Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1090/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2021 року справа №200/1090/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі №200/1090/21-а (суддя 1-ї інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості та інфляції,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості по пенсії, яка нарахована рішеннями судів у справах № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а, 0540/8015/18-а в загальному розмірі 69343,31 гривень; -стягнути з відповідача заборгованість по пенсії у розмірі 69343,31 гривень на підставі рішень судів у справах № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а, 0540/8015/18-а, стягнення суми інфляції у розмірі 19977,58 гривень. В обґрунтування позову зазначив, що знаходиться на обліку у відповідача, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 30.06.2017 року. Судовими рішеннями у справах № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а, 0540/8015/18-а. відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії, стягнути заборгованість з пенсії та виплатити до пенсії по інвалідності надбавку непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї. Відповідач до теперішнього часу протиправно не виплатив позивачу заборгованість з пенсії за вказаними судовими рішеннями на загальну суму 69343,31 гривень. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій щодо невиплати позивачу заборгованості по пенсії, яка нарахована в загальному розмірі 69343,31 гривень. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість по пенсії в розмірі 69343,31 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Обґрунтування апеляційної скарги. Передумовою звернення з цим позовом є невиконання відповідачем судових рішень. Проте, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Цей спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання рішень суду. При розгляді позовних вимог щодо невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку судовому рішенню в частині відмови в задоволенні позову, яка сторонами не оскаржується. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є громадянином України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як одержувач пенсії по інвалідності (а.с. 4, 5). У зв`язку з невиплатою заборгованості по пенсії позивач звернувся з запитом від 07.12.2020 року до управління стосовно перерахунку пенсії за судовими рішеннями № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а та запитав про суму заборгованості та дату її виплати, стан виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у справі № 0540/8015/18-а про виплату заборгованості з пенсії за період з 30.06.2017р. по 12.12.2018р. в розмірі 24887,21 гривень та за період з 13.12.2018р. по 31.01.2019р. в розмірі 2414,52 гривень (а.с. 7-8). Листом від 05.01.2021 року відповідач зазначив, що виконав судові рішення та підтвердив нарахування заборгованості перед позивачем згідно вказаних судових рішень на загальну суму 69343,31 гривень (а.с. 10-11). Стосовно виплати пенсії за минулий період відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного КМУ. Як свідчать матеріали справи рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 200/2431/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 року (а.с. 36-39), - визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахунку пенсії та зобов`язано перерахувати пенсію та стягнуто заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 19.04.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 5936,32 гривень (а.с. 41-44). На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 200/2431/20-а відповідачем здійснено перерахунок пенсії та сформовано розмір доплати за судовим рішенням в розмірі 39862,01 гривень та листом від 19.01.2021 року № 0500-0301-5/1221 повідомлено державного виконавця про виконання судового рішення в повному обсязі (а.с. 26). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 року у справі № 200/5701/20-а зобов`язано Головне управління ПФУ в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії, включивши до грошового забезпечення суми індексації грошових доходів, починаючи з 29.06.2017 року (а.с. 55-58). На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 року у справі № 200/5701/20-а відповідачем здійснено перерахунок пенсії та сформовано розмір доплати за судовим рішенням в сумі 2179,57 гривень та листом від 13.11.2020 повідомлено державного виконавця про виконання судового рішення в повному обсязі (а.с. 45-46). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року у справі № 0540/8015/18-а визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2018 року та зобов`язано пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 16.01.2018 року щодо призначення надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї (а.с. 136-139). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у справі № 0540/8015/18-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року змінено та зобов`язано відповідача виплатити позивачу до пенсії по інвалідності надбавку непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї (а.с. 126-128). На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у справі № 0540/8015/18-а відповідачем сформовано розмір доплати за судовим рішенням в сумі 27301,73 гривень та листом від 18.03.2020 року повідомлено державного виконавця про виконання судового рішення в повному обсязі (а.с. 87). Відповідач визнає наявність заборгованості з пенсії в загальному розмірі 69343,31 гривень та посилається, що ці кошти не виплачені у зв`язку з відсутністю додаткового фінансування бюджету Пенсійного фонду. Позивач просить стягнути з управління нараховану, але не виплачену пенсію з надбавками в розмірі 69343,31 гривень, яка нарахована на виконання вищезазначених судових рішень. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач не отримав нараховану суму пенсії та надбавок до неї з вини відповідача, що було встановлено судовими рішеннями, якими не зобов`язувалося пенсійний орган виплатити заборгованість, позивач звертається з вимогою стягнути суму заборгованості, яку протиправно відповідач не виплачує, що свідчить про інший предмет позову даної справи. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Відповідно до статті 8 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. На підставі пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету України у розмірі 200 млн. грн. З огляду на викладене, пенсійним органом здійснено на виконання судових рішень нарахування позивачу недоплачених суми пенсії на загальну суму 69343,31 гривень, однак, не проведено її виплату в зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на цю мету. Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом. Пунктом 9 частини першої статті 16 Закону №1058 встановлено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом. Отже, порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом № 1058. При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій. Згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Таким чином. відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, не виплачуючи позивачу нараховану заборгованість по пенсійним виплатам за відсутності передбачених законами України підстав. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі. Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом. Відповідач не навів жодної норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування чи конкретну норму спеціального законодавства - Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачають законність невиплати нарахованої та не виплаченої заборгованості, тому є безпідставними доводи відповідача стосовно відсутності фінансування органів ПФУ як підставу для невиплати нарахованої пенсії. Також суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для невиплати заборгованості по пенсії, а постанови Кабінету міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, які не можуть обмежувати встановлені законодавством права на отримання пенсії позивачем. Є безпідставними посилання відповідача, що цей спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання рішень суду, оскільки на виконання судових рішень у справах № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а, 0540/8015/18-а відповідача було зобов`язано виконати певні дії, зокрема, нарахувати виплати. Однак, рішеннями за цими справами відповідачу не визначався обов`язок виплатити заборгованість по пенсійним виплатам. Отже, нарахувавши виплати позивачу на виконання судових рішень пенсійний орган фактично виконав судові рішення. Проте, не виплачуючи нараховану суму, яка є заборгованістю, відповідач допускає протиправну бездіяльність, тому позивач і звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості. Зазначене свідчить про інший предмет та підстави позовної заяви ОСОБА_1 , ніж ті, що у справах № 200/5701/20-а, 200/2431/20-а, 0540/8015/18-а. Колегія суддів не приймає посилання відповідача на правові позиції, викладені Верховним Судом у справах №0240/2226/18-а, №580/3376/20, оскільки спори в зазначених справах взагалі не є тотожними цій справі та правові позиції в цих справах взагалі не стосуються спірного питання. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі №200/1090/21-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі №200/1090/21-а залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 12 липня 2021 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України. Повне судове рішення складено 12 липня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар І.В. Сіваченко