Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/367/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/367/21 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Дата і місце ухвалення: 08.04.2021р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),- В С Т А Н О В И Л А : В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 19 листопада 2020 року, якою позивача повідомлено, що станом на 31 жовтня 2020 року за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 35588,74 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незважаючи на те, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. у справі №540/1581/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 13.02.2020р., відповідачем 19.11.2020р. сформовано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51, до якої увійшла сума єдиного внеску в розмірі 29293,44 грн., визначена ОСОБА_1 до сплати вимогою від 13.02.2020р. Також, при нарахуванні оскаржуваною вимогою ОСОБА_1 єдиного соціального внеску як самозайнятій особі, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не враховано, що позивач був найманою особою, а тому в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» він є застрахованою особою і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі не менше мінімального. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 19.11.2020р. № Ф-20909-51 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 35588,74 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 908,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 08.04.2021р., з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що позивач є платником єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та має безумовний обов`язок сплачувати єдиний соціальний внесок, який не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. ОСОБА_1 самостійно подавав до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за 2017, 2019 роки, в яких відображав отримання доходів від здійснення такої діяльності. Крім того, судом не надано належної правової оцінки наданим відповідачем доказам провадження позивачем незалежної професійної діяльності у 2020 році та отримання доходів. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано здійснив посилання на висновки суду у справі №540/1581/20, оскільки у вказаній судовій справі судом не встановлювалося у якому розмірі було сплачено єдиний внесок страхувальником ТОВ «Южная логистическая компанія» за ОСОБА_1 у період з 03.04.2018р. по 16.10.2019р. та чи не є розмір сплаченого єдиного внеску меншим, аніж мінімально встановлений. Судом взагалі не досліджувалося питання дійсного перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Ірбіс Компані» та факт здійснення сплати вказаним товариством за ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 17.10.2019р. по 31.10.2019р. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Ради адвокатів Херсонської області від 29.07.2014р. №5 ОСОБА_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС №000005, взятий на облік платників податків та зареєстрований у контролюючому органі як самозайнята особа, про що свідчить довідка за формою №4-ОПП від 08.08.2014р. №1421030700222. 19.11.2020р. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі сформувало та направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 на суму 35588,74 грн. До вказаної вимоги увійшли нарахування зі сплати єдиного соціального внеску: - за 2017 рік в сумі 8448,00 грн.; - за 2018 рік в сумі 9828,72 грн.; - за 2019 рік в сумі 11016,72 грн.; - за 3 квартали 2020 року в сумі 6295,30 грн. Не погоджуючись з правомірністю вказаної вимоги ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, визнав необґрунтованим нарахування податковим органом позивачу до сплати єдиного соціального внеску за 2017-2019р.р. в сумі 29293,44 грн., зазначивши, що за вказаний період єдиний соціальний внесок було нараховано Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 13.02.2020р., яку скасовано рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. у справі №540/1581/20. Що ж до нарахування спірною вимогою ОСОБА_1 до сплати єдиного соціального внеску за 3 квартали 2020 року в сумі 6295,30 грн., то суд першої інстанції зазначив, що позивач є учасником системи загальнообов`язкового державного соціального страхування як найманий працівник, обов`язок щодо сплати єдиного внеску за якого в 2020 році виконано роботодавцем ТОВ «Ірбіс Компані» шляхом здійснення відповідних утримань з його заробітної плати. А відтак, за висновками суду першої інстанції, визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 19.11.2020р. №Ф-120909-51 сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 6295,30 грн. фактично є подвійним нарахуванням єдиного внеску. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності сформованої Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та надісланої на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 19.11.2020р. в сумі 35588,74 грн. (в т.ч. за 2017 рік - 8448,00 грн., за 2018 рік - 9828,72 грн., за 2019 рік - 11016,72 грн. та за 3 квартали 2020 року - 6295,30 грн.) При цьому, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, єдиний внесок за 2017 рік в сумі 8448,00 грн., за 2018 рік в сумі 9828,72 грн. та за 2019 рік в сумі 11016,72 грн. було визначено до сплати ОСОБА_1 вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20909-51 від 13.02.2020р. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. у справі №540/1581/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021р., визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020р. №Ф-20909-51. При прийнятті рішення у справі №540/1581/20 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що мета встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку його сплачувати досягнута за рахунок сплати у 2017-2019р.р. ЄСВ за ОСОБА_1 його роботодавцями, як страхувальниками, а саме ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Южная логистическая компания». Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску в загальній сумі 29293,44 грн., у тому числі за 2017 рік у розмірі 8448 грн., за 2018 рік у розмірі 9828,72 грн. та за 2019 рік у розмірі 11016,72 грн. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування ОСОБА_1 спірною вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 19.11.2020р. єдиного соціального внеску за 2017-2019рр. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що у справі №540/1581/20 судом не встановлювалося у якому розмірі було сплачено єдиний внесок страхувальниками за ОСОБА_1 та чи не є розмір сплаченого єдиного внеску меншим, аніж мінімально встановлений, а також на подання позивачем у 2017, 2019 роках податкових декларацій про майновий стан і доходи особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, та відображення у них отримання доходів від здійснення такої діяльності, оскільки вказані обставини, в силу положень ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають повторному доказуванню. В протилежному випадку нівелюється значення судового рішення у справі №540/1581/20, яке набрало законної сили. Щодо нарахування єдиного внеску за 3 квартали 2020 року в сумі 6295,30 грн., то як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок за вказаний період нараховано Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_1 як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У постановах від 27 листопада 2019 року по справі №160/3114/19, від 4 грудня 2019 року по справі №440/2149/19, від 17 серпня 2020 року по справі № 140/1679/19 Верховний Суд сформував правову позицію, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний. Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, ОСОБА_1 з 17.10.2019р. (згідно наказу від 16.10.2019р. №15-К) і до кінця 2020 року був найманим працівником ТОВ «Ірбіс Компані», яке за позивача нараховувало та сплачувало єдиний соціальний внесок за 2020 рік, що підтверджено Головним управлінням Пенсійного фонду України у листі від 01.03.2021р., надісланому до суду на виконання ухвали від 01.03.2021р. За 2020 рік роботодавцем за позивача сплачений єдиний внесок 22% - 1100 грн. від суми заробітної сплати 5000 грн., тобто не нижче розміру мінімального страхового внеску 1039,06 грн. Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в 2020 році нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність. З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ТОВ «Платан Сістем Трейд України» адвокату Шевченку І.Ю. сплачено кошти в загальній сумі 145430,00 грн. за консультаційні юридичні послуги. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що мета встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку його сплачувати досягнута за рахунок сплати у 2020 році ЄСВ за ОСОБА_1 його роботодавцем, як страхувальником. На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесена Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51 від 19.11.2020р. є протиправною та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії незначної складності, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук