановлених для його перевірки, а тому застосований адміністративний арешт вважається припиненим. Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду по справам №820/3059/17 від 08 серпня 2018 року та № 815/3986/16 від 14.01.2021 року. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено та підписано 08.04.2021 року Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець