Постанова 4876 № 908/205/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2021 року м. Дніпро Справа № 908/205/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., секретар судового засідання Манчік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021р. (повний текст складено - 30.04.2021р.) у справі № 908/205/21 (суддя - Боєва О.С., м. Запоріжжя) за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93", м. Запоріжжя третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня № 9" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021р. позовні вимоги задоволено. Зобов`язано відповідача звільнити нежитлові приміщення першого поверху (літ. Ж), загальною площею 26,55 кв. м., а саме: приміщення № № 120, 121, 122, 126 та частину нежитлового приміщення № 125, площею 9,95 кв.м., в будинку № 1 по вул. Щаслива, м. Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93" на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходів з того, що для продовження дії договору оренди на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів як продовження користування орендованим майном орендарем, відсутність письмового повідомлення однієї із сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору. Істотне значення в даному випадку має факт направлення повідомлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця. Таким чином, оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди №426 від 05.06.1997р. мало місце заперечення орендодавця у продовженні цього договору на новий строк, вказаний договір є припиненим. Позовні вимоги про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення відповідача на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021р., відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, що містяться в рішенні суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам; - висновок суду про залишення без розгляду клопотання представника відповідача адвоката Зубенка О.А. про відкладення розгляду справи, яке підписано електронним цифровим підписом є безпідставним. Суд порушив право сторони на доступ до неупередженого правосуддя, а також позбавив відповідача можливості надати усні пояснення під час розгляду справи, задати питання іншій стороні у справі тощо; - відповідач добросовісно виконує свої обов`язки орендаря за договором оренди, своєчасно сплачує орендну плату та заборгованостей по орендній платі не має; - договір оренди нежитлового приміщення № 426 від 05.06.1997р. є укладеним до теперішнього часу, оскільки пролонгований у березні 2020р. на строк його попереднього укладення - 5 років (до 05.06.2025р.); - відповідачем було направлено позивачу та третій особі лист від 05.03.2020р. про пролонгацію договору. Заяву було зареєстровано у встановленому порядку з відповідною відміткою. Проте, жодних листів від ТОВ "Поіск-93" отримано не було; - судом першої інстанції не було надано жодної оцінки факту відсутності реєстрації листа позивача від 19.06.2020р. в реєстрі листів та відсутності повідомлення про вручення такого листа відповідачу. Відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" відправлення, на яке посилається позивач за № 6910501778891 від 19.06.2020р. реєстрацію не проходило; - Комунальним некомерційним підприємством "Міська лікарня № 9" ЗМР починаючи з 05.06.2020р. кожного місяця виставляються рахунки з орендної плати, відшкодування податку на землю, відшкодування за водопостачання і водовідведення, електроенергію, послуг з поводження з побутовими відходами, послуг з експлуатаційних витрат, за теплопостачання, послуг зв`язку, які орендарем повністю сплачуються у строки, визначені умовами договору. Таким чином, сторони повністю виконують умови договору, не припинили після закінчення його строку користуватись приміщенням, виставляти рахунки та приймати кошти, що також свідчить про пролонгацію зазначеного договору на той самий період. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження у справі. Посилається на те, що: - оскаржуване рішення є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в рішенні суду відповідають фактичним обставинам справи; - протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди № 426 від 05.06.1997р. орендодавець у листі від 17.06.2020р. № 2888/01/01-07 "Про припинення дії договору оренди" на адресу відповідача заперечив у продовженні цього договору на новий строк. В зв`язку з чим, вказаний договір є припиненим. Проте, після припинення дії зазначеного договору оренди відповідач не здійснив жодних дій щодо повернення комунального майна орендодавцеві чи балансоутримувачу за актом прийому-передачі. Третя особа наданими їй процесуальними правами не скористалась та не направила суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 05.07.2021р. Судове засідання 05.07.2021р. за участю представника відповідача відбулось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. В судовому засіданні 05.07.2021р. представник відповідача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги та підтримав клопотання відповідача щодо зупинення провадження у даній справі, а представники позивача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечували. 05.07.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Розгляд клопотань учасників провадження у справі. 04.06.2021р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Поіск-93" про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням № 908/1094/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93" до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня № 9" Запорізької міської ради про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення. Вказане клопотання мотивовано тим, що розгляд справи № 908/1094/21 в господарському суді Запорізької області прямо впливає на результати розгляду даної справи та може унеможливити виконання рішення у справі № 908/205/21 за умови продовження договору оренди. 29.06.2021р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Поіск-93" про зупинення апеляційного провадження у даній справі № 908/205/21, аналогічне за змістом клопотанню, що надійшло до суду 04.06.2021р. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє зазначенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки провадження у справі № 908/1094/21 відкрито 26.04.2021р., тобто після ухвалення оскаржуваного рішення у справі № 908/205/21. Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Так, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, адже незалежно від результату розгляду вказаної справи № 908/1094/21, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду апеляційної скарги у даній справі. 26.06.2021р. скаржник направив до апеляційного господарського суду доповнення до апеляційної скарги, які надійшли до суду 29.06.2021р. Принцип верховенства права полягає у тому, що лише закон має регламентувати порядок здійснення судочинства у господарських судах, а суди і судді повинні діяти виключно в рамках законів (якими у цьому випадку є Конституція України та чинна редакція Господарського процесуального кодексу України). Частиною 1 ст. 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення ЄСПЛ у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007р. № 15123/03, п. 45). Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" від 21.10.2010р. № 19164/04, п. 47). Згідно з ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.06.2021р. у справі № 05-10-14-01-08/103 звернув увагу, що аналіз змісту ч. 1 ст. 266 ГПК України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, за межами строку на апеляційне оскарження. Враховуючи, що в силу ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу у даній справі, має право доповнити чи змінити її лише протягом строку на апеляційне оскарження, який визначений ст. 256 ГПК України як двадцять днів з дня складення повного судового рішення (до 20.05.2021р. включно), а доповнення до апеляційної скарги направлені скаржником до суду апеляційної інстанції лише 26.06.2021р., то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду доповнень до апеляційної скарги та здійснювати перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів раніше поданої апеляційної скарги. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. 05.06.1997р. між Запорізькою міською радою народних депутатів в особі начальника управління комунальної власності міськвиконкому, 9 міською клінічною лікарнею (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, орендодавець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поіск-93" (далі - відповідач, орендар), з другого боку, укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 426 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець, передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 6 кв. м. за адресою: вул. Щаслива, 1, яке знаходиться на балансі 9-ої Міської клінічної лікарні (п.1.1 договору). Згідно з п. 1.2 договору приміщення використовується орендарем на правах оренди під аптечний пункт. Відповідно до п. 2.1 договору вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення. За актом здачі приміщення в оренду дев`ята міська клінічна лікарня передала вищезазначене приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Поіск-93". В пункті 10.1 договору встановлено, що він діє з 05.06.1997р. по 05.06.2000р., строком на 3 роки. Додатковою угодою від 21.12.2000р. внесені зміни до договору оренди, зокрема: по тексту договору замість слів "9-та міська клінічна лікарня" читати: "Державна комунальна установа "Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9". В пункті 1.1. змінено загальну орендована площу - на 21,1 кв. м. Продовжено строк дії договору оренди до 20.06.2005р. Відповідно до Додаткової угоди від 08.09.2005р., укладеної Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, Комунальною установою "Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9" та ТОВ "Поіск-93" строк дії договору продовжено до 05.06.2010р. Додатковою угодою від 01.03.2007р. змінено площу орендованого майна, а саме: в п. 1.1. розділу 1 "Предмет договору" замість слів: "загальною площею 21,1 кв. м." вказано: "загальною площею 26,55 кв. м.". Додатковою угодою від 03.08.2007р. внесено зміни до розділу 3 "Орендна плата", Додаток № 2 до договору викладено в новій редакції. Додатковою угодою від 25.01.2010р. п. 3.3 розділу 3 "Орендна плата" доповнено підпунктом 3.3.1. Відповідно до Додаткової угоди від 19.05.2011р. в Договорі оренди № 426 від 05.06.1997р. змінено орендодавця - з Управління комунальної власності Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач у даній справі). Комунальну установу "Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9" визначено балансоутримувачем. Також згідно з п. 6 цієї Додаткової угоди встановлено, що строк договору вважається продовженим до 05.06.2013р. Згідно з Додатковою угодою від 02.03.2012р. п.п. 3.1, 3.3 розділу 3 "Орендна плата" викладено в новій редакції. 23.09.2015р. сторонами укладено Додаткову угоду, згідно з якою, зокрема, передбачено, що договір оренди № 426 від 05.06.1997р. нежитлових приміщень по вул. Щасливій, 1/Дудикіна, 6, першого поверху (літ. Ж-4) загальною площею 26,55 кв. м, а саме: нежитлових приміщень №№ 120, 121, 122, 126 та частини нежитлового приміщення № 125 площею 9,95 кв. м., вважається продовженим до 05.06.2020р. Внесено зміни до п.п. 3.1, 3.3 договору; доповнено текст договору розділом 8.1. "Права та обов`язки Балансоутримувача орендованого майна", в тому числі з правом балансоутримувача на компенсацію орендарем комунальних, експлуатаційних витрат (п. 8.І.3); п. 10.9 розділу 10 викладено в новій редакції. Підписано Додаток № 4 до договору "Розрахунок орендної плати". Згідно з Додатковою угодою від 08.03.2016р. п. 3.2 договору оренди викладено в новій редакції. Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2019р. у зв`язку із припиненням юридичної особи Комунальна установа "Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9" шляхом перетворення, Балансоутримувача змінено на - Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня № 9" Запорізької міської ради (третя особа у справі). В пункті 10.9 договору (в редакції Додаткової угоди від 23.09.2015р.) встановлено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення терміну на який його було укладено. Відповідно до п. 10.7 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поіск-93" звернулось до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради із заявою від 05.03.2020р. про продовження договору оренди на п`ять років (до 05.06.2025р.) на тих самих умовах, з урахуванням усіх додаткових угод до цього договору. Згідно з відбитком вхідного штемпеля заява отримана орендодавцем 05.03.2020р., зареєстрована за № 2270. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на адресу ТОВ "Поіск-93" направив лист "Про припинення дії договору оренди" від 17.06.2020р. № 2888/01/01-07/, в якому повідомив орендаря про те, що договір не буде продовжений та припинений внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Просив передати майно орендодавцю, балансоутримувачу за актом прийому-передачі. Враховуючи те, що після припинення дії договору оренди № 426 від 05.06.1997р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Поіск-93" не вчинено жодних дій щодо повернення комунального майна орендодавцеві чи балансоутримувачу за актом прийому-передачі, позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Поіск-93" та Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, КНП "Міська лікарня № 9" ЗМР виникли правовідносини, що за своєю правовою природою є договором найму (оренди). Предметом розгляду у даній справі є питання щодо звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Поіск-93" нежитлових приміщень шляхом виселення у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди № 426 від 05.06.1997р., а предметом доказування - правомірність користування ТОВ "Поіск-93" нежитловими приміщеннями, відповідно до зазначеного договору. Відносини, що пов`язані з передачею майна в оренду, яке перебуває у державній та комунальній власності врегульовані ЦК України, ГК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. (ч. ч. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р.) Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р.). Приписами ч. 2 ст. 291 ГК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.05.2020р. у справі № 910/719/19, в контексті ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Матеріалами справи встановлено, що 05.03.2020р. ТОВ "Поіск-93" звернулося із заявою до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з пропозицією орендаря продовжити дію договору № 426 на п`ять років, тобто до 05.06.2025р., на тих самих умовах, на яких був укладений попередній договір з урахуванням додаткових угод. Копія зазначеної заяви була адресована також КНП "Міська лікарня № 9" ЗМР та Департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на адресу ТОВ "Поіск-93" направив лист від 17.06.2020р. № 2888/01/01-07 "Про припинення дії договору оренди", в якому повідомив орендаря про те, що договір № 426 від 05.06.1997р. оренди нежитлового приміщення по вул. Щасливій,1/Дудикіна, 6 продовжений не буде та припинений внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Просив передати майно орендодавцю, балансоутримувачу за актом прийому-передачі. Зазначений лист направлено на адресу ТОВ "Поіск-93", вказану ним у заяві від 05.03.2020р., а саме: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 70, кв. 15 , що підтверджується описом вкладення до цінного листа з відбитком календарного поштового штемпеля від 19.06.2020р., поштовою накладною № 6910501778891 від 19.06.2020р. та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 19.06.2020р. із зазначенням номеру поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції був оглянутий оригінал листа від 17.06.2020р. № 2888/01/01-07 та зазначені поштові документи. Пунктом 10.9. договору (в редакції додаткової угоди від 23.09.2015р.) визначено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено. Якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі № 910/5410/19, Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 920/960/18. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 426 від 05.06.1997р. припинив свою дію та орендар зобов`язаний повернути орендоване майно орендодавцю. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача про те, що відповідно до реєстру кореспонденції та відправлень з офіційного сайту АТ "Укрпошта" відправлення, на яке посилається позивач, № 6910501778891 від 19.06.2020р. реєстрацію не проходило з огляду на таке. Згідно відомостей, що містяться на офіційному сайті АТ "Укрпошта", інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. З роздруківки наданої відповідачем вбачається, що відстеження поштового відправлення здійснювалось 22.02.2021р., тобто зі спливом шестимісячного строку зберігання в системі. Крім того, зазначене не спростовує докази, надані позивачем і які свідчать про направлення листа відповідачу 19.06.2020р. Стосовно посилання скаржника на те, що він й надалі продовжує отримувати рахунки по сплаті комунальних послуг, а отже договір вважається продовженим апеляційний господарський суд зазначає, що в п. 3.5. договору № 426 від 05.06.1997р. сторонами було погоджено, що у випадках закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем до доби фактичної здачі приміщення по акту-прийму передачі. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що приписи ч. 1 ст. 777 ЦК України, ч. 1 ст. 285 ГК України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо переважного права добросовісного орендаря на укладення договору оренди на новий строк передбачають можливість реалізації такого права добросовісного орендаря перед іншими претендентами на оренду цього ж майна за відсутності намірів орендодавця використовувати майно для власних потреб. Після припинення договору оренди нежитлового приміщення № 426 від 05.06.1997р. у відповідача не виникає безумовного обов`язку, в силу приписів вищенаведених норм, автоматично укласти з позивачем договір оренди на новий строк. Відповідно до п. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 ЦК України). Пунктом 2.3 договору визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар зобов`язаний у 10-ти добовий строк здати орендодавцю приміщення у відповідності з актом прийому-передачі. В п. 5.10 договору встановлено обов`язок орендаря у разі припинення дії договору оренди повернути орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу. Матеріали справи свідчать, що після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № 426 від 05.06.1997р., ТОВ "Поіск-93" орендоване комунальне майно за актом прийому-передачі не повернуло. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення відповідача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження та не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск - 93" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021р. у справі № 908/205/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів. Повний текст постанови складено - 12.07.2021р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Л.М. Білецька Суддя Ю.Б. Парусніков