Ухвала КЦС ВС № 653/2561/15-ц

Ухвала 07 липня 2021 року м. Київ справа № 653/2561/15 провадження № 61-18542св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року у складі судді Делалової О. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. У рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 446 173,10 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 875 280,56 грн, сума заборгованості за відсотками - 570 892,54 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 148,1 кв. м, у тому числі житловою - 62,4 кв. м, з господарським будівлями та спорудами, реєстраційний номер 23062853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Генічеською міською радою 24 квітня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради від 17 квітня 2008 року за № 187 шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта Банк». Визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на житловий будинок загальною площею 148,1 кв. м, у тому числі житловою - 62,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер 23062853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. У серпні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року, в якій заявлено клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування клопотання зазначено, що до отримання 24 липня 2020 року копії вказаного заочного рішення ОСОБА_2 особисто у Генічеському районному суді Херсонської області Маляров С. О. не знав про існування заочного рішення як і про існування цієї справи, оскільки копію позовної заяви, повісток або повідомлень про розгляд справи, копію ухваленого за результатами розгляду справи заочного рішення не отримував. Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що заявнику було відомо про наявність судового провадження у 2015 році, проте ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення лише у серпні 2020 року, а оскільки наведені причини пропуску не є об`єктивними і не можуть бути визнані поважними, тому за відсутності доказів, які б свідчили про поважність пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 20 жовтня 2015 року, відсутні підстави для поновлення строку. Постановою Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки судом першої інстанції роз`яснено відповідачу про порядок оскарження заочного рішення - шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем чи третьою особою копії заочного рішення, а поштові повідомлення, на які посилається суд, не можуть бути належними доказами, оскільки там відсутні їхні особисті підписи. Крім того, будь-яких судових повісток у вересні-жовтні 2015 року на адресу відповідача не надходило.

Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 07 квітня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 214/5505/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, оплати боргів з комунальних послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року. Ухвала обґрунтована необхідністю відступити від викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19) висновку щодо застосування приписів статей 353 і 389 ЦПК України. Згідно з цим висновком ухвала про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення по суті, а тому таку ухвалу суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України не може бути оскаржена і в касаційному порядку. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вирішила закрити касаційне провадження. Такий її висновок унеможливлює гарантоване статтею 129 Конституції України право на апеляційне оскарження судового рішення для особи, заява про перегляд заочного рішення якої залишена без розгляду на підставі статті 284 ЦПК України: можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачеві, який ухиляється від явки до суду. Не з`явившись на судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе у використанні процесуальних прав на надання суду доказів, на висловлення заперечень проти позову, виключає свою участь у дослідженні доказів під час судового засідання; ЦПК України встановлює особливий порядок оскарження заочного рішення відповідачем: відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин; стаття 126 ЦПК України передбачає наслідки пропуску процесуальних строків: право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; стаття 287 ЦПК України встановлює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Частина третя та четверта цієї статті передбачають, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може за ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Саме у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а не без розгляду відповідач може оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України. Отже, без скасування ухвали суду про залишення без розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення відповідач позбавлений можливості оскаржити заочне рішення у загальному порядку; висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19) не узгоджується з пунктом 16 частини першої статті 353 та пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України: пункт 16 частини першої статті 353 ЦПК України передбачає, що окремо від рішення суду можна оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду; пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; отже, всі ухвали про залишення заяви без розгляду підлягають касаційному оскарженню (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 07 травня 2018 року у справі № 1905/927/2012 (провадження № 61-4844св18), від 01 листопада 2018 року у справі № 761/41616/16-ц (провадження № 61-1019св18) і від 18 березня 2019 року у справі № 523/16743/15-ц (провадження № 61-22005св18)). Враховуючи зазначене, вбачається, що оскаржуване судові рішення у цій справі та оскаржувані рішення, які передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, постановлені у подібних правовідносинах. За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 214/5505/16. Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 653/2561/15 за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 214/5505/16. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик