Постанова 4850 № 360/2667/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року справа №360/2667/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Свириди Тараса Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 360/2667/21 (головуючий І інстанції Захарова О.В., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Марківської селищної територіальної виборчої комісії Старобільського району Луганської області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Марківської селищної територіальної виборчої комісії Старобільського району Луганської області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову від 7 травня 2021 року № 8 «Про дострокове припинення повноважень депутата Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області ОСОБА_1 , висунутої Луганською обласною організацією політичної партії «Наш край» та обраної депутатом на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року»; - визнати протиправною та скасувати постанову від 7 травня 2021 року № 9 «Про визнання обраним депутатом Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області, після дострокового припинення повноважень депутата ОСОБА_1 у відповідному територіальному виборчому списку Луганської обласної організації політичної партії «Наш край» за черговістю, встановленою з урахуванням результатів голосування виборців у територіальному виборчому окрузі № 1 ОСОБА_3 »; - зобов`язати Марківську селищну територіальну виборчу комісію Старобільського району Луганської області утриматися від прийняття рішення про дострокове припинення повноважень позивача як депутата Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області у зв`язку із відкликанням депутата місцевої ради за народною ініціативою. Також, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Марківської селищної територіальної виборчої комісії Старобільського району Луганської області від 7 травня 2021 року № 8 «Про дострокове припинення повноважень депутата Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області ОСОБА_1 , висунутої Луганською обласною організацією політичної партії «Наш край» та обраної депутатом на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» та постанови Марківської селищної територіальної виборчої комісії Старобільського району Луганської області від 7 травня 2021 року № 9 «Про визнання обраним депутатом Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області, після дострокового припинення повноважень депутата ОСОБА_1 у відповідному територіальному виборчому списку Луганської обласної організації політичної партії «Наш край» за черговістю, встановленою з урахуванням результатів голосування виборців у територіальному виборчому окрузі № 1 ОСОБА_3 ». В обґрунтування зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав, оскільки може призвести до реєстрації депутатом іншої особи замість позивача та неможливістю в подальшому виконання рішення суду та поновлення на посаді депутата, оскільки відповідні норми відсутні у Виборчому кодексі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 13-14). Представником позивача на ухвалу суду подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову. В обґрунтування посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить захист та поновлення порушених прав позивача за захистом якого він звернувся. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги та встановив наступне. Згідно ч. 2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України). Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України). Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заходи забезпечення цього позову фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову. Крім того, визнання судом неправомірними та скасування постанов виборчої комісії є підставою для припинення/відновлення депутатських повноважень, що не може істотно ускладнити виконання рішення суду в цій справі. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені клопотання про забезпечення позову. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду. Керуючись ст. ст. 150, 151, 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 360/2667/21 за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Марківської селищної територіальної виборчої комісії Старобільського району Луганської області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 липня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач І.В. Геращенко Судді Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова