Постанова Донецький апеляційний суд № 220/798/21

22-ц/804/1780/21 220/798/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „06 липня 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 220/798/21 Номер провадження 22-ц/804/1780/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Лісового О.О., Пономарьової О.М. за участю секретаря: Лазаренко Д.Т. учасники справи : заявник ОСОБА_1 заінтересовані особи С(Ф)Г «Прометей», Шира К. В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Ю. Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства «Прометей», від імені та в інтересах якого діє адвокат Холостенко Олексій Васильович, на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 травня 2021 року головуючого судді Яненко Г.М. зі складанням повного тексту судового рішення 20 травня 2021 року по цивільній справі про забезпечення позову до пред`явлення позову,- В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова О.П., звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову ОСОБА_1 до С(Ф)Г «Прометей», ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Ю. Д., про визнання права власності на нерухоме майно та визнання договору іпотеки недійсним,зазначаючи, що невжиття таких заходів може призвести до відчуження набутого за результатами проведених електронних торгів майна, що зробить виконання судового рішення у разі задоволення позову неможливим або утрудненим. Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова О. П., заінтересовані особи: С(Ф)Г «Прометей», Шира К. В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Ю. Д., про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено. Накладено арешт на майно С(Ф)Г «Прометей» автозаправну станцію «Янісоль» загальною площею 356 м.кв по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 8986542) та встановлено заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо будівлі автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованої по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 8986542). В апеляційній скарзі С(Ф)Г «Прометей», від імені та в інтересах якого діє адвокат Холостенко О. В., просить скасувати ухвалу,мотивуючи вимоги тим,що судове рішення прийнято неповноважним судом, що є підставою для скасування ухвали, оскільки розподіл справи відбувся після закінчення робочого часу, про що свідчить звіт про автоматизований розподіл по справі № 220/798/21 від 19 травня 2021 року, дата та час початку автоматизованого розподілу 19 травня 2021 року 17:04:02.В той же час згідно інформації на сайті Великоновосілківського районного суду Донецької області зазначено розклад роботи суду з 08 :00 до 17:00 години. Крім того, зазначено, що з оскаржуваної ухвали вбачається, що адвокат Кузнецова О.П. звернулась суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти дії. При цьому в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходяться постанови Донецького апеляційного суду від 02 липня 2019 року та від 14 травня 2020 року та в справі №220/2470/18, якими були скасовані ухвали судді Великоновосілківський районний суд Донецької області Яненко Г.М. про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 у вигляді арешту автозаправної станції «Янісоль» . Як вбачається з ухвал Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 травня 2019 року та від 05 березня 2020 року заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 09 листопада 2018 року, якими було скасовано арешт АЗС «Янісоль» заявником тоді виступала адвокат Кузнєцова О.П. в інтересах громадянина ОСОБА_1 . Тому, на його думку, дії ОСОБА_1 в особі адвоката Кузнєцової О.П. вчиняються саме з наміром завдати шкоди іншім особам, як-то спочатку подружжю ОСОБА_4 справа №220/2470/18, а зараз вже С(Ф)Г "Прометей" та іпотекодержателю ОСОБА_2 , що і є зловживання правом. Також, зазначено, що виходячи зі змісту пункту першого резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, ухвала прийнята з грубим порушенням, адже відповідно до ст.7 та ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальним органи не наділені повноваженнями, які суд заборонив їм вчиняти, водночас враховуючи ч.2 ст.19 Конституції України Міністерство юстиції України та його територіальним органи діють лише на підставі та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. До того ж, зазначено, що мотивувальна частина ухвали є необґрунтованою, а обставини на які посилається суд, як на встановлені викликають велике здивування та занепокоєння, оскільки, суд не маючи позову, не знаючи позовні вимоги вже передчасно зробив висновок, що договір іпотеки недійсний, а у ОСОБА_1 без жодного правовстановлювального документа є право власності, що звичайно не засновано на законі та є хибним. Звернуто увагу апеляційного суду, що заявник ОСОБА_1 в особі адвоката Кузнєцової О.П. ніколи не був кредитором або стороною договору іпотеки та не міг бути, тим більш укладеного іншими особами в 2016 році, за таких обставин не було та не має місце порушення його прав. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги є надуманими, а оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Щодо незаконного втручання в автоматизований розподіл справ між суддями, зокрема зазначено, що 19 травня 2021 року приблизно о 16-40 год. його представник адвокат Кузнецова О.П. подала до суду заяву про забезпечення позову. Відповідно до сайту Судової влади розклад роботи Великоновосілківського районного суду Донецької області вказано з Пн.-Чт. з 08 год. 00 хв. - 17 год. 00 хв. 19 травня 2021 року це середа, а отже вхідна документація приймалася судом до 17-00 год., тобто, його представник звернувся до суду вчасно у межах робочого часу суду, тож у співробітника суду не було підстав для відмови у прийнятті заяви. Згідно реєстраційної картки вхідного документа 19 травня 2021 року адвокатом Кузнєцовою О.П. було подано до суду заяву про забезпечення позову на 69 аркушах за вхідним номером 3103/21-вх. Враховуючи положення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України,затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 вважає, що отримавши від ОСОБА_5 представником суду заяву про забезпечення позову в межах робочого часу, було розпочато процедуру реєстрації вхідної документації відповідно до інструкції, та оскільки вказана заява містила 69 аркушів мабуть завершення процедури реєстрації відбулося після закінчення робочого часу, що на його думку не може слугувати підставою для визнання таких дій втручанням в автоматизований розподіл справ, оскільки зумовлений необхідністю завершення розпочатої процедури. Щодо наявності ознак конфлікту, зокрема зазначено, що сама по собі участь судді у розгляді справ, в якій фігурує С(Ф)Г «Прометей» не може слугувати підставою для встановлення конфлікту, а наявність обставин для відводу, як то передбачених ч.ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України, скаржником не надано. Щодо незаконності ухвали, зокрема зазначено, що оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , оскільки Міністерство юстиції України та його територіальні органи входять до організаційної системи державної реєстрації прав та наділені відповідними повноваженнями у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Щодо необґрунтованості мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, зокрема зазначено, що обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову заявником було зазначено, що він має намір звертатися до суду із позовом про визнання права власності на будівлю автозаправочної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та визнання недійсним договору іпотеки укладеного між С(Ф)Г «Прометей» та ОСОБА_2 , але враховуючи те, що спірним договором іпотеки передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку досудового врегулювання шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання, у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», при наявності змови між сторонами спірного договору щодо укладення його з метою уникнення чи то унеможливлення реалізації цієї будівлі на виконання рішення господарського суду, є цілком обґрунтовані підстави вважати, що в період розгляду позову сторони вчинять дії щодо передачі спірної будівлі у власність іпотекодержателя ОСОБА_2 . Вважає, що задовольняючи його заяву суд цілком ретельно дослідив та з`ясував наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову, здійснив оцінку обґрунтованості його доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів.Посилання скаржника як на підставу скасування ухвали суду вказівка у її мотивувальній частині слова відповідач до перебування в провадженні суду позову є недоречним та не має жодного значення для чинності ухвали. Заява про забезпечення позову цілком ретельно описує підстави для звернення до суду. У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Кузнецова О.П. підтримала доводи відзиву, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. У судове засідання апеляційного суду представник С(Ф)Г «Прометей», ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Ю. Д. не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. В апеляційній скарзі скаржник просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника С(Ф)Г «Прометей».Електронною поштою ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 87, 172). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Кузнецової О.П., дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає . Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу господарського суду Донецької області від 15 листопада 2016 року № 905/2458/16 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Черненко Ю.Д. 17 липня 2018 року відкрито виконавче провадження відносно боржника С(Ф)Г «Прометей» код ЄДРПОУ 24310751 щодо стягнення коштів в розмірі 658 240,34 грн основного боргу та 9 873,61 грн судового збору на користь ПП «Рондо» код ЄДРПОУ 25113159. Постановою від 19 липня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Черненко Ю. Д. накладено арешт на нерухоме майно боржника. 26 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Черненко Ю. Д. передано майно на реалізацію - приміщення автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » місцезнаходження: АДРЕСА_1 . 23 листопада 2018 року проведено електронні торги з реалізації майна С(Ф)Г «Прометей» код ЄДРПОУ 24310751 будівлі і споруди автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 356,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101248014212). Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 23 листопада 2018 року №371561 ДП «Сетам» переможцем визнано ОСОБА_1 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - будівлі і споруди автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до акту про проведені електронні торги ВП № 56787666 виданого 03 грудня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Чернецьким Ю. Д. Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів на майно - будівлю автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з наявною забороною на відчуження майна накладену приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Кисельовою О.В. на забезпечення виконання укладеного 30 листопада 2016 року між С(Ф)Г «Прометей» та ОСОБА_2 договору іпотеки № 1822, а також через те, що акт про проведені електроні торги від 03 грудня 2018 року ВП № 56787666 не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595 та затвердженого Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року за № 295/5, оскільки у вказаному вище акті не зазначено суму, внесену переможцем електронних торгів за придбане майно. Задовольняючи клопотання про забезпечення позову до подачі позову, суд першої інстанції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи заявника, оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, дійшов висновку про наявність підстав для такого задоволення. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає ,що ОСОБА_1 належним чином обґрунтував існування об*єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання у майбутньому можливого рішення у справі. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії. Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19). Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду. В обґрунтування необхідності забезпечення позову ОСОБА_1 у поданій заяві зазначав,що незастосування заходів забезпечення позову призведе до появи нових обставин, які ускладнюватимуть відновлення прав заявника та зумовлять необхідність вчинення додаткових заходів для захисту порушених прав,оскільки фактично на теперішній час є дві підстави неможливості отримання ним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, наявність заборони на відчуження майна накладеної приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Кисельовою О.В. на забезпечення виконання укладеного 30 листопада 2016 року між С(Ф)Г «Прометей» та ОСОБА_2 договору іпотеки № 1822, а також не відповідність вимогам Закону України « Про нотаріат « та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, акту про проведені електроні торги від 03 грудня 2018 року ВП № 56787666 через відсутність суми внесеної переможцем електронних торгів за придбане майно . Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 не передбачено процедури внесення виконавцем змін до акта про проведені електронні торги,тому виникла необхідність для подання позову про визнання права власності на нерухоме майно. Що стосується наявності заборони на відчуження майна накладеної нотаріусом на забезпечення виконання укладеного 30 листопада 2016 року між С(Ф)Г « Прометей» та ОСОБА_2 договору іпотеки № 1822, ОСОБА_1 як власник спірного майна обрав як спосіб захисту прав визнання договору іпотеки № 1822 недійсним,оскільки спірний правочин було укладено між сторонами С(Ф)Г « Прометей» та ОСОБА_2 з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника С(Ф)Г « Прометей» на користь ПП « Рондо» за рішенням господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2016 року ,що встановлено постановою Верховного суду від 27 березня 2019 року № 220/421/17. Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Як вбачається з матеріалів справи,згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, 25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до С(Ф)Г »Прометей», ОСОБА_2 ,треті особи ,що не заявляють вимоги на предмет спору : приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Ю.Д., Великоновосілківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно ,визнання договору іпотеки недійсним,визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав,скасування рішення про державну реєстрацію прав,скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,скасування запису про обтяження (а.с.180-190). Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 червня 2021 року відкрито провадження у справі № 220/798/21 за вищевказаним позовом ОСОБА_1 із призначенням підготовчого засідання (а.с.191). Установивши, що між сторонами виник спір, надавши належну правову оцінку доводам заявника, на які він посилався як на підставу для забезпечення позову, врахувавши фактичні обставини справи, суд першої інстанції , дійшов правильного висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автозаправну станцію «Янісоль» та заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно,державним реєстраторам прав на нерухоме майно,у тому числі особам,які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будівлі автозаправної станції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованої по АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер майна 8986542, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду за позовом ОСОБА_1 ,з яким він мав намір звернутись. Обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову, передбачений статтею 150 ЦПК України, відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про відсутність мотивації в ухвалі суду необхідності вжиття заходів забезпечення позову не є переконливими з урахуванням фактичних обставин викладених в заяві. Щодо доводів скарги стосовно ухвалення судового рішення неповноважним судом, оскільки розподіл справи відбувся після закінчення робочого часу 19 травня 2021 17:04:02, про що свідчить звіт про автоматизований розподіл по справі, слід зазначити наступне. Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Відповідно ч. ч.1, 14 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Згідно з п.п. 15.2,15.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до п. 1 Розділу VI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджено рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами, вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов`язків та реєструється в АСДС в день її надходження. Згідно з Засадами використання автоматизованої системи документообігу Великоновосілківського районного суду Донецької області персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в Великоновосілківському районному суді Донецької області несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування технічний адміністратор Великоновосілківського районного суду Донецької області ( 2.1.5). Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується працівниками апарату Великоновосілківського районного суду Донецької області яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну (2.2.1). Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату Великоновосілківського районного суду Донецької області, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (2.3.1). Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою. Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді (2.3.30). Апеляційний суд критично оцінює доводи скаржника стосовно прийняття ухвали неуповноваженим судом, оскільки посилання скаржника на втручання в автоматизовану систему розподілу справ між суддями є безпідставними виходячи з вимог Цивільного процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, згідно яких, позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації та розподілу в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів, крім випадків неможливості такого розподілу, з підстав які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи. Слід звернути особливу увагу на висловлювання скаржника адвоката Холостенко О.В. щодо судді першої інстанції, викладені в апеляційній скарзі (а.с.90) та висловлювання ОСОБА_2 в клопотанні та заяві про постановлення окремої ухвали та направлення її до Вищої ради правосуддя і до правоохоронних органів для реагування на можливу корупційну складову в діях судді (а.с.171,173-174). Так,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України). Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)). У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі.Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України . Викладені в апеляційній скарзі скаржника адвоката Холостенко О.В.,в клопотанні та заяві ОСОБА_2 глумливі висловлювання щодо судді першої інстанції суперечать завданню цивільного судочинства ,а тому відхиляються судом апеляційної інстанції . Клопотання ОСОБА_2 щодо виключення акту від 03 грудня 2018 року про проведення електронних торгів з числа доказів у цивільній справі № 220/798/21 та визнання доказу недопустимим /неналежним/недостовірним/недійсним не є слушним,оскільки предметом доказування є обставини,що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Щодо заявленого адвокатом Холостенко О.В. попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В даному випадку апеляційний суд переглядає ухвалу суду про забезпечення позову до подачі позову, а тому згідно з ст. 141 ЦПК України апеляційний суд не вирішує питання про розподіл судових витрат на цій стадії цивільного процесу, оскільки вказані судові витрати підлягаю розподілу при вирішенні спору по суті відповідним судом. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства «Прометей», від імені та в інтересах якого діє адвокат Холостенко Олексій Васильович, залишити без задоволення. Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 09 липня 2021 року. Судді: