LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд908/6039/15 (908/2101/20)

від 29.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" - залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.06.2021 року м. Дніпро Справа № 908/6039/15 (908/2101/20) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., секретар судового засідання Манчік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020р. (повний текст рішення складено 16.12.2020р.) у справі № 908/6039/15 (908/2101/20) (суддя - Ніколаєнко Р.А., м. Запоріжжя) за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро до

1. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни, м. Дніпро;

2. Приватного підприємства "Епізод", м. Запоріжжя;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт", м. Дніпро треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача -

1. Комунальне підприємство "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро;

2. Дніпровська міська рада, м. Дніпро про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; визнання недійсним протоколу про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута в межах справи про банкрутство Приватного підприємства "Епізод", м. Запоріжжя ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним протокол № 02012-Лот 2 від 02.02.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута за результатами аукціону з реалізації майна банкрута - Приватного підприємства "Епізод" на Товарній біржі "Придніпров`є", м. Дніпро. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) № 94-Лот 2 від 03.02.2017р., укладений між Приватним підприємством "Епізод" в особі ліквідатора Венської Оксани Олександрівни та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт". Скасовано рішення Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення - 33781100 від 09.02.2017р. про проведення державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1169762512101), з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право власності - 18961449 від 08.02.2017р.). Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів реєстр. № 174 від 08.02.2017р., видане Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргаритою Миколаївною Товариству з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт". Стягнуто з Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 802,67 грн. витрат по судовому збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 802,67 грн. витрат по судовому збору. Стягнуто з Приватного підприємства "Епізод" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 802,66 грн. витрат по судовому збору Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що набуття та належність боржнику на праві власності майна, реалізованого на аукціоні, ліквідатором встановлено на підставі нікчемного, а отже недійсного в силу закону, договору іпотеки та договору купівлі-продажу 2003р., укладеного у простій письмовій формі, поза належної технічної документації та реєстрації в БТІ. За наслідками розгляду звіту ліквідатора, зібраних матеріалів справи, в тому числі отриманих від КП "Агропроекттехбуд" ДОР та Дніпровської міської ради, суд дійшов висновку, що виконання покладених на ліквідатора Законом про банкрутство повноважень щодо виявлення майна боржника, проведення інвентаризації, формування ліквідаційної маси та реалізації майна Венською О.О. здійснено без дотримання вимог законодавства. Господарський суд дійшов висновку, що продаж майна - будівель та споруд по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" відбувся в порушення вимог законодавства та інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної ради. Вчинення спірного правочину з продажу нерухомого майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі могло мати місце виключно за умови наявної державної реєстрації права власності ПП "Епізод" на це майно в установленому порядку. Така реєстрація відсутня. За письмовою інформацією КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 11.06.2020р. станом на 31.12.2012р. відсутні відомості про реєстрацію права власності за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 12 за ТОВ "Видавництво Лібра", ПП "Епізод" чи за іншими юридичними або фізичними особами. Відсутня відмітка реєстратора на договорі купівлі-продажу від 13.03.2003р. між ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод" про реєстрацію відповідних прав, передбачена п. 3.8. Тимчасового положення. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містить відомостей про відчуження юридичною особою - ПП "Епізод" нерухомого майна, право власності на яке виникло у нього на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 13.03.2003р. з ТОВ "Видавництво Лібра", а лише містить відомості про набуття ТОВ "Реваль Контракт" права власності на майно на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Суд дійшов висновку, що є підтвердженою належність нерухомості, розташованої по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі та реалізованої у справі про банкрутство ПП "Епізод", до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та при цьому є спростованим факт набуття та належності будь-коли прав власності на це майно ПП "Епізод".

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020р., в позові відмовити в повному обсязі. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - ТОВ "Реваль Контракт" оскаржуваним рішенням від 07.12.2020р. позбавлено права приватної власності на нерухоме майно, яке придбане ним як добросовісним набувачем, в порядку передбаченому діючим на час проведення прилюдних торгів, законодавством, після трьох років безперервного володіння та користування; - суд порушив права та інтереси скаржника, відібравши у нього право власності на нерухоме майно, без збереження балансу між інтересами держави та інтересами скаржника; - продаж спірного майна проводився на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент проведення торгів. Чи було спірне майно законно придбано його продавцем та чи могло воно бути відчужено, не є обов`язком перевірки скаржником. Всі документи власника майна виставленого на електронні торги були перевірені Товарною біржею "Придніпров`є", тому сумнівів у чинності права власності відповідача - 2 не виникало. Таким чином, скаржник став добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та отримав його у приватну власність, відповідно сплативши за це грошові кошти; - питання добросовісності набуття права власності не оспорюється сторонами. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020р. залишити без змін. Посилається на те, що доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Скаржником не спростовано того факту, що спірне нерухоме майно є комунальною власністю територіальних громад Дніпропетровської області та ніколи не належало ПП "Епізод" та відповідно було неправомірно включено до ліквідаційної маси ПП "Епізод" та продано на аукціоні його ліквідатором Венською О.О. В письмових поясненнях прокурор додатково звертає увагу суду на те, що спірне нерухоме майно фактично не вибувало з володіння законного власника - Дніпропетровської обласної ради, якою його було передано до господарського відання КП "Агропроекттехбуд". Враховуючи, що в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" було проведено незаконний аукціон з продажу спірного майна, яке ніколи не належало банкруту, внаслідок чого проведено незаконну державну реєстрацію цього майна за переможцем торгів - ТОВ "Реваль Контракт", що не призвело до фізичного вибуття нерухомого майна, прокурором застосовано найбільш оптимальні способи захисту порушеного права позивача, визначені ст. 7 КУзПБ, а саме - визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним правочину, укладеного ПП "Епізод" з порушенням норм чинного законодавства. Такий спосіб захисту права призведе до поновлення порушених прав законного власника спірного нерухомого майна - Дніпропетровської обласної ради, яка набула право власності на це майно в законний спосіб ще у 1993р., та продовжує на даний час відкрито користуватися ним. Дніпровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. залишити без змін. Посилається на те, що не зважаючи на наявність обставин, що унеможливлювали вчинення нотаріальної дії та проведення державної реєстрації права власності, 07.02.2017р. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. з відкриттям розділу було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав (індексний номер рішення - 33771001 від 08.02.2017р.) ТОВ "Реваль Контракт" на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: пр. Праці, 12 у м. Дніпро . При цьому, всупереч положень ч. 4 ст. 334 ЦК України, при видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів приватний нотаріус не пересвідчилась в належності майна продавцю. Незаконне рішення приватного нотаріуса порушує встановлений чинним законодавством порядок відчуження та проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Наведене стало можливим внаслідок безпідставного включення ліквідатором ПП "Епізод" Венською О.О. до ліквідаційної маси банкрута об`єкта нерухомого майна з подальшим його продажем Товарною біржею "Придніпров`є", результати якого оформлено протоколом №02012 - Лот 2 від 02.02.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута, договором купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) № 94 - Лот 2 від 03.02.2017р., актом про передання права власності на придбане нерухоме майно від 07.02.2017р. Будь-які правові підстави для включення спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси банкрута та його продажу у ліквідатора були відсутні. Ліквідатор ПП "Епізод" арбітражний керуючий Шестопалова О.Д. у відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020р. - без змін. Посилається на те, що набуття та належність боржнику на праві власності майна, реалізованого на аукціоні, ліквідатором встановлено на підставі нікчемного, а отже недійсного в силу закону, договору іпотеки та договору купівлі-продажу 2003р., укладеного у простій письмовій формі, без належної технічної документації та реєстрації в БТІ. Ліквідатор підтримує позовні вимоги прокурора, а рішення суду першої інстанції вважає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Кузнецов В.О.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.03.2021р. 04.03.2021р. на адресу апеляційного господарського суду надійшов лист Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни з проханням 15.03.2021р. розгляд справи здійснювати без її участі. У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Кузнецова В.О. на лікарняному розгляд справи 15.03.2021р. не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021р. (головуючий суддя Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) розгляд апеляційної скарги призначено на 19.04.2021р. В судовому засіданні 19.04.2021р. прокурор та представник Дніпровської міської ради проти доводів апеляційної скарги заперечували, після чого в засіданні суду оголошено перерву до 17.05.2021р. 17.05.2021р. в судовому засіданні прокурор та представник Дніпровської міської ради надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2021р. В судовому засіданні 31.05.2021р. представник скаржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а прокурор та представник Дніпровської міської ради надали додаткові пояснення в спростування доводів апеляційної скарги, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2021р. 29.06.2021р. до початку судового засіданні на адресу апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання ліквідатора ПП "Епізод" арбітражного керуючого Шестопалової О.Д. про розгляд справи без участі ліквідатора за наявними у справі матеріалами, враховуючи відзив ліквідатора. В судовому засіданні 29.06.2021р. прокурор та представник Дніпровської міської ради надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі. 29.06.2021р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. Провадження у справі про банкрутство ПП "Епізод" було відкрито за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла з 19.01.2013р., якою були врегульовано особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. З визнанням ПП "Епізод" банкрутом постановою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2015р. у справі № 908/6039/15, ліквідатором банкрута призначено Венську Оксану Олександрівну , яка до того виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії ПП "Епізод" у добровільній (досудовій) процедурі ліквідації підприємства. Ліквідатором ПП "Епізод" арбітражним керуючим Венською О.О., після складання інвентаризаційних описів та формування ліквідаційної маси, до якої увійшли будівлі та споруди по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі , у друкованому органі - Віснику Товарної біржі "Придніпров`є" № 239 від 04.01.2016р. вміщено повідомлення про оголошення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна підприємства-банкрута. За результатами опрацювання поданих заяв кандидатів - Товарної біржі "Придніпров`є" та Товарної біржі "Днепр" ліквідатором прийнято рішення від 19.01.2016р. про визначення організатором аукціону ТБ "Придніпров`є", яка запропонувала меншу суму винагороди. 22.01.2016р. ПП "Епізод" в особі ліквідатора Венської О.О. (замовник) з ТБ "Придніпров`є" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 22/01, за яким виконавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, провести відкриті торги (аукціон) з реалізації майна, що належить банкруту ПП "Епізод" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 04.02.2016р. на сайті Вищого господарського суду України та 05.02.2016р. на сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП "Епізод", який призначено на 09.03.2016р., у вигляді цілісного майнового комплексу (номер публікації 27935). 10.03.2016р. на сайтах ВГСУ на Мін`юсту оприлюднено повідомлення про визнання аукціону таким, що не відбувся за відсутністю заявок учасників (номер публікації 29078). Ліквідатором розпочато продаж майна лотами, об`єкти по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі виокремлені в лот №

2. Оголошення про продаж майна боржника лотами на аукціоні, який призначено на 01.02.2017р., опубліковано 29.12.2016р. на сайті ВГСУ та 30.12.2016р. на сайті Мін`юсту (номер публікації 38981). На аукціоні з продажу майна банкрута, що був проведений 01.02.2017р., по лоту № 2 (протокол № 02012 - Лот 2 від 02.02.2017р.) реалізовано будівлі та споруди: літ. А-1 - нежитлова будівля, літ. Б-1 - ангар, літ. В-1 - вбиральня, літ. Г - сторожка, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, № 3 - козловий кран, № 4 - підкранова колія, № 5 - фундамент, літ. І - мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12 . Аукціон відбувся, переможцем аукціону по лоту № 2 та набувачем будівель та споруд по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі стало ТОВ "Реваль Контракт", що оформлено протоколом № 02012 - Лот 2 про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута від 02.02.2017р. 03.02.2017р. ПП "Епізод" в особі ліквідатора Венської О.О. та ТОВ "Реваль Контракт" було укладено договір № 94 - Лот 2 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), 07.02.2017р. підписано акт про передання права власності на придбане нерухоме майно. В оголошенні про проведення аукціону, протоколі за його результатами та договорі купівлі-продажу зазначено, що земельна ділянка належить Дніпропетровській міській раді та знаходиться у загальному користуванні під будівлями, право на земельну ділянку не переходить. Також зазначено, що право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстроване. 08.02.2017р. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. видано свідоцтво (зареєстровано в реєстрі за № 174), яким відповідно до ст. 75 Закону про банкрутство та на підставі вище зазначених акту про передання права власності на придбане нерухоме майно і протоколу про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута посвідчено, що ТОВ "Реваль Контракт" належить на праві власності нерухоме майно - будівлі та споруди, що складаються з: літ. А-1 - нежитлова будівля, літ. Б-1 - ангар, літ. В-1 - вбиральня, літ. Г - сторожка, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, № 3 - козловий кран, № 4 - підкранова колія, № 5 - фундамент, літ. І - мостіння, загальною площею 8902 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12 , земельна ділянка належить Дніпропетровській міській раді та знаходиться у загальному користуванні під будівлями, право на земельну ділянку не переходить (правовстановлювальний документ - договір купівлі-продажу від 13.03.2003р., укладений між ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод"), яке придбане переможцем аукціону - ТОВ "Реваль Контракт", що раніше належало ПП "Епізод". 20.09.2017р. КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було отримано інформацію та з`ясовано, що належне йому на праві господарського відання майно, яке розташоване у м. Дніпрі за адресою: пр. Праці, 12 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 174 від 08.02.2017р. набуто у власність ТОВ "Реваль Контракт". Разом з тим, ні Дніпропетровська обласна рада, як власник комунального майна, ні КП "Агропроекттехбуд", не було вжито належних заходів, направлених на припинення порушень, що виникли внаслідок неналежної поведінки відповідачів, скасування незаконної державної реєстрації права власності та повернення об`єкта нерухомого майна у комунальну власність. Прокуратурою Дніпропетровської області, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Дніпропетровської обласної ради неодноразово скеровувались листи з інформацією щодо порушення інтересів держави, що полягає у безпідставному набутті речових прав на нерухоме майно комунальної власності, однак згідно з отриманими відповідями (листи від 16.04.2020р. № вих-1339/0/2-20, від 29.05.2020р. № вих-1942/0/2-20) заходи, спрямовані на відновлення порушених майнових прав територіальної громади, не вживались, що стало підставою для звернення прокурора до місцевого господарського суду з даною позовною заявою в межах справи про банкрутство. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Відповідно до п. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу. Згідно ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Частинами 3, 4 та 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Згідно ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. З наведеного вбачається, що прокурор у випадку не здійснення уповноваженим суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави або здійснення такого захисту неналежно, набуває право на представництво інтересів держави в суді фактично користуючись правами позивача з урахуванням приписів вказаних статей процесуального закону. Предметом розгляду у даній справі є аукціон з продажу майна ПП "Епізод", проведений 02.02.2017р. ТБ "Придніпров`є". З 21.10.2019р. введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ). Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність, подальше провадження у справі про банкрутство ПП "Епізод" здійснюється у відповідності до положень зазначеного Кодексу. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що при вирішенні даного спору підлягають також застосуванню відповідні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013р. (надалі - Закон про банкрутство), оскільки предметом спору є недійсність результатів проведеного в рамках справи про банкрутство ПП "Епізод" аукціону з продажу майна, який організований та відбувся під час чинності вказаної редакції Закону про банкрутство. Наведене відповідає принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, тлумачення якого Конституційний Суд України надав у рішеннях від 13.05.1997р. № 1-зп, від 09.02.1999р. № 1-рп/99, від 05.04.2001р. № 3-рп/2001, від 13.03.2012р. № 6-рп/2012. Позовна заява прокурора про скасування рішення приватного нотаріуса, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) мотивована тим, що ліквідатор ПП "Епізод" арбітражний керуючий Венська О.О. та ТБ "Придніпров`є" (організатор торгів) з порушенням чинного законодавства виставили на торги і здійснили продаж майна банкрута без будь-якого законного підтвердження належності цього майна на праві власності банкруту та наявності повноважень на його продаж. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України у справі № 6-370цс16 від 29.06.2016р., у справі № 904/9284/14 від 14.12.2016р.). У ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство). Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі № 911/494/17, від 25.04.2018р. у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019р. у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019р. у справі № 11/19, від 18.08.2020р. у справі № 5023/4363/12). Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019р. у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019р. у справі № 5009/2987/12). Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2019р. у справі № 5006/5/39б/2012 дійшла висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника,) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Виходячи зі змісту відповідних положень Закону про банкрутство, процедура проведення та організації аукціону у справі про банкрутство складається з наступних етапів: попередня підготовка проведення аукціону (зокрема проведення інвентаризації, забезпечення проведення оцінки майна, визначення початкової вартості майна, визначення за необхідності лотів для продажу, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону, тощо); проведення аукціону та оформлення його результатів. Відповідно до сталої практики Верховного Суду до предмету доказування та дослідження з питань розгляду недійсності результатів аукціону входять обставини по всіх етапах і порушення норм законодавства на будь-якому з них може стати підставою для визнання аукціону недійсним. Ст. 73 КУзПБ встановлено, що правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені. Надаючи оцінку аукціону з продажу майна ПП "Епізод" слід враховувати наступні обставини. Місцевим господарським судом за власною ініціативою було винесено на розгляд питання щодо усунення Венської О.О. від виконання повноважень ліквідатора ПП "Епізод". В подальшому, 16.02.2018р. та 24.07.2018р. судом першої інстанції в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" було отримано скарги Дніпровської міської ради на дії ліквідатора Венської О.О., у яких йшла мова про порушення прав комунальної власності при реалізації майна у справі про банкрутство. Під час розгляду даної справи про банкрутство ПП "Епізод" та скарг Дніпровської міської ради щодо усунення ліквідатора, стосовно реалізованого у ліквідаційній процедурі майна, розташованого по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі (у ліквідаційній процедурі реалізовані й інші об`єкти за іншими адресами), було з`ясовано та встановлено наступне. Згідно з інвентаризаційним описом № 3 (основні засобі, матеріальні та нематеріальні активи) станом на 20.12.2016р., ліквідатором Венською О.О. під час інвентаризації встановлено наявність таких належних боржнику основних засобів: - комплекс будівель та споруд за місцезнаходженням: м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 13 та 13А балансовою та ринковою вартістю 600 000,00 грн.; - будівлі та споруди загальною площею 8902 кв. м. за місцезнаходженням: м. Дніпро, пр. Праці, 12 , балансовою та ринковою вартістю 400 000,00 грн. Оцінка майна, відображеного в інвентаризаційному опису № 3, в межах ліквідаційної процедури не здійснювалась. Зміст звіту ліквідатора Венської О.О. та додатково надані письмові пояснення свідчать, що відомості про це майно стали їй відомі з отриманої 16.12.2016р. заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника, яка містила відомості про укладення ОСОБА_2 з ПП "Епізод" договору іпотеки від 05.12.2014р. Заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 000 000,00 грн. за основними зобов`язаннями, які були заявлені як забезпечені, була подана і до місцевого господарського суду. Вказана заява з грошовими вимогами мотивована тим, що за договором позики № 11/05 від 05.12.2014р., укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зобов`язався надати на два роки ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. на безпроцентній основі, а останній зобов`язався повернути кошти. За належне виконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором позики № 11/05 від 05.12.2014р. поручилося ПП "Епізод", уклавши з ОСОБА_2 договір поруки № ПР-15 від 05.12.2014р. При цьому, в забезпечення виконання зобов`язань за договором поруки ОСОБА_2 , як іпотекодержатель, уклав з ПП "Епізод" - іпотекодавцем договір іпотеки від 05.12.2014р. За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 ухвалою місцевого господарського суду від 17.01.2017р. у справі № 908/6039/15 вимоги у сумі 1 000 000,00 грн. були судом визнані як такі, що погашаються у шосту чергу. Черговість визначена судом у відповідності до ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, вимоги віднесені до шостої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки заявлені до суду за спливом встановленого строку. При цьому, судом було враховано, що договір іпотеки б/н від 05.12.2014р. всупереч ст. 18 Закону України "Про іпотеку" не посвідчений нотаріально. Недотримання вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку" щодо нотаріальної форми посвідчення договору в силу ст. 220 ЦК України означає нікчемність договору. У п. 1.1 договору іпотеки б/н від 05.12.2014р. встановлено, що цим договором забезпечується виконання зобов`язання, яке виникло у іпотекодавця на підставі договору поруки № ПР-15 від 05.12.2014р. та додаткових угод до нього, надалі - Основний договір, укладеного ним з іпотекодержателем у простій письмовій формі на суму 1 000 000,00 грн. з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до 08.12.2016р. За умовами 1.2 договору іпотеки іпотекодавець - ПП "Епізод" передає в іпотеку належні йому на праві власності будівлі та споруди, місцезнаходженням яких є: м. Дніпропетровськ (колишня назва м. Дніпра), вул. Коксохімічна, 13, вул. Коксохімічна, 13А та пр. Праці,

12. За домовленістю сторін на момент укладення договору предмет іпотеки оцінено у 1 000 000,00 грн. (п. 2.1 договору). Така ж сума є загальною вартістю (як балансовою, так і ринковою) нерухомого майна, зазначеного в інвентаризаційному опису № 3 (майно по вул. Коксохімічній, 13 та 13А - 600 000,00 грн., по пр. Праці, 12 - 400 000,00 грн). В договорі іпотеки відображено складові частини об`єктів та їх літерні позначення та в п. 1.5 договору зазначено, що усі правовстановлюючі документи на предмет іпотеки передаються іпотекодержателю, а саме: договір купівлі-продажу від 12.03.2013р. (нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 13 та м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 13А), договір купівлі-продажу від 13.03.2013р. (нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 12), технічний паспорт на будівлі та споруди по пр. Праці, 12, м. Дніпропетровськ. Незважаючи на посилання в договорі іпотеки на договори купівлі-продажу від 12.03.2013р. та від 13.03.2013р., ліквідатором ПП "Епізод" у справу в якості підтвердження належності права власності на нерухоме майно по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі надано копію іншого договору купівлі-продажу б/н від 13.03.2003р. з копією акту прийому-передачі нерухомого майна від 13.03.2003р. до нього між ТОВ "Видавництво Лібра", м. Київ (продавець) та ПП "Епізод" (покупець), згідно з умовами якого продавець продає та передає покупцю, а покупець купує та зобов`язується прийняти від продавця нежитлову будівлю загальною площею 8902 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 12 . При цьому, технічні характеристики майна в договорі купівлі-продажу відсутні. Матеріали справи свідчать, що до оголошення на сайтах ВГСУ та Мін`юсту України про продаж майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі додано технічний паспорт на будівлі та споруди, виготовлений ФОП Горбуновим А.В. 15.05.2013р., проте відомості на підтвердження здійснення цією фізичною особою-підприємцем відповідного виду діяльності відсутні. Надані ліквідатором ПП "Епізод" протоколи № 02011 - Лот 1 та № 02012 - Лот 2 від 02.02.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута, договори № 94 - Лот 2 від 03.02.2017р. та № 95 - Лот 1 від 06.02.2017р. купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), видані нотаріусом свідоцтва про право власності на майно підтвердили реалізацію зазначеного в інвентаризаційному опису № 3 та договорі іпотеки б/н від 05.12.2014р. майна шляхом продажу по лотах на аукціоні. Переможцем аукціону по лоту № 2 та набувачем спірних будівель та споруд за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12, стало ТОВ "Реваль Контракт". До підсумкового звіту у справі про банкрутство ПП "Епізод" ліквідатором Венською О.О. було додано інформаційну довідку від 11.09.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ПП "Епізод", згідно з якою відомості про майно боржника у реєстрах відсутні. З огляду на заяву КП "Агропроекттехбуд" ДОР № 532/17 від 22.09.2017р. з певною інформацією щодо майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, судом першої інстанції було отримано розгорнуту інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки від 12.10.2017р.), в тому числі за критерієм пошуку - адреса/місцезнаходження об`єкта нерухомого майна. Так, місцевим господарським судом було встановлено, що на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів право власності на реалізоване на аукціоні нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12 було зареєстровано за переможцем аукціону - ТОВ "Реваль Контракт". Разом з тим, право власності на це майно раніше не було зареєстроване у реєстрах за ПП "Епізод". Згідно з інформацією КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради № 8269 від 12.06.2018р. стосовно нерухомості по пр. Праці, 12 в м. Дніпро було встановлено, що станом на 31.12.2012р. відомості щодо реєстрації прав власності за вказаною адресою за ТОВ "Видавництво Лібра" (контрагентом за договором з ПП "Епізод"), ПП "Епізод" чи за іншими особами відсутні. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.09.2018р. у справі № 908/6039/15, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018р. та постановою Верховного Суду від 19.03.2019р., було відсторонено Венську О.О. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Епізод". При цьому, суди виходили з того, що виконання покладених на ліквідатора Законом про банкрутство повноважень щодо виявлення майна боржника, проведення інвентаризації, формування ліквідаційної маси та реалізації майна Венською О.О. здійснено без дотримання вимог законодавства. За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що набуття та належність боржнику на праві власності нерухомого майна, реалізованого на спірному аукціоні, ліквідатором було встановлено на підставі нікчемного, а отже недійсного в силу закону, договору іпотеки та договору купівлі-продажу 2003 року, укладеного у простій письмовій формі без належної технічної документації та реєстрації в БТІ. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, земельна ділянка, 12 (інформаційна довідка від 31.07.2020р.) об`єкт № 1169762512101 (будівлі та споруди) належить на праві приватної власності ТОВ "Реваль Контракт". Згідно з інформацію з тих же реєстрів щодо суб`єкта - юридичної особи, зареєстрованої за кодом ЄДРПОУ 39601270 (ТОВ "Реваль Контракт", інформаційні довідки від 17.08.2020р., від 04.09.2020р.) за ТОВ "Реваль Контракт" на праві приватної власності зареєстровано той самий об`єкт № 1169762512101 (будівлі та споруди) по вул. Праці, 12 в м. Дніпрі. Підставою для державної реєстрації зазначено: Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 174, виданий 08.02.2017р., видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Ярмолюк М.М. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33781100 від 09.02.2017р. 12:15:35, приватний нотаріус Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область. Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону України № 834-VІІІ від 26.11.2015р., чинної з 01.01.2016р.) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону (право власності на майно за цим Законом підлягає обов`язковій державній реєстрації), можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (цією статтею встановлено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності). Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у первинній редакції 2004 року щодо нерухомого майна було встановлено наступні положення: право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону (ч. ч. 5, 6 ст.3 Закону). Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у первинній редакції було визначено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором ПП "Епізод" арбітражним керуючим Венською О.О. у якості підтвердження права власності ПП "Епізод" на майно, розташоване по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, надано договір купівлі-продажу від 13.03.2003р. між ТОВ "Видавництво Лібра" (продавець) та ПП "Епізод" (покупець) (з актом приймання-передачі), укладений у простій письмовій формі. Діюче на час укладення вказаного договору законодавство не потребувало нотаріальної форми посвідчення та реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості між юридичними особами, а також не пов`язувало момент набуття права власності з моментом реєстрації. Разом з тим, законодавство того часу встановлювало для юридичних осіб обов`язковість реєстрації прав власності на нерухоме майно, наголошуючи на такій обов`язковості при вчиненні правочинів відчуження нерухомості та переході права власності, при цьому - з проведенням технічної інвентаризації майна комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР, що діяв до 01.01.2004р., право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Ст. 8 Закону України "Про власність" було встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами. Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. № 121 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.06.1998р. № 399/2839 (далі - Інструкція), яка діяла до 28.02.2002р., було визначено порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Відповідно до п. 1.4 Інструкції державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Згідно з п. 1.6 Інструкції державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. Пунктом 1.8 Інструкції встановлено, що державній реєстрації підлягають об`єкти нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності й при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об`єкти. Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 Інструкції реєстрація провадиться на підставі правовстановлювальних документів, визначених додатком 1 до Інструкції. Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності. Додаток 1 правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності, визначає договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності. Надалі (після припинення чинності Інструкцією) порядок державної реєстрації прав власності було врегульовано Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), яке діяло до введення в дію Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до п. 7 наказу Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/2 до створення електронної версії Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на паперових носіях. Беручи до уваги положення та вимоги п. п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 Тимчасового положення в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу між ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод" (з 28.01.2003р. до 14.03.2004р.) це Положення діє на всій території України і є обов`язковим для виконання. Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Реєстрації підлягають права власності на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти. Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна (додаток 1) визначає такими документами договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню (п. 9 Переліку). Згідно із п. п. 3.6, 3.7 Тимчасового положення реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта, права щодо якого підлягають реєстрації. Унесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності. Відповідно до п. 3.8 Тимчасового положення після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід`ємною частиною правовстановлювального документа. Пунктом 6 Тимчасового положення були визначені особливості оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна. Пунктом 6.1 Тимчасового положення, зокрема, встановлено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об`єкти нерухомого майна. У відповідності до п. 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України. Пунктом 3.3 Тимчасового положення встановлено, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, зокрема, якщо: не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; не проведено первинної реєстрації прав власності; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника. З огляду на викладене, враховуючи вище наведені норми законодавства про власність вчинення спірного правочину з продажу нерухомого майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі могло мати місце виключно за умови наявної державної реєстрації права власності ПП "Епізод" на це майно у встановленому порядку. Разом з тим, матеріали даної справи не містять доказів такої реєстрації. Також, відсутня відмітка реєстратора про реєстрацію відповідних прав, передбачена П.3.8 Тимчасового положення на договорі купівлі-продажу від 13.03.2003р., укладеного ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод". Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містить відомостей про відчуження юридичною особою - ПП "Епізод" нерухомого майна, право власності на яке виникло у нього на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 13.03.2003р. з ТОВ "Видавництво Лібра", а лише містить відомості про набуття ТОВ "Реваль Контракт" права власності на майно на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлення ліквідатором в межах справи про банкрутство належності ПП "Епізод" на праві власності нерухомого майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2003р., укладеного ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод" і його подальший продаж без державної реєстрації прав власності ПП "Епізод" на це майно є не правомірним. Матеріалами даного позовного провадження спростовується факт набуття права власності на нерухоме майно ПП "Епізод". Водночас, відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" (1991р.) до державної власності в Україні належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Згідно із ст. 32 Закону України "Про власність" було визначено, що суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Ст.35 Закону об`єктом права комунальної власності, поряд з іншими, визначала майно підприємств. Статтями 2, 318 ЦК України до суб`єктів права власності відносено територіальні громади. Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, ввірено здійснити передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком, установлено порядок розмежування майна. Згідно із вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. та рішенням виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів № 409 від 27.12.1991р. "Про розмежування державного майна між власністю областей і власністю районів, міст обласного підпорядкування та інших адміністративно-територіальних одиниць" Дніпропетровською обласною радою народних депутатів (тринадцята сесія двадцять першого скликання) прийнято рішення № 208-13/ХХІ від 11.03.1993р. "Про перелік майна обласної комунальної власності". Зокрема, до Переліку об`єктів комунальної власності обласної Ради народних депутатів (Додаток до рішення обласної Ради народних депутатів від 11.03.1993р. № 208-13/ХХІ) включено майновий комплекс Дніпропетровського державного комунального підприємства "Облтепломережа" (п. 5 переліку). Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 213-10/ХХШ від 31.03.2000р. (десята сесія двадцять третього скликання) "Про утворення обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", затвердження його статуту та призначення керівника" ухвалено здійснити реорганізацію Дніпропетровського державного комунального підприємства "Облтепломережа" і виробничого підприємства по теплопостачанню Жовтневого району "Теплоенерго", заснованих на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, шляхом їх злиття, і утворити обласне комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго"; затверджено Статут обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго". Відповідно до Статуту ОКП "Дніпротеплоенерго" останнє є правонаступником Дніпропетровського державного комунального підприємства "Облтепломережа" і виробничого підприємства по теплопостачанню Жовтневого району "Теплоенерго". Згідно з п. п. 4.1, 4.2. Статуту ОКП "Дніпротеплоенерго" майно Підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області та закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Підприємство управляє зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту. У п. 6.1 Статуту зазначено, що повноваження Дніпропетровської обласної ради, як Органу управління майном, визначаються чинним законодавством України. 22.07.2002р. міським головою Дніпропетровської міської ради прийнято розпорядження № 621-р "Про присвоєння адрес об`єктам Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" по пр. Праці (Жовтневий район) та вул. Більшовицькій (Красногвардійський район)". Згідно з цим розпорядженням об`єкту ОКП "Дніпротеплоенерго" - виробничій базі (колишня адреса - пр. Праці, 6) присвоєно адресу - пр. Праці,

12. В подальшому, розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 17.09.2010р. № 161-р "Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" передано із закріпленням на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області - виробничу базу, розташовану за адресою: пр. Праці, м. Дніпропетровськ, закріплене на праві господарського відання за ОКП "Дніпротеплоенерго", згідно з додатком

1. Додатком 1 до розпорядження від 17.09.2010р. № 161-р є Перелік об`єктів, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, які розташовані за адресою: пр. Праці, 12, м. Дніпропетровськ. На виконання розпорядження від 17.09.2010р. № 161-р, за актом приймання-передачі, затвердженим головою обласної ради 20.09.2010р., ОКП "Дніпротеплоенерго" передано, а КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" прийнято будівлі виробничої бази за адресою: пр. Праці, 12, м. Дніпропетровськ (адміністративно-складське приміщення із вбудованими гаражними боксами, склад (ангар), огорожа та ворота металеві, козловий кран, склад, вбиральня, трансформаторна підстанція, фундамент (зовнішня споруда)). З матеріалів справи вбачається, що рішення щодо відчуження у будь-який спосіб комунального майна - виробничої бази, розташованої по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, закріпленого на праві господарського відання за КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради", не приймалися. У справу про банкрутство КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" з клопотанням про долучення до справи документів було надано довідку (№ 23/18 від 23.01.2018р.) про те, що на балансі КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" станом на 25.01.2018р. обліковуються об`єкти основних засобів за адресою: м. Дніпро, пр. Праці,

12. Матеріали справи свідчать, що прокуратурою, з метою вирішення питання про застосування представницьких повноважень на захист інтересів держави було здійснено запит (№ 05/1-175вих20 від 20.05.2020р.) до Головного архітектурного планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо надання інформації стосовно об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12, з урахуванням містобудівного кадастру та Адресного плану міста. У відповідь на вказаний запит Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради стосовно об`єктів по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі повідомлено (лист № 12/19-94 від 25.05.2020р.), що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та Адресного плану міста розпорядженням міського голови № 621-р від 22.07.2002р. виробничій базі (колишня адреса - пр. Праці, 6) присвоєно адресу - пр. Праці, 12, надано топографо-геодезичні матеріали, а також Схему адресації виробничої бази по пр. Праці, 12, замовником якої зазначено ОКП "Дніпротеплоенерго". Разом з тим, присвоєна виробничому комплексу адреса на будь-який випадок не може бути одночасно адресою інших окремо стоячих будівель та споруд. З огляду на вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що є підтвердженим належність нерухомості, розташованої по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі та реалізованої ліквідатором на спірному аукціоні у справі про банкрутство ПП "Епізод", до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та при цьому є спростованим факт набуття та належності будь-коли прав власності на це майно ПП "Епізод". Таким чином, продаж майна - будівель та споруд по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" відбувся в порушення вимог законодавства та прав територіальних громад в особі Дніпропетровської обласної ради як власника реалізованого майна. Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна банкрута на аукціоні, останній є правочином, оскільки процедура полягає в продажу майна та забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця аукціону. Таким чином, правова природа продажу майна з аукціону дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів аукціону недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 1 цієї статті встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно із ст. 217 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові майна. У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що включення нерухомого майна, розташованого по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, до ліквідаційної маси ПП "Епізод" та його реалізація на спірному аукціоні відбулося в порушення вимог закону та прав комунальної власності територіальних громад Дніпропетровської області, що є підставою для визнання правочину з реалізації вказаного нерухомого майна в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" недійсним. Результати аукціону полягають у оформленні правовстановлюючих документів на продане майно та права власності на нього за переможцем аукціону. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно визнав недійсним протокол № 02012-Лот 2 від 02.02.2017р. про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута, оформлений за результатами аукціону з реалізації майна банкрута - ПП "Епізод" проведеного Товарною біржею "Придніпров`є", та як наслідок визнав недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) № 94-Лот 2 від 03.02.2017р., укладений між ПП "Епізод" в особі ліквідатора Венської Оксани Олександрівни та переможцем аукціону ТОВ "Реваль Контракт". Видача за наслідками аукціону приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів переможцю аукціону - ТОВ "Реваль Контракт" та реєстрація за останнім права власності на майно відбулося також без дотримання вимог законодавства, оскільки приватний нотаріус діяла як державний реєстратор. При цьому, у реєстрі було безпідставно відображено загальну площу об`єкту нерухомого майна - 8 902 кв. м., що не відповідає фактичній площі будівель і споруд за адресою розташування відповідного майна. За вимогами ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час спірних відносин, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав та, зокрема, встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У виданому приватним нотаріусом свідоцтві про право власності правовстановлювальним документом на підтвердження прав власності ПП "Епізод" на спірне майно зазначено договір купівлі-продажу від 13.03.2003р., укладений ТОВ "Видавництво Лібра" та ПП "Епізод". Разом з тим, приватним нотаріусом належно та у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не були перевірені обставини щодо реєстрації нерухомості згідно з діючими у відповідний час нормативними актами, про вимоги яких зазначено вище, щодо переходу права власності та його набуття ПП "Епізод" у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 174 від 08.02.2017р., видане Приватним нотаріусом Дніпровського МНО Ярмолюк Маргаритою Миколаївною Товариству з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" підлягає визнанню недійсним. В зв`язку з чим, рішення Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Ярмолюк Маргарити Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення - 33781100 від 09.02.2017р. про проведення державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Реваль Контракт" на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1169762512101), підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ТОВ "Реваль Контракт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право власності - 18961449 від 08.02.2017р.). За наведених обставин, обраний прокурором спосіб захисту є належним шляхом до забезпечення відновлення порушеного права, беручи до уваги те, що правочин купівлі-продажу нерухомого майна по пр. Праці, 12 в м. Дніпрі, належного до комунальної власності, вчинено в межах справи про банкрутство ПП "Епізод" з видачею правовстановлюючих документів та реєстрацією права власності за наслідками процедур банкрутства. Доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив права та інтереси скаржника, відібравши у нього право власності на нерухоме майно, без збереження балансу між інтересами держави та інтересами скаржника колегія суддів апеляційного господарського суду визнає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, п.п. 166-168). Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07)). Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії. Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування. Матеріали даної справи свідчать, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності незаконно та поза волею власника. Задоволення позовних вимог, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна. Крім того, з огляду на особливості принципів диспозитивності та змагальності у господарському процесі (згідно з якими сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами, зокрема, і щодо подання зустрічного позову, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання) та враховуючи приписи частин третьої і четвертої статті 390 Цивільного кодексу України, ТОВ "Реваль Контракт" не позбавлене можливості заявити до власника майна позов про відшкодування необхідних витрат на придбання останнього. Відтак, втручання у право володіння майном ТОВ "Реваль Контракт" переслідувало легітимну мету і цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право. При цьому, такий спосіб захисту права призведе до поновлення порушених прав законного власника спірного нерухомого майна територіальних громад в особі Дніпропетровської обласної ради, яка набула право власності на таке майно в законний спосіб ще в 1993р. та продовжує на даний час відкрито користуватися цим майном. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами прокурора та Дніпровської міської ради, викладеними у відзивах на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реваль Контракт" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020р. у справі № 908/6039/15 (908/2101/20) - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 12.07.2021р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Л.М. Білецька Суддя Т.А. Верхогляд

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»