Постанова Житомирський апеляційний суд № 273/1031/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1031/21 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Микитюк О.Ю., Талько О.Б. з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №273/1031/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, Дубрівська сільська рада, про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу судді Баранівського районного суду Житомирської області, постановлену 21 квітня 2021 року суддею Бєлкіною Д.С. у м. Баранівка, в с т а н о в и в : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (далі Підприємство, ПСП імені Шевченка), у якому просила визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Підприємства, оформленого протоколом №2 від 21 березня 2001 року про створення Комісії з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування; затвердження Положення про Комісію з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування. Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Вказала, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ЖИ №095086, виданого 11 жовтня 2001 року Радулинською сільською радою, вона має право на пайовий фонд майна колишнього колективного сільськогосподарського кооперативу ім. Шевченка (далі КСП), правонаступником якого є Підприємство, відповідно до списку осіб, затвердженого зборами співвласників 18 квітня 2001 року в розмірі 1168 грн. Нею, як колишнім членом КСП та власником майнового сертифікату, подано позов до його правонаступника не у зв`язку з наявністю корпоративного спору чи порушенням її корпоративних прав, а у зв`язку з тим, що даним підприємством, як фактичним користувачем майном колишніх членів КСП, неправомірно проведено загальні збори щодо створення Комісії з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування та затверджено Положення про Комісію з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування. Вказала, що згідно судової практики спори за позовом фізичної особи власника майнового паю (майнового сертифікату) колишніх колективних сільськогосподарських підприємств про визнання надійсними рішень загальних зборів співвласників майнових паїв підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також зазначила, що жоден учасник загальних зборів співвласників ПСП ім. Шевченка, оформленого протоколом №2 від 21 березня 2001 року, у тому числі й вона, не є засновниками даного підприємства, не мають частки в статутному капіталі та права на участь в управлінні цим підприємством, а також отримання прибутку від його діяльності. Згідно статуту Підприємства такого органу управління, як загальні збори співвласників майнових сертифікатів, ним не передбачено, а розмір статутного фонду становить 0,00 грн. Вважає, безпідставним посилання суду першої інстанції на положення ст.30 ГПК України, п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25 лютого 2016 року №4, ст. 167 ГК України. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що спір між сторонами виник саме з корпоративних правовідносин та стосується правомірності дій відповідача щодо прийняття рішення загальних зборів співвласників Підприємства та приватного інтересу позивача як співвласника майна Підприємства і як особи, яка має право брати участь у його управлінні її корпоративних прав, а тому підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Матеріали справи свідчать, що 11 жовтня 2001 року Радулинською сільською радою ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ЖИ №09586, як особі яка має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПСП імені Шевченка (а.с.24). Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справі є правомірність рішення загальних зборів співвласників Підприємства, оформленого протоколом №2 від 21 березня 2001 року, яким створено Комісію з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування та затверджено Положення про Комісію з реорганізації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування (а.с.25-30). Згідно п. 1 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства. Таким чином, порушений ОСОБА_1 спір щодо правомірності прийнятого рішення загальних зборів про створення комісії та затвердження її положення стосується майнових інтересів позивачки, як співвласника майнового паю, що вказує на приватноправові відносини між сторонами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Баранівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 12 липня 2021 року.