Постанова 4875 № 922/1705/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" липня 2021 р. Справа № 922/1705/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А. , суддя Мартюхіна Н.О. за участю секретаря Гончарова О.В. прокурора відділу Харківської обласної прокуратури - Кальницький А.В., посвідчення № 057337 від 09.10.20 ; позивача - Сосіна І.О., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; відповідача - Гуменний Т.З., довіреність № 309-04/254 від 28.05.21; Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. № 924 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2021, ухвалене суддею Шарко Л.В. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст рішення складено 01.03.2021) у справі № 922/1705/20 за позовом заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", смт. Кочеток Чугуєвського району Харківської області про стягнення 3099798,41 грн. ВСТАНОВИЛА: Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", про стягнення шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев та засміченням території об`акта природно-заповідного фонду на загальну суму 3 099 798,41 грн. Позов мотивовано тим, що посадовими особами державної лісової охорони ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп, усупереч вимогам ст. ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев посадовими особами ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп у кварталах 5, 13 Малинівського лісництва, в кварталі 64 Тетлізького лісництва, в кварталі 103, 132 Печенізького №4 лісництва, в кварталі 161 Кочетоцького №1 лісництва Чугуєво-Бабчанський лісгосп, які розташовані на території Есхарівської селищної ради, Великобабчанської, Заржненської сільських рад, Чкаловської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, чим заподіяно шкоди на загальну суму 3 086 342,41 грн. яка обрахована на підставі додатку №10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 №541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. Окрім цього, прокурор зазначив, що на території регіонального ландшафтного парку місцевого Печенізьке поле (частина якого знаходиться під охороною ДП Чугуєво- Бабчанське лісове господарство) в кварталах 146, 149 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (поліетилен, пляшки, упаковка з-під харчової продукції, одяг, ганчірки тощо), що є порушенням з боку відповідача вимог ст.ст. 6, 23 Закону України Про природно-заповідний фонд України, чим заподіяно шкоди на суму 13 456 грн., яка обрахована на підставі додатку №10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 №541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2021 у справі № 922/1705/20 позовні вимоги заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Чугуєво - Бабчанське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993069, 63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58) на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 384367,67 грн., зарахувавши: - 72783,04 грн. на р/р UА418999980333149331000020466 Есхарівської селищної ради УК у Чугуївському районі Харківської області код ЄДРПОУ 37792204 код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 банк одержувач Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; - 199281,60 грн. на р/р UА168999980333189331000020468 Великобабчанської сільської ради УК у Чугуївському районі Харківської області код ЄДРПОУ 37792204 код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 банк одержувач Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; - 13456,00 грн. на р/р UА318999980333179331000020407 Печенізької селищної ради УК у Печенізькому районі Харківської області код ЄДРПОУ 37519896 код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 банк одержувач Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; - 98847,03 грн. на р/р UА328999980333199331000020471 Зарожненської сільської ради УК у Чугуївському районі Харківської області код ЄДРПОУ 37792204 код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 банк одержувач Казначейство України (ЕАП), код банку 899998. Стягнуто з Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993069, 63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; за реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у сумі 5765,52 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 384367,67 грн. шкоди, мотивовано тим, що Держекоінспекцією у відповідності до вимог діючого законодавства встановлено, що державною лісовою охороною ДП Чугуєво- Бабчанський лісгосп не забезпечено належну охорону та збереження лісів, що призвело до незаконної вирубки дерев у кварталах 5, 13 Малинівського лісництва, в кварталі 103, 132 Печенізького №4 лісництва, в кварталі 64 Тетлізького лісництва, в кварталі 161 Кочетоцького №1 лісництва Чугуєво-Бабчанський лісгосп, які розташовані на території Есхарівської селищної ради, Великобабчанської, Заржненської сільських рад, Чкаловської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області та крім цього відповідачем не забезпечено охорону об`єкта природно-заповідного фонду, що призвело до засмічення його території, чим завдано шкоди на загальну суму 384 367,67 грн. В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної в наслідок незаконної рубки в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) в розмірі 2 715 430,74 грн. рішення мотивовано з тих підстав, що оскільки Наказ Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг,яким було визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 №568,яким для відповідача були затверджені розрахункові лісосіки на період 2009-2017 роки на 0,4 тис. м.куб., не було доведено у передбаченому чинним законодавством порядку до відома Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та відповідача, то видання ХОУЛМГ лісорубних квитків на проведення рубок відповідачем здійснено законно та у межах наданих діючим законодавством повноважень, лісорубні квитки серії ХА ЛРК № 000662, № 000663 від 02.04.19 є законними, у судовому порядку скасовані не були, у зв`язку з чим в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, а покладення на нього юридичної відповідальності за умов несвоєчасного доведення уповноваженими органами наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг до його відома та до відома ХОУЛМГ суперечить положенням ст.61 Конституції України. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився та подав на нього до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову прокурора про стягнення 2 715 430,74 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на безпідставність висновку господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) в розмірі 2 715 430,74 грн. Зокрема, скаржник зазначив, що висновки суду про законність виданих відповідачу лісорубних квитків виходять за межі позовних вимог та не стосуються предмету спору у даній справі, а тому в порушення статті 236 ГПК України суд вийшов за межі позовних вимог та встановив в оскаржуваному рішенні обставини, які не стосуються предмету спору.Також скаржник зазначив, що при прийнятті рішення в частині обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову судом першої інстанції порушено норми ст. 20 ГПК України, оскільки фактично визнано встановленою обставину, вирішення якої не відноситься до компетенції господарських судів та надано оцінку діям суб`єкта владних повноважень- Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Також скаржник зазначає, що суд вирішив питання про права, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме Мінприроди(на даний час Міндовкілля) та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що є безумовною підставою для скасування судового рішення. Крім цього скаржник зазначає, що висновки суду щодо недоведення до відома ХОУЛМГ та відповідача у встановленому порядку Наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказах.При цьому скаржник зазначає, що зазначений Наказ у відповідності до вимог ст.ст. 5 , 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч. 6 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» опубліковано на офіційному веб сайті Мінприроди у день його прийняття - 28.03.2019,що підтверджується наданим позивачем скріншотом сторінки веб-сайту Мінприроди, перебуває у вільному доступі в мережі Інтернет на вказаному веб-сайті, а отже є публічною та загальнодоступною інформацією. Крім того скаржник зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про законність проведення рубок відповідачем з огляду на наявність наказу Мінприроди від 04.11.2008 № 568, оскільки відповідно до умов зазначеного Наказу для відповідача встановлена розрахункова лісосіка для заготівлі деревини в порядку рубок головного користування постійних лісокористувачів на період з 2009 по 2017 року, а тому видача та отримання лісорубних квітків на підставі цього Наказу з 2018 року є незаконними в силу положень даного Наказу та норм ст.ст. 16,20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 43 Лісового кодексу України.Також скаржник посилається на те, що відповідачем неспростовано розмір розрахованої шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області). Згідно з протоколом системи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021 для розгляду судової справи № 922/1705/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. № 924 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2021 у справі № 922/1705/20 та призначено розгляд справи в судове засідання з повідомленням сторін на 26.04 2021 р. о 14:00 годині. 09.04.2021(вх. № 4170) від начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області Оберемка Є. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2021 в частині відмови в задоволенні позову є незаконним та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Харківської обласної прокуратури задоволенню. 23.04.2021 (вх. № 4786) від т.в.о. директора Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" Гіглавого О.О. надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Клопотання обгрунтовано тим, що представник Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" адвокат Гуменний Т.З. перебуває на лікарняному та на підприємстві відсутні інші особи, які є спеціалістами в області права. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 зазначене клопотання відповідача задоволено та розгляд справи відкладено в судове засідання з повідомленням сторін на 13.05.2021 о 09:20 год. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021, у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду судової справи № 922/1705/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. 13.05.2021 від відповідача надійшли пояснення по справі(вх. № 5403) , в яких він посилається на необґрунтованість апеляційної скарги, у зв`язку з чим просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 922/1705/20 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2021 р. о 10:15 год. Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі № 922/1705/20 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.07.2021 р. об 11:00 год. 11.06.2021 від Державної екологічної інспекції надійшли пояснення по справі(вх. № 6806). 01.07.2021 від Харківської окружної прокуратури надійшли пояснення по справі(вх. № 7496). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021, у зв`язку з відпустками судді Білоусової Я.О. та судді Крестьянінова О.О. для розгляду судової справи № 922/1705/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., судя Пуль О.А., суддя Шевель О.В. 07.07.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 7747). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021, у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В., для розгляду судової справи № 922/1705/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., судя Пуль О.А., суддя Мартюхіна Н.О. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив,заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке. Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період з 03.03.2020 по 17.03.2020 проведено позапланову перевірку дотримання державним підприємством Чугуєво-Бабчанське лісове господарство (далі - ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами перевірки складено Акт від 17.03.2020 №253/11-02/06-06, в якому зазначено, що в ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області спільно з посадовими особами ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев у кварталах 5, 13 Малинівського лісництва, в кварталі 64 Тетлізького лісництва, в кварталі 103, 132 Печенізького №4 лісництва, в кварталі 161 Кочетоцького №1 лісництва Чугуєво-Бабчанський лісгосп, які розташовані на території Есхарівської селищної ради, Великобабчанської, Заржненської сільських рад, Чкаловської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1996 № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761. Окрім цього, на території регіонального ландшафтного парку місцевого Печенізьке поле (частина якого знаходиться під охороною ДП Чугуєво- Бабчанське лісове господарство) в кварталах 146, 149 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (поліетилен, пляшки, упаковка з-під харчової продукції, одяг, ганчірки тощо), що є порушенням ст.ст. 6, 23 Закону України Про природно-заповідний фонд України. Зокрема, встановлено наступне: - в кварталі 5 виділі 6 площею 2,7 га Малинівського лісництва (територія Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області) при проведенні вибіркової санітарної рубки у 2019 році були зрубані дерева: 6 дерев сироростучих діаметром від 46 до 53 см, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток №000673 від 31.10.2019) та не обліковуються у матеріалах відведення лісосіки в рубку, що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України; - в кварталі 13 виділі 3 площею 1,6 га Малинівського лісництва (територія Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області) при проведенні вибіркової санітарної рубки у 2019 році були зрубані дерева: 4 дерева сироростучих діаметром від 10 до 19 см, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток №000645 від 05.02.2019) та не обліковуються у матеріалах відведення лісосіки в рубку, що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України; - в кварталі 61 виділі 1 площею 5,1 та Тетлізького лісництва (територія Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області) при проведенні вибіркової санітарної рубки у 2019 році були зрубані дерева: 10 дерев сироростучих діаметром від 24 до 48 см, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток №000676 від 03.12.2019) та не обліковуються у матеріалах відведення лісосіки в рубку, що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України; - в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) при проведенні рубки головного користування у 2019 році були незаконно зрубані дерева: 185 дерев сироростучих діаметром від 9 до 67 см, 25 дерев сухостійних діаметром від 14 до 52 см за неправомірно виданим лісорубним квитком №000663 від 02.04.2019 що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України, пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; - в кварталі 161 виділі 3 площею 7,4 га Кочетоцького №1 лісництва (територія Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області) при проведенні вибіркової санітарної рубки у 2019 році були зрубані дерева: 6 дерев сироростучих діаметром від 26 до 90 см, 3 дерева сухостійних діаметром від 30 до 90 см, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток №000677 від 03.12.2019) та не обліковуються у матеріалах відведення лісосіки в рубку, що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України; - в кварталі 64 виділі 4 площею 12,1 га Тетлізького лісництва (територія Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області) при проведенні вибіркової санітарної рубки у 2019 році були зрубані дерева: 5 дерев сироростучих діаметром від 48 до 96 см, 3 дерева сухостійних діаметром від 52 до 84 см, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток № 000676 від 03.12.2019) та не обліковуються у матеріалах відведення лісосіки в рубку, що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України; - в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького № 4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) при проведенні рубки головного користування у 2019 році були незаконно зрубані дерева: 261 дерево сироростуче діаметром від 9 до 80 см, 35 дерев сухостійних діаметром від 10 до 46 см за неправомірно виданим лісорубним квитком № 000662 від 02.04.2019 що є порушенням ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України, пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; - в кварталі 149 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (поліетилен, пляшки, упаковка з-під харчової продукції, одяг, ганчірки тощо), у кількості 784 штуки, що є порушенням ст.ст. 6, 23 Закону України Про природно-заповідний фонд України; - в кварталі 146 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (скляні та пластмасові пляшки, упаковка з-під харчової продукції тощо), у кількості 57 штук, що є порушенням ст.ст. 6, 23 Закону України Про природно-заповідний фонд України. Також за наслідками перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп, складено відомості переліку пнів зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у акті перевірки. (Акт перевірки від 17.03.2020 №253/11-02/06-06) У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 3 086 342,41 грн. Також Держекоінспекцією проведено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок засмічення території регіонального ландшафтного парку місцевого Печенізьке поле на підставі додатку №10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 №541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, загальна сума якої склала 13 456 грн. Так, за розрахунками позивача, загальна сума шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев та засміченням території об`єкта природно-заповідного фонду склала 3 099 798,41 грн. З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією 18.03.2020 надіслано до ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп претензії №№ 32-40, які, за твердженнями прокурора, залишились без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп внаслідок незаконної вирубки дерев, та засмічення території до моменту звернення до суду, не відшкодована. Зважаючи на наведене, прокурор в позовні заяві вказує, що посадовими особами державної лісової охорони ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп, усупереч вимогам ст. ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев посадовими особами ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп у кварталах 5, 13 Малинівського лісництва, в кварталі 64 Тетлізького лісництва, в кварталі 103, 132 Печенізького №4 лісництва, в кварталі 161 Кочетоцького №1 лісництва Чугуєво-Бабчанський лісгосп, які розташовані на території Есхарівської селищної ради, Великобабчанської, Заржненської сільських рад, Чкаловської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, чим заподіяно шкоди на загальну суму 3 086 342,41 грн. Окрім цього, прокурор зазначив, що на території регіонального ландшафтного парку місцевого Печенізьке поле (частина якого знаходиться під охороною ДП Чугуєво- Бабчанське лісове господарство) в кварталах 146, 149 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (поліетилен, пляшки, упаковка з-під харчової продукції, одяг, ганчірки тощо), що є порушенням з боку відповідача вимог ст.ст. 6, 23 Закону України Про природно-заповідний фонд України, чим заподіяно шкоди на суму 13 456 грн. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує про те, що у позові не визначено суб`єктного складу посадових осіб відповідача, вчинивших правопорушення, яке призвело до завдання шкоди, тобто не встановлено конкретних посадових осіб, які вчинили неналежне виконання своїх службових обов`язків, та, таким чином, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між матеріальною шкодою і протиправними діями посадових осіб відповідача. Постанов про притягнення відповідних посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за ст.ст.64, 65, 67, 68 КУпАП прокурором та позивачем не надано. Також, відповідач вказує про необґрунтованість посилання прокурора на положення ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, оскільки ні прокурором ні позивачем не надано доказів завдання шкоди працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов`язків), які є необхідними для визначення причинно-наслідкового зв`язку між завданою матеріальною шкодою та діями (бездіяльністю) відповідача, а, також, відсутні обґрунтовані фактичні обставини, які вказують на завдання майнової шкоди саме відповідачем або його працівниками. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що в даному випадку поданий позов не містить належного обґрунтування щодо причинно-наслідкового зв`язку між вчиненими господарським, цивільним правопорушеннями працівниками відповідача під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків із завданням матеріальної шкоди, яка інкримінується у вину Державному підприємству. При цьому, за твердженнями відповідача, посилання на Акт, який є неналежним та недопустимим доказом у цій справі, з огляду на вищевикладені, обставини, за умов не надання доказів вини працівників відповідача, які внаслідок недбалого ставлення до посадових обов`язків допустили вчинення незаконних порубок, засмічення відповідних територій, вказує на безпідставність та недоведеність самого факту вчинення порушень з боку відповідача та на неправильність визначення його відповідачем у цій господарській справі. Також відповідач у відзиві зазначає, що недоведення до Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та до відповідача наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг станом на момент видання лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663 є підставою для висновку про законність цих дозвільних документів на момент їх видання відповідним суб`єктам господарювання. Також, за твердженнями відповідача, на підставі положень ч.1 ст.10 Закону Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, суб`єктом відповідальності за законність та відповідність нормам чинного законодавства лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663 є саме Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, а не ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство, що вказує на неправильне визначення суб`єкта відповідальності при визначенні сторони у справі у якості відповідача. При цьому, у судовому порядку недійсними ці лісорубні квитки не визнані, а свою дію вони вичерпали, оскільки є виконаними. За таких обставин, відповідач вказує про те, що звернення прокурора до господарського суду з даним позовом є передчасним та необґрунтованим, оскільки на даний час відсутні належні, допустимі, достатні докази на підтвердження фактичних обставин для застосування до них норм та положень ст.1166 і ч.1 ст.1172 ЦК України. За викладених обставин обґрунтування прокурора у вчиненні незаконних рубок, а також незабезпечення належної охорони лісу відповідачем та інкримінування цих дій, і бездіяльності у вину відповідача є недоведеним фактом, як не доведеним належним чином є і сам факт завдання матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивач. Виходячи з доводів та вимог апеляційної скарги, предметом даного апеляційного перегляду є рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2021 у справі № 922/1705/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної в наслідок незаконної рубки в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) в розмірі 2 715 430,74 грн. Переглядаючи справу в зазначеній частині відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, зважаючи на таке. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України). Так, відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї статті особо, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Виходячи з положень статті 1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки майнової шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, враховуючи встановлену ч. 2 цієї статті презумпцію вини заподіювача, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під шкодою слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки завдавача шкоди.При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний звязок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок. Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до ч. 4 ст. 68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Згідно зі ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Статтею 65 Лісового кодексу України передбачено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Частиною 1 ст. 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Частиною ч. 2 статі 78 Лісового кодексу України передбачено, що припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. Пунктом 14 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07 № 761(далі Порядок № 761) лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Відповідно до п. 2 Порядку №761, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев. Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Відповідно до п.4 Порядку № 761, для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки. З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 №568 були затверджені розрахункові лісосіки на період 2009-2017 роки для державних підприємств підприємства Чугуєво-Бабчанський лісгосп (0,4 тис. м.куб), Красноградський лісгосп (8,17 тис. м.куб) та Жовтневий лісгосп (4,2 тис. м.куб). У відповідності до пункту Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік,затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 05.02.2007 № 38 (далі Інструкція № 38), затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) діє до відміни її наказом Мінприроди. Пунктом 11 Інструкції № 38 передбачено, що розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) (додаток 3) затверджується наказом Мінприроди та доводиться до відома Держлісагентства та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям для контролю та керівництва вроботі. Відповідно до пункту 13 Інструкції № 38 передбачено, що Держлісагентство доводить затверджені розрахункові лісосіки до відома уповноважених органів Держлісагентства та ВО "Укрдержліспроект" для керівництва в роботі. Згідно з п. 14 Інструкції № 38 уповноважені органи Держлісагентства доводять затверджені розрахункові лісосіки до відома всіх постійних лісокористувачів, власників лісів для керівництва в роботі. Наказом Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг було визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 №568 в частині, що стосується ДП Чугуєво-Бабчанський лісгосп. 02.04.2019 Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було видано лісорубні квитки серії ХА ЛРК за № 000662 і № 000663 для проведення рубок головного користування у Печенізькому № 4 лісництві на лісосіках у виділі 7.1 площею 0,8га кварталу 103 та у виділі 6.1 площею 0,4 га кварталу

132. Таким чином відповідачем у спірному періоді рубка дерев в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) проводилась на підставі дозвільних документів на спеціальне лісокористування -лісорубних квитків, виданих уповноваженим органом - Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства на підставі розрахункових лісосік, що були затверджені для відповідача Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 №568, який наказом вказаного Міністерства від 28.03.2019 № 5-аг було визнано таким, що втратив чинність. Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивачем не доведено наявності в діях відповідача протиправної поведінки в частині здійснення рубки в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області), оскільки не доведено, що такі рубки здійснювались на підставі лісорубних квитків, виданих уповноваженим органом з порушенням чинного законодавства. Зокрема, обставина наявності на час проведення відповідачем зазначених рубок Наказу Міністерства від 28.03.2019 № 5-аг, яким було визнано таким, що втратив чинність Наказ цього Міністерства від 04.11.2008 №568 в частині затвердження відповідачу розрахункових лісосік не свідчить про автоматичну втрату чинності зазначеними лісорубними квитками як дозвільними документами. Чинне законодавство не містить положень, які б встановлювали обов`язок лісокористувачів припинити лісокористування (проведення рубок дерев) на підставі лісорубних квитків, які не було анульовано у встановленому законом порядку лише у зв`язку з втратою чинності наказу, яким були затверджені розрахункові лісосіки для таких рубок. Як зазначено вище, частиною ч. 2 статі 78 Лісового кодексу України передбачено, що припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали, в той час як Пунктом 14 Порядку № 761 передбачено, що лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV). Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази анулювання у встановленому порядку лісорубних квитків серії ХА ЛРК за № 000662 і № 000663 для проведення рубок головного користування у Печенізькому № 4 лісництві на лісосіках у виділі 7.1 площею 0,8га кварталу 103 та у виділі 6.1 площею 0,4 га кварталу

132. З матеріалів справи вбачається, що з 25 по 26, з 29 по 31 липня, з 01 по 02, з 05 по 07 серпня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині повноважень, передбачених Положенням про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, що затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № 134, в діяльності Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. За наслідками вказаного заходу Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 544/11-02/06-06, а також внесено подання про анулювання дозволу від 14.08.2019 року № 2961/06-10, яким зобов`язано Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства вжити заходи щодо анулювання лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663, виданих Державному підприємству "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство". Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства оскаржило зазначене подання Державної екологічної інспекції у Харківській області про анулювання дозволу від 14.08.2019 року № 2961/06-10, подавши позов до Харківського окружного адміністративного суду в рамках адміністративної справи № 520/8895/19 з вимогами про визнання цього подання протиправними та його скасування. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 520/8895/19,залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 520/8895/19 зазначені вимоги було задоволено.Визнано протиправним та скасовано подання Державної екологічної інспекції у Харківській області про анулювання дозволу від 14.08.2019 року № 2961/06-10. Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 817/1855/17 викладено висновок, що на спори про визнання протиправними дій з видачі відповідним органом лісорубного квитка та його скасування поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки, видаючи лісорубний квиток, що є дозвільним документом (спеціальними дозволом), відповідний орган діє як суб`єкт владних повноважень -дозвільний орган. Прокурор в судовому засіданні пояснив, що ним не подавалось адміністративного позову про визнання протиправними дій Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо видачі лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663 Державному підприємству "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" та їх скасування, в той час як господарський суд в силу юрисдикційних обмежень позбавлений права надавати оцінку правомірності таких дій. Отже, рубка відповідачем дерев у спірний період в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького №4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького №4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області)проводилась в порядку спеціального лісокористування на підставі дозвільних документів-лісорубних квітків, видання яких уповноваженим органом з порушенням законодавства та втрата ними чинності у спірний період не доведено, а тому є недоведеною й протиправність поведінки відповідача щодо проведення таких рубок, тобто не доведено здійснення дій, на вчинення яких він не був уповноважений чинним законодавством. При цьому колегія суддів відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству доводи прокурора щодо того, що видача відповідачу та отримання ним вищезазначених лісорубних квитків 02.04.2019 здійснено поза межами строку, на який Наказом Мінприроди від 04.11.2008 № 568 відповідачу встановлена розрахункова лісосіка для заготівлі деревини в порядку рубок головного користування постійних лісокористувачів -на період з 2009 по 2017 роки. Так, відповідно до п. 6 Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 05.02.2007 № 38, затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) діє до відміни її наказом Мінприроди. З огляду на вказаний пункт Інструкції, затверджена Наказом Мінприроди від 04.11.2008 № 568 розрахункова лісосіка для відповідача діяла до прийняття Наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг , який у зв`язку з визнанням Наказу цього Міністерства від 04.11.2008 № 568 таким, що втратив чинність фактично скасував зазначену розрахункову лісосіку. Крім цього колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджуютья обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог щодо набрання чинності Наказом Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг шляхом його опублікування на час видачі відповідачу лісорубних квітків 02.04.2019. Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України Про центральні органи виконавчої влади всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації. Частиною першої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Як зазначає позивач, Наказ Мінприроди від 28.03.2019 №5-аг в силу зазначених вимог був опублікований в день його затвердження, а саме 28.03.19р., на офіційному сайті https://mepr.gov.ua, про що, за твердженнями позивача, свідчить скріншот вказаної сторінки (а.с. 225),. Проте, як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, з наданого позивачем скріншоту сторінки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на підтвердження опублікування Наказу Мінприроди від 28.03.2019 №5-аг, інформація саме про дату такої публікації на сторінці - відсутня, а зазначено лише дату та номер такого наказу. В обґрунтування тверджень про те, що Наказ Мінприроди від 28.03.2019 №5-аг було опубліковано на сайті Мінприроди вже після видачі спірних квитків, відповідачем надано роздруківку з кодом сторінки сайту Мінприроди на якій було опубліковано даний наказ, з якої також не вбачається дати публікації зазначеного Наказу. Разом з цим Міністерство енергетики та захисту довкілля (Міндовкілля) в своєму листі б/н б/д на лист Харківської обласної прокуратури від 28.10.2020 № 15/3-48 вих-20 повідомило, що у Міністерства як новоутвореного внаслідок перейменування Міністерства екології та природних ресурсів центрального органу виконавчої влади відсутня інформація про публікацію Наказу Мінприроди від від 28.03.2019 №5-аг. Інші доказів щодо опублікування Наказу Мінприроди від 28.03.2019 №5-аг до матеріалів справи не надано. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2021, у справі № 922/1705/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 14.07.2021 Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя О.А. Пуль Суддя Н.О. Мартюхіна