Ухвала КАС ВС № П/811/4241/14

УХВАЛА 12 липня 2021 року м. Київ справа № П/811/4241/14 адміністративне провадження № К/9901/23129/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №П/811/4241/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Міністерства юстиції України, Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, УСТАНОВИВ: 25 червня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Державної фіскальної служби України. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У тексті поданої касаційної скарги скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою звернення до Суду із даною скаргою є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає про свою незгоду із висновками судів попередніх інстанцій та уважає, що судами не враховано ряд обставин, внаслідок чого порушено норми матеріального та процесуального права. Однак, з огляду на те, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, то обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України. Ураховуючи викладене, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд, також, звертає увагу заявника, що вимогою касаційної скарги є не направлення справи на новий судовий розгляд (як це передбачено частинами другою, третьою статті 353 КАС України), а скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, що передбачено статтею 351 КАС України. З урахуванням викладеного, Суд уважає обґрунтування скаржника недостатніми для відкриття касаційного провадження у даній справі. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №П/811/4241/14. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 169, 328, 330, 332 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №П/811/4241/14 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду