Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14052/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14052/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р.(суддя Жукова Є.О.) по справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків в с т а н о в и В: 30.10.2020 р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, де просило стягнути податковий борг з ТОВ «Пальміра» на користь держави в розмірі 215 758,47 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. адміністративний позов задоволений. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведена правомірність та обгрунтованість підстав стягнення з відповідача суми податкової заборгованості 215 758,47 грн, та відповідачем не наданого жодного доказу спростування позиції позивача. Не погодившись з рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати Рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивоване тим, що позивач не надав суду належні докази наявності податкової заборгованості у відповідача та доказів на підтвердження факту надіслання відповідачу відповідних документів. На апеляційну скаргу відповідача позивачем надано відзив, де зазначено, що, дійсно при написанні позову допущено арифметичну помилку, а саме, не вірно вказаний рік декларації № 9311441658 на суму 99 900 грн, але інші документи підтверджують позовні вимоги, тому просять суд залишити рішення суду без змін. Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв`язку з наступним. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПАЛЬМІРА» перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області. З матеріалів справи вбачається, що податковий борг виник в зв`язку з несплатою у встановлені строки грошових зобов`язань та станом на час звернення позивача до суду 30.10.2020 р. у відповідача рахувався податковий борг на суму 215 758,47 грн. Статтею 14 ПК України передбачено, що «14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;…». Судом встановлено, що 04.09.2019 р. контролюючим органом сформована податкова вимога № 316842-53 на суму 99 900 грн, що була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, та повернулася за закінченням строку зберігання. Також встановлено, що податковий борг з 04.09.2019 р. відповідачем не погашений і не переривався. Так, згідно інтегрованих карток платника податків станом на час звернення позивача до суду у відповідача обліковувався податковий борг на суму 215 758,47 грн, де : - по податку на додану вартість в розмірі 87 343,47 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями: від 22.04.2020 р. №0023505330 на суму 86 424,92 грн. та від 20.05.2020 р. №0029575330 на суму 1162,13 грн.; - по податку на прибуток в розмірі 128 415 грн., визначених податковим повідомленням - рішенням від 03.06.2019 року №0100525342 у сумі 170,00 грн, та податковими деклараціями №9335129598 від 29.02.2020 р. на суму 28 345 грн. та №9311441658 від 29.03.2020 р на суму 99 900 грн. Як слідує з матеріалів справи податкові повідомлення рішення від 22.04.2020 р. №0023505330 на суму 86 424,92 грн., від 20.05.2020 р. №0029575330 на суму 1162,13 грн та від 03.06.2019 року №0100525342 у сумі 170,00 грн не оскаржувалися в судовому порядку і відповідач, зазначаючи на не повідомлення його належним чином, не надав суду жодних доказів щодо недійсності чи скасування таких ППР. Крім того, судом встановлено, що податкові декларації №9335129598 від 29.02.2020 р. на суму 28 345 грн. та №9311441658 від 29.03.2020 р на суму 99 900 грн. надані платником засобами електронного зв`язку в електронній формі, податкові декларації прийняті та їм присвоєні відповідні номера, що підтверджено квитанціями, доданими до матеріалів справи. Як слідує з матеріалів справи всі ППР направлялися на адресу відповідача, зазначену в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 , та були отримані належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення ППР. Відповідно статті 42 ПК України « 42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику)». Крім того, статтею 59 ПК України передбачено, що «59.5. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)». Оскільки податкова вимога № 316842-53 від 04.09.2019 р. направлялася відповідачу, але провернулася за закінченням строку зберігання, а податковий борг не переривався і збільшувався, у позивача були відсутні підстави для надсилання інших податкових вимог. Статтею 20 ПК України передбачено, що «20.1. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:…20.1.34. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;…». Крім того, відповідно статті 41 ПК України «41.4. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється». Як вбачається з матеріалів справи, наявний податковий борг позивачем підтверджений належним чином і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу з ТОВ «Пальміра», оскільки відповідно статті 77 ч.2 КАС України позивач довів правомірність своїх рішень, а доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова