Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/446/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 06 листопада 2024 року Справа № 924/446/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю. секретар судового засідання Петрук О.В., представники учасників справи: позивача - Тесляр О.О.; відповідача - Піскаревська А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Судилківської сільської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2024, повний текст якого складено 27.08.2024 у справі №924/446/24 (суддя Заверуха С.В.) за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Судилківської сільської ради про стягнення 1 326 299,58 грн шкоди,- В травні 2024 року Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (надалі в тексті Екологічна інспекція) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Судилківської сільської ради (надалі в тексті Сільська рада) 1 326 299,58 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.(арк. справи 1-4). За наслідками розгляду справи №924/446/24 господарським судом Хмельницької області рішенням від 27.08.2024 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Сільської ради: - на користь держави в особі Екологічної інспекції 1 326 299,58 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу; - на користь Екологічної інспекції 19 894,49 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на Відповідача покладено обов`язок охороняти об`єкт природно-заповідного фонду, то саме він несе повну відповідальність за належне утримання території та додержання режиму його охорони і збережен-ня та є винним у невжитті заходів щодо належного утримання території, попередження і ліквідації шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Крім того, місцевий суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що стало підставою для стягнення з Відповідача заявленої в позові шкоди заподіяної порушенням законо-давства про охорону навколишнього природного середовища.(арк.справи 133-138). Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2024 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.(арк.справи 143-149). Обґрунтовуючи скаргу Апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, неповно дослідив докази, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Основними доводами апеляційної скарги Відповідач зазначає наступні: - в процесі розгляду справи Позивачем так і не було доведено (а судом установлено) факту незаконної рубки 25-ти дерев щодо яких обчислено заявлений до відшкодування розмір шкоди; - в Акті перевірки зазначено 17 дерев, проте в позові вказується 25 дерев та розмір шкоди розраховується з кількості 25 дерев, як зафіксовано протоколом огляду місця події від 03.03.2023, що складався в межах кримінального провадження; - судом не враховано, що в протоколі огляду місця події від 03.03.2023 зазначено про виявлення значної кількості повалених внаслідок природних явищ дерев (19 пород ясен та 1 липа); - Акт перевірки від 31.01.2023 не є належним доказом встановлення рубки 25 дерев, щодо яких розрахована шкода, які не співпадають з позовом (розрахунком) за породами і джерелами їх пошкодження; - претензія, що направлялася Відповідачу містила вимогу з відшкодування шкоди за 12 інших дерев, ніж зазначено в позовній заяві; - в межах адміністративної справи було встановлено відсутність вини уповноваженої особи сільської ради Котик Т.М.; - відсутність всіх складових елементів складу цивільного правопорушення; - жоден з наданих позивачем документів не містить вимог щодо порядку забезпечення охорони; - обставини належного чи неналежного утримання території не доводилися та не встановлю-валися. Ухвалою суду від 27.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 06.11.2024. (арк.справи 159). Ухвалою суду від 01.11.2024 задоволено клопотання Екологічної інспекції про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. (арк.справи 162-163, 168). В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.11.2024 представник Сільської ради надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представник Екологічної інспекції заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення. Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 27.02.2024. Представник Відповідача надав свої пояснення, просив задоволити його апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні позову Прокурора Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляцій-ний господарський суд ВСТАНОВИВ: Як стверджено матеріалами справи, згідно п.1.1. Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Огрудок» (надалі в тексті Положення), затвердженого наказом Депар-таменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 03.08.2022 №34-од рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 № 22-11/2004 визнано ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Огрудок». Згідно п.1.2. Положення, пам`ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якої встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання. У відповідності до п.1.3. Положення пам`ятка природи загальною площею 8,2 га розташо-вана за межами населеного пункту с.Велика Медведівка в урочищі, що носить назву Огрудок Шепетівського району і перебуває у користуванні Судилківської сільської територіальної громади (надалі землекористувач/землевласник). Землекористувач/землевласник на території пам`ятки природи у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним, Лісовим та Водним кодексами України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечує і несе відповідальність за належний стан території Пам`ятки природи та додержання встановленого режиму території.(п.1.5. Положення). У пункті 1.7. Положення зазначено адресу землекористувача: Судилківська сільська тери-торіальна громада: вул.Героїв Майдану, 54, с.Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область, 30430. Пам`ятку природи створено з метою збереження території, на якій виявлено 21 вид дерев і кущів, біля 50 видів трав`янистих рослин, серед яких зустрічаються червонокнижні (вовчі ягоди пахучі, пальчатокорінник травневий, осока затінкова), що мають пізнавальне і освітньо-виховне, естетичне та історико-культурне значення (п.2.1. Положення). Відповідно до п.2.2. Положення основними завданнями Пам`ятки природи є, зокрема, охорона, збереження, відтворення та відновлення території, на якій виявлено 21 вид дерев і кущів, біля 50 видів трав`янистих рослин; забезпечення охорони території з усіма природними об`єктами, додержання режиму території. Згідно п.3.1. Положення відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Пам`ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Пам`ятки природи, передбаченим цим Положенням, загрожує збереженню або призво-дить до деградації чи зміни її первісного стану, у тому числі: суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності; заготівля другорядних лісових матеріалів (пнів, лубу, кори, деревної зелені, хвої, бруньок та ін.); знищення та пошкодження дерев, чагарників, трав`яної рослинності; будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану Пам`ятки природи. Пам`ятка природи охороняється землекористувачем/землевласником і утримується за його рахунок. Землекористувач/землевласник бере на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму та охорони Пам`ятки природи та несе відповідальність за належний стан території Пам`ятки природи й додержання встановленого режиму. На землекористувача/землевласника у межах Пам`ятки природи оформляється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території. (пункти 3.5.-3.7. Положення). Державний контроль за додержанням режиму території Пам`ятки природи здійснюється Державною екологічною інспекцією України (п.3.10. Положення). Порушення природоохоронного законодавства в межах Пам`ятки природи тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність згідно із законо-давством України.(п.4.1. Положення). Юридичні та фізичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Пам`ятки природи в розмірах і порядку, встановленому законодавством України.(п.4.2. Положення).(арк.справи 18-21). Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що Департаментом природ-них ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації оформлено охоронне зобов`язання №59 від 03.08.2022, відповідно до якого Судилківській сільській територіальній громаді передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» площею 8,2 га за межами населеного пункту с.Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області. Землекористувач (землевлас-ник) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності). Передано під охорону 03.08.2022.(арк.справи 26). З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2022 р. начальником відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, архітектури інфраструктури та земельних відносин апарату сільської ради, за участю сільського голови, було складено акт огляду місяця вчинення право-порушення та встановлено, що під час обстеження ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» було виявлено порушення поверхневого шару ґрунту земельної ділянки орієнтовною площею 0,22 га та облаштування її під город. На місці вчинення правопорушення було виявлено залишки сільськогосподарської продукції, а саме стебла кукурудзи.(арк.справи 23 зворот). В подальшому, сільський голова Судилківської сільської ради листом №53 від 04.01.2023 повідомив Екологічну інспекцію, що 30.12.2022 під час обстеження ботанічної Пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» площею 8,2 га, яка передана під охоронні зобов`язання Судилків-ської сільської ради виявлено порушення поверхневого шару ґрунту земельної ділянки орієнтов-ною площею 0,22 га та облаштування її під город для вирощування сільськогосподарських культур. Відтак, Судилківська сільська рада просить вжити заходів державного контролю за додержанням режиму території Пам`ятки природи.(арк.справи 23). Матерілами справи стверджено, що наказом Екологічної інспекції №6 від 27.01.2023 утворено комісію з проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Судилківською сільською радою у період з 30.01.2023 по 06.02.2023.(арк.справи 12). Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області складено направлення на про-ведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Судилківської сільської ради №1/01/02 від 30.01.2023 для проведення у термін з 30 січня по 06 лютого 2023 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо фактів викладених у зверненні Судилківської сільської ради від 04.01.2023. Матеріали справи містять Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законо-давства №02/02/01 від 31.01.2023, відповідно до якого, Екологічною інспекцією в присутності голови Сільської ради, начальника відділу комунальної власності, житлово-комунального госпо-дарства, архітектури, інфраструктури та земельних відносин апарату сільської ради проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільської ради в термін 30.01.2023 по 06.02.2023 щодо фактів викладених у зверненні останнього №01-23/07-20/34/2023 від 04.01.2023. Під час перевірки виявлено підтвердження факту порушення поверхневого шару ґрунту земельної ділянки з залишками сільськогосподарської рослинності на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок», який знаходиться під охоронними зобов`язан-нями Сільської ради під №59 від 03.08.2022. Поряд з тим під час перевірки в межах ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» площею 8,2 га також було виявлено незаконну рубку дерев наступних порід та діаметрів: 1) ясен сироростучий наступних діаметрів: 42 см, 46 см, 55 см, 38 см, 29 см, 52 см, 42 см, 26 см, 36 см; 2) ясен сухостійний наступних діаметрів: 38 см, 39 см, 31 см, 28 см, 35 см, 38 см, 28 см; 3) берест сироростучий наступних діаметрів: 15 см.(арк. справи 13). Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до постанови про залучення спеціаліста для проведення слідчих (розшукових) дій від 22.02.2023 Шепетівської окружної прокуратури №42023242250000014 від 17.02.2023 постановлено за ознаками кримінального право-порушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України залучити як спеціаліста головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів, рослинного світу та природно-заповід-ного фонду Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тройчука Романа Володимировича з метою підтвердження чи спростування факту незаконної порубки семи сироростучих дерев породи «ясен», одного сироростучого дерева породи «берест» та чотирьох сухостійних дерев породи «ясен» на території об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок».(арк.справи 22). Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.03.2023р. проведеним оглядом слідчим ВРЗСГСД СВ ЦРУП, за участю понятих та спеціаліста ДЕІ у Хмельницькій області, встановлено, що на ділянці насаджень дерев у північно-західній частині об`єкта природно-заповідного фонду ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Огрудок» виявлено значну кількість повалених внаслідок природних явищ дерев, в основному породи «ясен», з вивернутим корінням, стовбури деяких дерев відрізані від пня і відсутні на місці, залишилися вітровальні пні. Вітровальні пні знаходяться у різних місяцях, на значній відстані один від одного. Зокрема на півночі виявлено вітровальні пні дерев породи «ясен» сироростучий, при замірі яких середній діаметр пнів коло шийки кореня склав: 1) 54 см; 2) 28 см; 3) 38 см; 4) 39 см; 5) 33 см; 6) 26 см. Також виявлено два свіжозрізані пні дерева породи "черешня" сироростуча середнім діаметром 19 см та 13 см. Крім того, виявлено три свіжозрізані пні дерева породи "ліщина" середнім діаметром 20 см, 14 см, 15 см, а також вітровальні (вивернуті) пні дерев породи "ясен" сироростучий середніх діаметрів: 7) 28 см; 8) 31 см; 9) 43 см; 10) 33 см; 11) 37 см; 12) 33 см; 13) 32 см; 14) 27 см; 15) 31 см; 16) 36 см; 17) 30 см; 18) 35 см; 19) 38 см та один вітровальний пень дерева породи «липа» сироростуча середнім діаметром коло шийки кореня в корі 18 см. Під час огляду виявлено 19 вітровальних (вивернутих з корінням) пнів ясена; 1 вітровальний пень липи; 2 свіжозрізаних пні черешні; 3 свіжозрізаних пні ліщини.(арк.справи 24). Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.03.2023 у справі №688/595/23 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, перед-бачене ст.91 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (арк.справи 44-45). Листом від 30.03.2023 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області повідом-лено Судилківську сільську раду про встановлення факту незаконної рубки на території об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» семи сироростучих дерев породи «ясен», одного сиро ростучого дерева породи «берест» та чотирьох сухостійних дерев породи «ясен». Незаконно зрізано 12 дерев різних порід. Вказаний факт підтверджується матеріалами СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, порушено кримінальне провадження згідно ч.3 ст.246 КК України. Повідомлено, що згідно ч. 1, 5 ст. Закону України «Про природно-заповідний фонд України2 на території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Відтак, зобов`язання по від-шкодуванню заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підля-гає виконанню у місячний термін шляхом перерахування коштів у сумі 1 326 299,58 грн.(арк. справи 16). Надіслання вказаного листа-претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2902001884191 та фіскальним чеком від 05.04.2023.(арк. справи 17). Матеріалами справи стверджено, що постановою Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 31.03.2023, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023242250000014 від 17.02.2023 кримінальне провадження, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.(арк.справи 109). Судом першої інстанції також встановлено, що Відповідач 02.05.2023 звертався листом до Позивача, в якому просив повідомити сільську раду про встановлений факт, а саме: дата вирубки, особа, якою була здійснена така вирубка, докази здійснення вирубки та заходи застосовані до винних у незаконній вирубці осіб.(арк.справи 40). Матеріали справи також містять лист від 16.04.2024 слідчого відділу Шепетівського район-ного управління поліції, адресований начальнику Екологічної інспекції, яким повідомлено, що в ході детального розгляду листа про отримання інформації щодо стану досудового розслідування за №42023242250000014 від 17.02.2023, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, прийнято рішення у порядку п.1 ч.1 ст.284 КПК України, яке на даний час не скасоване та не оскаржене. Крім того, слідчим відділом повідомлено, що оскільки начальник ДЕІ у Хмельницькій області у вищезазначеному кримінальному провадженні не має процесуального статусу: захисника, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійс-нюється провадження, тому неможливо надати інформацію щодо вжитих заходів по даному кримінальному провадженню.(арк.справи 15). З матеріалів справи вбачається, що Шепетівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області листом від 21.06.2024 на запит Екологіч-ної інспекції направило останньому в електронному вигляді фотознімки, які були зроблені слідчим під час огляду місяця події, а саме об`єкта природно-заповідного фонду України ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок», проведеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023242250000014 від 17.02.2023.(арк. справи 72-89). В матеріалах справи також наявні фотознимки огляду місяця події на території об`єкта природно-заповідного фонду України ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок».(арк.справи 99-108). Вважаючи, що через бездіяльність Судилківської сільської ради, внаслідок якої на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» було виявлено незаконно зрізані дерева, навколишньому природному середовищу було завдано шкоди на суму 1 326 299,58 грн Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася з даним позовом до суду. Як зазначалось вище, рішенням від 27.08.2024 у справі №924/446/24 господарський суд Хмельницької області позов Екологічної інспекції повністю задоволив. (арк.справи 133-138). Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Стаття 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлює, що підста-вою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди. Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України). Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.(ст.7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»). Частиною 1 статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо-вища» встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами вико-навчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та госпо-дарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; г) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах. Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017 №275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямову-ється і координується Кабінетом міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно пункту 1 розділу ІІ Положен-ня про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є уповноваженим державою органом на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та звернення до суду з позовною заявою про стягнення завданих державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про використання та охорону земель. Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Згідно зі статтею 5 вказаного Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Відповідно до з ч.2 ст.61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо-вища» до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Статтею 69 названого Закону встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законо-давства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Згідно ст.44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). Матеріалами справи стверджено, що наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації №34-од від 03.08.2022 затверджено Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Огрудок», відповідно до п.1.3. якого Пам-ятка природи загальною площею 8,2 га розташована за межами населеного пункту с.Велика Мед-ведівка в урочищі, що носить назву Огрудок Шепетівського району і перебуває у користуванні Судилківської сільської територіальної громади (надалі в тексті землекористувач/землевласник). Крім того, відповідно до п. 3.5., 3.6., 3.7. Положення Пам`ятка природи охороняється земле-користувачем/землевласником і утримується за його рахунок. Землекористувач/землевласник бере на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму та охорони Пам`ятки природи та несе відпові-дальність за належний стан території Пам`ятки природи й додержання встановленого режиму. На землекористувача/землевласника у межах Пам`ятки природи оформляється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території. Колегія суддів приймає до уваги, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначаються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» №2456-XI від 16.06.1992. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідли-вого впливу, захист від шкідників і хвороб.(ч.1 ст.86 Лісового кодексу України (надалі в тексті ЛК України). Частинами 1, 2, 4 ст.28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. На території пралісових пам`яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об`єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб). Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. У п.1.3 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65, вказано, що охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. Так, пунктом 2.2. вказаної інструкції передбачено, що в охоронному зобов`язанні зазнача-ються перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотриму-ватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забез-печити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації оформлено охоронне зобов-язання №59 від 03.08.2022, відповідно до якого Судилківській сільській територіальній громаді було передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» площею 8,2 га за межами населеного пункту с.Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області. Матеріалами справи стверджено, що за наслідками перевірки дотримання вимог природо-охоронного законодавства (акт №02/02/01 від 31.01.2023) в період з 30.01.2023 по 06.02.2023 Екологічною інспекцією в межах ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» площею 8,2 га було виявлено незаконну рубку 17 дерев наступних порід та діаметрів: 1) ясен сироростучий наступних діаметрів: 42 см, 46 см, 55 см, 38 см, 29 см, 52 см, 42 см, 26 см, 36 см; 2) ясен сухостійний наступних діаметрів: 38 см, 39 см, 31 см, 28 см, 35 см, 38 см, 28 см; 3) берест сироростучий наступних діаметрів: 15 см. Апеляційний суд звертає увагу, що Акт від 31.01.2023 було підписано без зауважень головою сільської ради Котик Т.М.(арк.справи 13). В подальшому, в межах кримінального провадження №420232442250000014 від 17.02.2023, слідчим ВРЗСГСД СВ ЦРУП, за участю понятих: ОСОБА_2 , Рибак С.В., спеціаліста ДЕІ у Хмельницькій області Тройчука Р.В., начальника відділу ЖКГ Сільської ради Грига М.М., проку-рора Шепетівської окружної прокуратури Бойко Т.М. 03.03.2023 було проведено огляд місця події - територію об`єкта природно-заповідного фонду ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Огрудок» та складено протокол, відповідно до якого було виявлено значну кількість повалених дерев, в тому числі: 19 вітровальних пнів ясеня, 1 вітровальний пень липи, 2 свіжозрізаних пні черешні, 3 свіжозрізаних пні ліщини. З даного протоколу огляду від 03.03.2023 також вбачається, що останній був підписаний в тому числі представником сільської ради без зауважень.(арк.справи 24). Крім того, матеріали справи містять фотознімки огляду місяця події на території об`єкта природно-заповідного фонду України ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» надані на запит Екологічної інспекції, з яких вбачається наявність різних порід дерев з обрізаними пнями, що свідчить до підготовки цих дерев до транспортування.(арк.справи 72-89, 99-108). Таким чином, апеляційний суд вважає доведеними обставини виявлення незаконної рубки дерев в кількості 25 штук, що не спростовано Відповідачем, представники якого приймали участь у перевірці території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» 31.01.2023 яка була проведена Екологічною інспекцією та 03.03.2023 слідчим в межах кримінального провад-ження. Матеріалами справи стверджено, що Позивач з метою досудового врегулювання спору направив Відповідачу претензію №788/07 від 30.03.2023р. щодо добровільної сплати 1 326 299,58 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яка останнім залишена без відповіді та реагування. Крім того, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи спростовуються твердження Скаржника, що в претензії від 30.03.2023 зазначено 12 дерев. Адже як вбачається з розрахунку доданого до позовної заяви, Екологічна інспекція зазначає саме про 25 незаконно зрізаних дерев, перелік яких міститься також в таблиці. При цьому кількість 12 зазначено як порядкові номера дерев, тоді як 25 кількість пнів, тобто штук. Екологічна інспекція, на переконання колегії суддів, здійснила правильні дії, здійснивши розрахунок завданої шкоди виходячи з встановленого факту незаконної рубки виявлених саме 25 дерев, які були виявлені до моменту звернення з даним позовом до суду. При цьому, апеляційним судом враховано, що порушення лісового законодавства, законо-давства про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.(ч.1 ст.105 ЛК України, ч.1 ст.64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового госпо-дарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захис-том свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбаченими даною ж правовою нормою способами. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.(ст.224 ГК України). Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадого-вірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: - неправомірність поведінки особи; - наявність шкоди; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; - вину. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода це фактично міра відповідальності. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відпо-відальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Водночас, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що неправомірність поведінки Сільської ради у спірних правовідносинах полягає у тому, що останній допустивши незаконну рубку дерев в межах території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок», яка передана Сільській раді у користування та де заборонена господарська діяльність третім особам порушив Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Огрудок», охороннео зобов`язання №59 від 03.08.2022 та Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Саме бездіяльність Відповідача призвела до незаконної рубки дерев на території, яка передана Сільській раді, що підтверджує також виявлення Екологічною інспекцією 17 дерев в січні, та збільшення цієї кількості до 25 дерев у березні. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що Акт, який було складено Екологічною інспек-цією в січні 2023 року під час перевірки території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок» є чинним, доказів оскарження чи скасування його матеріали справи не містять, а сторонами такого не надано. Таким чином, шкода завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки була правомірно визначена Позивачем на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) до постанови Кабінету міністрів України від 10.05.2022 №575 (надалі в тексті Постанова №575) та становить 1 326 299,58 грн. Щодо посилань Скаржника на виявлення перевіркою вітровальних дерев, відносно яких Відповідач не повинен нести відповідальність колегія судді зазначає наступне. В примітках Додатку №1 до Постанови №575 визначено, що у разі привласнення бурелом-них, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що частина дерев були відділені від пня та позрізані поперек, що може свідчити про підготовку їх до транспортування, а отже і до незаконного привласнення. Крім того, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, в якому з 5 по 12 порядковий номер розрахунок заподіяної шкоди було проведено шляхом зменшення на два, колегія суддів вважає його правильним та таким, що проведений відповідно до чинного законо-давства. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок бездіяльності відповідача об`єкту природно-заповідного фонду була заподіяна шкода. Поруч з тим, колегія суддів вважає, що в даних деліктних правовідносинах, вина Відповідача презюмується. У свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. На переконання апеляційного суду, факт вчинення незаконної вирубки дерев на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Огрудок», свідчить про недостатність здійснених заходів Сільською радою для охорони ботанічної пам`ятки природи та про наявність відповідної вини. Крім того, під час ухвалення рішення у даній справі, апеляційним судом також враховано правові висновки Верхового Суду, викладені у постанові від 18.05.2023 у справі №914/669/22, відповідно до яких такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства (в даному спорі таким доказом, окрім акта від 31.01.2023, є також протокол огляду місяця події від 03.03.2023). У вказаній постанові колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що приймаючи рішення про відмову в позові у цій справі, суди попередніх інстанцій фактично обмежилися відсутністю проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією та відсутністю вироку щодо винних осіб, не дослідивши при цьому подані сторонами докази як окремо кожного, так і в їх сукупності та не встановили наявності/відсутності складу цивільного правопорушення та, в першу чергу, сам факт наявності незаконної порубки дерев на ввіреній відповідачу території та наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відпо-відальності. Колегією також враховується позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 №904/5726/19: «У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні». З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даних правовідносинах Позивачем доведено наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, що підтверджує обґрунтованість заявленого позову. Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційних скарг, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до Бюджетного кодексу України шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслі-док господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, а даному випадку до спеціального фонду Судилківської сільської територіальної громади Хмельницької області. Натомість господарський суд Хмельницької області у другій частині резолютивної частини рішення від 27.08.2024 у даній справі 1 326 299,58 грн шкоди, завданої навколишньому природ-ному середовищу, присудив до стягнення на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області замість спеціального фонду Судилківської сільської територі-альної громади Хмельницької області. Враховуючи вказані обставини в сукупності, апеляційна скарга Судилківської сільської ради, на переконання колегії суддів необґрунтована та не підлягає до задоволення. Проте, частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2024 у справі №924/446/24 необхідно змінити з підстав, зазначених вище. Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України). Враховуючи, що апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги залишається за Відповідачем Судилківською сільською радою. Керуючись ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Судилківської сільської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2024 у справі №924/446/24 залишити без задоволення.

2. Частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08. 2024 у справі №924/446/24 змінити, виклавши її в наступній редакції. «Стягнути з Судилківської сільської ради (Хмельницька область, Шепетівський район, с. Судилків, вул.Героїв Майдану, 54, код ЄДРПОУ 04402528) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 1 326 299,58 грн, яку перерахувати на спеціальний рахунок UA 648999980333129331000022701 ГУК у Хмельницькій обл/Судилків. СТГ/24062100 код класифі-кації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37971775).» В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

4. Матеріали справи №924/446/24 повернути до господарського суду Хмельницької області. Головуючий суддя Грязнов В.В. Суддя Розізнана І.В. Суддя Павлюк І.Ю.