Постанова 4876 № 908/22/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.07.2021 року м.Дніпро Справа № 908/22/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б., суддів Верхогляд Т.А., Вечірка І.О., секретар судового засідання Саланжій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 (суддя Смірнов О.Г., повне рішення складено 22.03.2021) у справі № 908/22/21 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№99)», с. Біленьке, Запорізького району, Запорізької області про стягнення 211530,27 грн, - ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» основного боргу в сумі 121666,01 грн, пені в сумі 46541,51 грн, трьох процентів річних в сумі 16731,19 грн, інфляційних втрат в сумі 14800,10 грн і збитків в сумі 11791,46 грн. Позов мотивований порушенням зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості отриманого за договором постачання № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 природного газу. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 позов у справі № 908/22/21 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основний борг в сумі 121666,01 грн, пеню в сумі 46355,20 грн, три проценти річних в сумі 16694,66 грн, інфляційні витрати в сумі 14649,60 грн, збитки в сумі 11791,46 грн і витрати зі сплати судового збору в сумі 3167,35 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю заборгованості за поставлений на підставі договору № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 природний газ та порушенням строків його оплати. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 186,31 грн, трьох процентів річних в розмірі 36,53 грн та 79,37 грн інфляційних втрат, місцевий господарський суд послався на відсутність доказів отримання відповідачем природного газу в листопаді 2018 року (акту приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року), у зв`язку з чим неможливо встановити вартість поставленого у цей період газу і, як наслідок, перевірити правильність нарахованих позивачем сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення з оплати його вартості. Перерахувавши заявлену позивачем до стягнення суму збитків від інфляції за неналежне виконання обов`язку з повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу за період з грудня 2018 року по березень 2019 року, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач нарахував інфляційні втрати за вказаний період у більшому розмірі, у зв`язку з чим зменшив її розмір на 71,13 грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 у справі № 908/22/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 186,31 грн, трьох процентів річних у розмірі 36,53 грн та інфляційних втрат у сумі 150,50 грн скасувати і ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням місцевим господарським судом обставин справи, внаслідок чого ухвалене рішення є необґрунтованим, неправомірним і підлягає скасуванню. На думку скаржника, не заважаючи на відсутність у додатках до позовної заяви акту приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року, іншими наявними в матеріалах справи доказами (виписки по рахунку, довідки про операції за договором, розрахунок заборгованості, тощо) підтверджується здійснення позивачем поставки природного газу у листопаді 2018 року на суму 37936,85 грн, тому необґрунтованою є відмова місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та індексу інфляції за неналежне виконання зобов`язань з повної і своєчасної оплати вартості отриманого відповідачем у листопаді 2018 року природного газу. Зокрема, здійснюючи часткову оплату у розмірі 30000,00 грн, відповідач в призначенні платежу зазначив, що оплата здійснюється відповідно до умов договору № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за листопад 2018, чим підтвердив отримання природного газу у цей період, що підтверджується випискою по рахунку. Скаржник зазначає, що задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 121666,01 грн, місцевий господарський суд фактично підтвердив здійснення поставки відповідачу природного газу у листопаді 2018 року на суму 37936,85 грн. Крім того, відповідач не навів будь-яких заперечень на спростування факту поставки йому природного газу у листопаді 2018 року вартістю 37936,85 грн. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано зменшив нараховані позивачем суми втрат від інфляції за неналежне виконання зобов`язань з оплати отриманого товару, застосувавши методику розрахунку інфляційних втрат на суму боргу без урахування інфляційних нарахувань за попередній період.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99) відзив на апеляційну скаргу не надало.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 у справі № 908/22/21. В судовому засіданні 07.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) 11.10.2018 уклало з Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99) (споживач) договір постачання природного газу № 6610/18-ТЕ-13 (далі Договір). До вказаного договору сторони підписали додаткові угоди № 1 від 26.10.2018, № 2 від 27.10.2018, № 3 від 05.11.2018, № 4 від 30.11.2018, № 5 від 15.03.2019, № 6 від 26.03.2019. Відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Умовами пункту 3.8 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього Договору. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. У пункті 5.1 сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом стовідсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяці, наступного за місяцем постачання газу. Пунктом 7.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Матеріалами справи підтверджується отримання Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби» у період з грудня 2018 року по березень 2019 року включно природного газу відповідно до умов Договору на суму 802929,16 грн, а саме: - актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 на суму 228601,28 грн; - актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 263417,87 грн; - актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 на суму 181026,83 грн; - актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 на суму 129883,18 грн. Виписками з банківського рахунку Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 2603434040921 підтверджується здійснення Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» часткової оплати вартості отриманого природного газу у загальному розмірі 719200,00 грн, а саме: - 27.12.2018 здійснена оплата на суму 30000,00 грн за природний газ по дог. № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за листопад 2018 року; - 21.02.2019 здійснена оплата на суму 100000,00 грн за природний газ по дог. № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за грудень 2018 року; - 22.02.2019 здійснена оплата на суму 80000,00 грн за природний газ по дог. № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за грудень 2018 року; - 14.03.2019 здійснена оплата на суму 40000,00 грн за природний газ по дог. № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за грудень 2018 року; - 11.04.2019 здійснена оплата на суму 30000,00 грн за природний газ по дог. № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за грудень 2018 року; - 09.12.2019 здійснена оплата на суму 100000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за природн. газ. зг. дог. 4212/1920-ТЕ-13 від 03.10.2019»; - 20.12.2019 здійснена оплата на суму 189200,00 грн. Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» надало лист № 4650/30-19 від 18.12.2019 у якому зазначило, що призначення здійсненого 09.12.2019 платежу в сумі 100000,00 грн змінено з «оплата за природн. газ зг. дог. 4212/1920-ТЕ-13 від 03.10.2019» на «договір № 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018 за грудень 2018». Згідно з наявним в матеріалах справи листом № 10/660/8 від 19.12.2019, у зв`язку з помилкою у призначенні платежу в платіжному дорученні № 46 від 18.10.2019 на 150000,00 грн правильним призначенням платежу є наступне: «оплата за природний газ зг.дог.№ 6610/18-ТЕ-13 від 11.10.2018». Несвоєчасна й неповна сплатою вартості поставленого природного газу стала підставою звернення з позовом у даній справі.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Предметом спору у даній справі є стягнення вартості несплаченого природного газу, штрафних санкцій та відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Укладений між сторонами у справі Договір купівлі-продажу природного газу за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Сторони Договору визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 5.1 Договору). Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справами і не заперечується відповідачем, останній порушив зобов`язання за Договором щодо строків оплати вартості отриманого природного газу, у зв`язку з чим місцевий господарський суд у повному обсязі задовольнив позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 121666,01 грн. За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із пунктами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання, позивач згідно із пунктом 7.2 Договору та у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, на суму заборгованості нарахував пеню в сумі 46541,51 грн, інфляційні втрати у сумі 14800,10 грн та 16731,19 грн за прострочення оплати вартості природного газу, поставленого у період з листопада 2018 року по березень 2019 року. Також за порушення грошового зобов`язання, позивач у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення обов`язку зі сплати поставленого природного газу у період з листопада 2018 року по березень 2019 року. У зв`язку з доведеністю факту порушення позивачем строків оплати отриманого природного газу, місцевий господарський суд задовольнив вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого природного газу за період з грудня 2018 року по березень 2019 року. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення 186,31 грн пені, 36,53 грн трьох процентів річних та 79,37 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого природного газу за листопад 2018 року. Відмова місцевого господарського суду у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій та передбаченої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України відповідальності за порушення зобов`язання з оплати вартості отриманого у листопаді 2018 року природного газу, мотивована відсутністю підписаного сторонами акту приймання-передачі природного газу у листопаді 2018 року, що за висновком суду не надає змоги визначити розмір заборгованості за цей період. Апеляційний господарський суд вважає помилковими зазначені висновки місцевого господарського суду з огляду на наступне. Позивач зазначає, що у період з листопада 2018 року по березень 2019 року він поставив відповідачу на умовах Договору природний газ на загальну суму 840688,01 грн. Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу відповідно до умов Договору, позивач у грудні 2018 року березні 2019 року поставив відповідачу природний газ на 802929,16 грн. Акту приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року матеріали справи не містять. Відповідно до виписки по рахунку позивача, відповідач частково здійснював оплату вартості отриманого відповідно до умов Договору природного газу і загальна сума платежів становить 719200,00 грн. Позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за поставлений у період з листопада 2018 року по березень 2019 року природний газ у сумі 121666,01 грн. У призначенні платежів зазначено, що оплата здійснюється за отриманий природний газ відповідно до умов Договору, а також зазначено період поставки газу, за який здійснюється платіж. Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату отриманого в листопаді 2018 року природного газу у сумі 37936,85 грн, однак відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені, трьох відсотків річних і інфляційних втрат за прострочення зобов`язання з оплати отриманого у цей період об`єму газу, що суперечить обставинам справи. Таким чином, оскільки місцевий господарський суд визнав поставку позивачем природного газу у листопаді 2018 року на суму 37936,85 грн та за наявності доказів визнання відповідачем факту поставки, а саме сплати заборгованості за вказаний період, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованою відмову у задоволенні пені, трьох відсотків річних і інфляційних втрат за порушення зобов`язань з оплати отриманого за цей період об`єму природного газу. Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом стягнута заборгованість за вказаний період, що свідчить про визнання місцевим господарським судом факту поставки за листопад 2018 року. Крім того, відповідач не заперечив отримання від позивача природного газу за Договором у листопаді 2018 року на суму 37936,85 грн на стадії надання відзиву (відзив у справі відсутній). Вказані обставини свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині. Також апеляційний господарський суд не погоджується із зменшенням місцевим господарським судом нарахованої позивачем суми інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань з оплати отриманого на умовах Договору у період з грудня 2018 року по березень 2019 року вартості природного газу, оскільки здійснюючи їх перерахунок, місцевий господарський суд неправильно застосував методику розрахунку інфляційних збитків за вказаний період, беручи до уваги суму основного боргу без урахування інфляційної складової, яка зменшувалася на суму погашення боргу в цьому місяці. Тобто під час перерахунку місцевий господарський суд порушив принцип безперервної послідовності перемножування індексів інфляції та штучно виведено інфляційні збитки за попередній місяці із загальної вартості грошей у поточному місяці, в якому проводився розрахунок. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної плати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 за результатами розгляду справи № 905/21/19 зазначив про необхідність розрахунку інфляційних збитків за поточний період з урахуванням інфляційної складової основного боргу за попередній місяць та погодився з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100 % (дефляції). Апеляційний господарський суд відхиляє клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи доказу, який не було подано до суду першої інстанції акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018, оскільки переведення товариством своїх співробітників у режим дистанційної роботи внаслідок встановлення постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 карантину на території країни не може вважатись тим винятковим випадком в розумінні статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки об`єктивно не позбавляло позивача можливості надати відповідний доказ при розгляді справи судом першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для часткового скасування рішення і ухвалення у відповідній частині нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)». Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 у справі № 908/22/21 задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021 у справі № 908/22/21 в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити нове рішення. Позов у справі № 908/22/21 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, ідентифікаційний код 08680106) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг в сумі 121666,01 грн (сто двадцять одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 01 копійка), пеню в сумі 46541,51 грн (сорок шість тисяч п`ятсот сорок одна гривня 51 копійка), три проценти річних в сумі 16731,19 грн (шістнадцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 19 копійок), інфляційні втрати в сумі 14800,10 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот гривень 10 копійок), збитки в сумі 11791,46 грн (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 46 копійок), витрати зі сплати судового збору в сумі 3172,95 грн (три тисячі сто сімдесят дві гривні 95 копійок). Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, ідентифікаційний код 08680106) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 12.07.2021 Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Т.А. Верхогляд Суддя І.О. Вечірко