Постанова 4852 № 160/14293/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14293/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №160/14293/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у розпорядженні № 912040830986 від 07.10.2020 року про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до його заяви від 09.09.2020 року, а саме в частині незастосування відсоткового співвідношення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 86% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді виходячи з суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/68/20-с від 13.04.2020 року; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з 19.02.2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, котра становить 214404,00 грн., згідно довідки Дніпровського апеляційного суду № 04.2/68/20-с від 13.04.2020 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки такий перерахунок викликаний відновленням порушеного його права від моменту неправомірного обрахування розміру щомісячного довічного грошового утримання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 86 % до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 86 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати в частині щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок позивачу, як судді у відставці виходячи із 86% суддівської винагороди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. На підставі постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2017 року по справі № 205/8761/16-а (2а/205/84/17), яка набрала законної сили 11.05.2017, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 16.09.2016. 13.04.2020 Дніпровським апеляційним судом видана довідка №04.2/68/20-с на ім`я позивача, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 складає 214404, 00 грн., у тому числі посадовий оклад 126120 грн., доплата за вислугу років 75672грн. (60%) та доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 12612 (10%). У квітні 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки. Відповідачем листом від 27.04.2020 повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до приведення положень законодавства України у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020. Не погодившись з відмовою, викладеною у листі від 27.04.2020 позивач оскаржив її в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №160/6932/20, яке набрало законної сили 07.09.2020, задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі від 27 квітня 2020 року б/н про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, зазначеного у довідці Дніпровського апеляційного суду №04.2/68/20-с від 13 квітня 2020 року. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Дніпровського апеляційного суду №04.2/68/20-с від 13 квітня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №160/6932/20 відповідачем 07.10.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При перерахунку враховано збільшений розмір суддівської винагороди, вказаний у довідці Дніпровського апеляційного суду від 13.04.2020 року № 04.2/68/20-с, проте змінено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування відсоткового показника, передбаченого ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII до перерахунку вже призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, оскільки стосується обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який звернувся з відповідною заявою на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеної виплати. А тому в даному випадку пенсійним органом безпідставно зменшено позивачу відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 86% до 56%. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII. Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI). Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Водночас Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII). Законом України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI. Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами. У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів. Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013). Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним. Таким чином з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII. При цьому розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Вищої ради Юстиції від 20.07.2016 року № 1497/0/15-16 визначено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 23 роки 8 місяців, що дає йому право для звільнення з посади судді у відставку. Водночас колегія суддів вважає неспроможними доводи позивача з приводу того, що в даному випадку рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2017 року, яке набрала законної сили 11.05.2017, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, з огляду на те, що в даному судовому рішенні застосовувались норми Закону України № 2453-VI, які при проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці не може бути застосований в силу того, що на час виникнення права на проведення зазначеного перерахунку, а саме з 19.02.2020 року, вищевказаний Закон втратив чинність на підставі Закону № 1402 від 02.06.2106 року. Отже, оскільки зазначений позивачем розмір відсотка винагороди працюючого судді на відповідній посаді (86%) не передбачений чинним законодавством, а саме ст. 142 Закону № 1402 від 02.06.2016 року, якою врегульовано питання перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, а також з огляду на зміст рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо однакового підходу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з положень ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, зокрема посилання саме на цей нормативно-правовий акт, а не на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI міститься і у довідці від 13.04.2020 року № 04.2/68/20-с на підставі якої відповідач має здійснити перерахунок. Колегія суддів вважає, що звертаючись до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку та відповідною довідкою, виданою на підставі приписів Закону № 1402 від 02.06.2020 року позивач фактично погодився з усіма умовами вказаного законодавчого акту, в тому числі і щодо умов розрахунку відсотку щомісячного грошового утримання судді від винагороди працюючого судді. Таким чином, враховуючи стаж роботи на посаді судді, який дає право позивачу на відставку, а саме, 23 роки 08 місяців, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має становити 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 3 * 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років) у відповідності до вимог ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII. Отже, враховуюче вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді, встановлений рішенням Вищої Ради Юстиції від 20.07.2016 №1497/0/15-16 та рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2017 у справі № 205/8761/16-а (2а/205/84/17), у розмірі повних 23 роки, та здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Водночас, з рішення пенсійного органу від 07.10.2020 року № 912040830986 вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із застосуванням 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та довідки Дніпровського апеляційного суду від 13.04.2020 року № 04.2/68/20-с. Таким чином, наведене свідчить про правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу, яким при визначенні відсотку від суддівської винагороди судді для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 застосовано 56%. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №160/14293/20 - скасувати. Прийняти нове судове рішення. В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко