Постанова 4814 № 531/1990/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 531/1990/20 Номер провадження 22-ц/814/1354/21Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., - розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року (ухвалене суддею Черняєвою Т.М., повний текст рішення складено суддею 29 березня 2021 року) та на додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії. Позов мотивований тим, що позивач згідно Заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам користувалася послугами відповідачів, має особовий рахунок НОМЕР_1 . 27.11.2019 року працівниками Карлівського УЕГС АТ «Полтавагаз» без будь-яких попереджень, не звертаючи увагу на її заперечення та пояснення про відсутність заборгованості за послуги газопостачання, припинено газопостачання про що складено відповідний акт. Відповідно до вказаного акту підставою для припинення газопостачання є наявність заборгованості без зазначення її розміру, показник лічильника на час припинення газопостачання складав 04422. З обліковими даними АТ «Полтавагаз» позивачка категорично не погоджується, оскільки нею своєчасно оплачуються послуги вказаної організації та, згідно розрахункової книжки, оплата здійснена на показник лічильника 04478 (сплачено 22.10.2019 року 327,00 грн.), тому заборгованість перед відповідачем відсутня, а навпаки є передоплата за природний газ. У січні 2020 року позивачка зверталася до відповідачів з метою вирішення спору у позасудовому порядку, але на день подачі позовної заяви до суду порушення її прав не усунені. Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано неправомірними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» в частині припинення газопостачання до квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Карлівське управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» відновити за власний рахунок газопостачання до квартири АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 25 травня 2021 року стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн. Стягнуто з Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн. З вказаними рішеннями суду не погодився АТ «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» та подав на них апеляційні скарги, в яких прохав скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року та додаткове рішення суду від 25 травня 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вирішити питання про розподіл судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що 04.01.2016 року між АТ «Полтавагаз» та ТОВ «Полтавагаз Збут» укладено договір №6-04/8/16 на виконання робіт з припинення/обмеження газопостачання побутовим споживачам. 29.10.2019 р. ТОВ «Полтавагаз Збут» надало АТ «Полтавагаз» повідомлення №150030 про необхідність припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 у зв?язку з заборгованістю у сумі 5464,13 грн, за послуги із газопостачання на показник лічильника газу 4698 куб.м. АТ «Полтавагаз» надіслало цю вимогу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням, яке остання отримала 07.11.2018 року. Тому, 27.11.2019 року АТ «Полтавагаз» припинив (обмежив) розподіл природного газу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, про що складено Акт №135. Посилається на те, що АТ «Полтавагаз» самостійно не здійснював позивачу нарахування боргу за послуги із газопостачання у сумі 5 464,13 грн, та при припиненні (обмеження) розподілу природного газу, діяло у відповідності до порядку встановленому законом. Крім того зазначив, що на сьогоднішній день ТОВ «Полтавагаз Збут» не подано до АТ «Полтавагаз» заяви про відновлення газопостачання за адресою позивача, не усунуто порушення, і не відшкодовано Оператору ГРМ АТ «Полтавагаз» витрат на припинення та відновлення газопостачання. Тому вважає, що судом поверхнево оцінено докази, що в результаті призвело до винесення незаконного рішення. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, тому і додаткове рішення також підлягає скасуванню. Окрім того, з вказаними рішеннями суду не погодився ТОВ «Полтавагаз Збут» та подав на них апеляційні скарги, в яких прохав скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року та додаткове рішення суду від 25 травня 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вирішити питання про розподіл судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що позивачем ОСОБА_1 грубо порушуються вимоги чинного законодавства в частині проведення своєчасної оплати за спожитий природний газ. Крім того, за період з 01.11.2018 по 30.11.2020 на особовий рахунок Позивача надійшло лише 4 обовязкові щомісячні платежі, що й призвело до виникнення заборгованості. Посилається на те, що 29.10.2019 року ТОВ «Полтавагаз Збут» зверталось до АТ «Полтавагаз» з повідомленням про необхідність припинення (обмеження) розподілу природного газу ОСОБА_1 , однак самостійно відповідні заходи не здійснювало. Крім того вказує, що відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ, тобто питання щодо підключення до газорозподільних мереж до компетенції їхнього товариства не входить. Наявність заборгованості ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі та категоритчно відмовляється їх оплачувати. Тому беручи до уваги викладені обставини, а також те, що договірні відносини між ТОВ «Полтавагаз Збут» та ОСОБА_1 не припинилися, тому для виникнення законних підстав для ініціювання питання до Оператрора ГРМ щодо відновлення газопостачання до будинку позивача можливі лише після відшкодування останньою збитків, у зв?язку з грубим порушенням договірних зобов?язань. Також, вважає, що судом не правильно оцінено докази, які містяться в матеріалах справи. Зокрема, судом не досліджено, за який період ОСОБА_1 здійснювала оплату за надані послуги з постачання природного газу, в якому обємі позивач споживав природній газ та відповідність правильного розрахунку сум платежів та сплати його постачальнику, також чи передавала остання фактичні показники відповідно до умов укладеного договору. Токож судом проігноровано той факт, що позивачем та її представником заперечувався факт отримання попереджень про заборгованість, які надходили від ТОВ «Полтавагаз Збут» на адресу позивача, хоча згідно рекомендованого повідомлення вбачається що останній містить підпис ОСОБА_1 , та вона підтвердила оригінальністиь свого підпису на доказі. Тому вважає, що судом було проігноровано вищезазначені факти та відповідні правові норми, що в результаті призвело до винесення незаконного рішення. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, тому і додаткове рішення також підлягає скасуванню. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представник відповідачів, інші особи будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи у судове засідання не з`явились. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що зявилися,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 є власницею 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.8) та технічним паспортом на квартиру (а.с.9-10). Відповідно до Заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, позивачка ОСОБА_1 уклала з АТ «Полтавагаз» договір про постачання природного газу, яким регламентовано порядок та умови постачання природного газу до квартири споживача, умови здійснення розрахунку за природній газ та спосіб оплати. Згідно Розрахункової книжки за користування природним газом (при наявності лічильника) споживача ОСОБА_1 з особовим рахунком НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , остання оплата за газ була здійснена 22.10.2019 року на показник 4478 у сумі 327 грн. (а.с.14). 27.11.2019 року припинено газопостачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з наявністю боргу, що підтверджується актом про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) (а.с.15). У акті зафіксовано показник лічильника на час припинення газопостачання, а саме: 04422. Матеріали справи не містять жодних розрахунків щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 перед постачальником природнього газу. З метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 зверталася до Карлівського управління експлуатації газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» із заявою у якій просила підключити їй газопостачання, оскільки нею у повному обсязі оплачено надані послуги та, навіть, здійснено переплату, що підтверджується заявою від 27.01.2020 року (а.с.16). На що було надано відповідь №52/2485 від 25.02.2020 року про те, що заборгованість існує перед ТОВ «Полтавагаз збут», тому для отримання інформації щодо розрахунку заборгованості необхідно звертатися до них (а.с.17). На звернення заступника голови Карлівської районної ради Полтавської області Якуби С.А. було надано ТОВ «Полтавагаз збут» відповідь №Ш/03-1396 від 23.12.2019 року, що відповідно до облікових даних товариства, з врахуванням переданих Оператору ГРМ об`ємів природного газу, на об`єкті газоспоживання за адресою: АДРЕСА_2 , станом на день надання відповіді, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заборгованість за спожитий природний газ становить 3269,42 грн. (а.с.18). Згідно копії договору №6-04/7/16 від 04.01.2016 року наданого АТ «Полтавагаз» про виконання робіт з припинення/обмеження газопостачання споживачам (окрім побутових), вбачається, що 29.10.2019 року ТОВ «Полтавагаз збут» направило повідомлення про необхідність припинення (обмеження) розподілу природного газу АТ «Полтавагаз та копію ОСОБА_1 , про те, що у зв`язку з наявною заборгованістю за спожитий природній газ, та просили у строк до 01.11.2019 року здійснити в установленому законом порядку припинення розподілу природного газу на об`єкт споживача (а.с.46-48) та вимогу, адресовану ОСОБА_1 , від 29.10.2019 року самостійно до 01.11.2019 року припинити споживання природного газу шляхом перекриття запірних пристроїв перед газовими приладами та допустити представників АТ «Полтавагаз» до помешкання для опломбування запірних пристроїв (а.с.51-52). Вимога була вручена ОСОБА_1 07.11.2019 року (а.с.53). Задовольняючи позорвні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами здійснено припинення постачання природного газу у зв`язку з наявністю заборгованості, проте ні позивачці, ні суду докази наявності заборгованості не надано, а натомість позивачем надано докази спростування наявності заборгованості, зокрема квитанції про сплату за надані послуги на показник, який перевищує показник лічильника на момент припинення газопостачання (а.с.13-14). Разом з тим, місцевий суд зазначив, що відповідачем не визначено жодного іншого порушення з боку позивача, на підставі чого припинено газопостачання. При цьому суд зазначив, що заборгованість у позивача виникла із 2017 року внаслідок невчасного повідомлення показників газового лічильника, проте раніше повідомлення з вимогою погасити заборгованість не направлялися. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила) та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору постачання природного газу» (далі - Типовий договір). Пунктом 1 розділу ІІІ Правил передбачено підстави для постачання природного газу, серед яких зокрема відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків. У разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості (пункт 15 розділу ІІІ Правил). Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Правил, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред?явленням службового посвідчення на об?єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання. За правилами пункту 18 розділу ІІІ Правил у разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів (а Оператору ГРМ - копій) газопостачання побутовому споживачу не припиняється. Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання (пункт 20 розділу ІІІ Правил). Аналогічні вимоги містить умови Типового договору у пунктах 4.9, 7.1. Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачами здійснено припинення постачання природного газу у зв`язку з наявністю заборгованості, проте ні позивачу, ні суду докази наявності заборгованості не надано, а натомість позивачем надано докази спростування наявності заборгованості, зокрема квитанції про сплату за надані послуги на показник, який перевищує показник лічильника на момент припинення газопостачання (а.с.13-14). В свою чергу відповідачем не визначено жодного іншого порушення з боку позивача, на підставі чого припинено газопостачання. У судовому засіданні встановлено, що заборгованість у позивача виникла із 2017 року внаслідок невчасного повідомлення показників газового лічильника, проте раніше повідомлення з вимогою погасити заборгованість не направлялися. Таким чином, відключення позивача відбулося без законних підстав, а тому становище, яке існувало до порушення, має бути відновлено за рахунок особи, що допустила порушення прав позивача, оскільки відповідно до ст. 276 ЦК України- орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов?язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційних скаргах, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Зважаючи на те, що колегія суддів не знайшла підстав для скасування рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року, тому додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 травня 2021 року слід залишити без змін. Таким чином, приведені в апеляційних скаргах доводи про те, що суд не дав оцінки наданих сторонами доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» залишити без задоволення. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року та додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2021 року. Головуючий суддя : __________________ Г.Л. Карпушин Судді: _______________ О.І. Обідіна _______________ Л.М. Хіль