Постанова 4819 № 766/5312/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м. Херсон Справа №766/5312/17 Провадження №22-ц/819/1319/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А., секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Кузьміної О.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Озерне» про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до садівничого товариства «Озерне» про стягнення коштів. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2021 рокупозовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду в порядку ст.257 ч.1 п.3 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Не погодившись з ухвалою суду від 19 січня 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скарга мотивована тим, що суд безпідставно залишив позов без розгляду, не взявши до уваги поважність причин його неявки в судове засідання 19 січня 2021 року, про що він повідомив заздалегідь, направивши 18 січня 2021 року до суду електронне звернення з проханням відкласти судове засідання у зв`язку з ризиком інфікування Соvid-19, а також отриманою травмою ноги та знаходженням з цієї підстави на лікуванні. Пославшись на викладене, зазначив про відсутність у суду правових підстав для застосування положень ст.257 ч.1 п.3 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Представник садівничого товариства «Озерне» адвокат Оніщенко В.І. до суду не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки в судове засідання не сповістила. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання призначене на 19 січня 2021 року, заяву про розгляд справи у його відсутність не подав, при цьому надана ним заява про відкладення розгляду справи не містить належних та допустимих доказів поважності причин неявки до суду. Проте, з висновком суду погодитись не можна. Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду з наведеної правової підстави є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Згідно з п.3 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи призначався судом, серед іншого на 17 листопада 2020 року та 19 січня 2021 року, але у судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, направивши на адресу суду заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції та його побоюваннями інфікування Соvid-19, оскільки він через свій вік (67 років) знаходиться в групі ризику зараження (а.с.181). У заяві від 18 січня 2021 року позивач також повідомив суд про отримання ним травми ноги, що перешкоджає явці до суду (а.с.186). На думку колегії суддів, суд першої інстанції до вирішення питання про залишення позову без розгляду, на виконання положень ст.12 ч.4 п.3 ЦПК України, мав роз`яснити позивачу наслідки неявки до суду у призначені судові засідання або можливість приймати участь у розгляді справи, перебуваючи поза межами суду. Також суд помилково не зважив на наявність у ОСОБА_1 поважних причин (отримана травма), що унеможливили його явку до суду. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ляПрадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а ухвалу суду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, через порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ч.1 ЦПК України. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько