Постанова 4876 № 908/1314/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.05.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1314/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022р. у справі №908/1314/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім", м. Запоріжжя третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя про стягнення 157154,05 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022р. (повний текст рішення складено - 27.12.2022р., суддя - Проскуряков К.В., м. Запоріжжя) у справі №908/1314/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" заборгованість в розмірі 157154,54 грн., яка складається з: 129078,70 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію за період липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2021 року; 3437,65 грн. - 3% річних за період: з 21.08.2021 по 31.07.2022; 24638,19 грн. - інфляційні нарахування за період 01.09.2021 по 30.06.2022; судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем розрахунки та доводи відносно відсутності заборгованості у зв`язку із здійсненими ним платежами спростовується тим, що лист від 29.06.2022р. №403 про виправлення призначення платежів, на який у своїх запереченнях посилається відповідач, на адресу позивача ніколи не надходив, доказів направлення зазначеного листа відповідачем на адресу позивача не надано. Платежі, на які посилається Відповідач були зараховані відповідно до вказаних в них призначень платежу: платіжні доручення № 1363 від 18.01.2022, 1351 від 24.09.2021, 1290 від 23.09.2021 року, 1135 від 17.09.2021 року, 2535 від 07.06.2022 року, 2082 від 26.01.2022 року - здійснені відповідно призначення платежу за договором № 241-Уз, а не за договором 15628; інші платежі на які посилається Відповідач здійснені за договором № 15628 за місяці які не входять до спірного періоду. В кожному платіжному дорученні чітко зазначений місяць за споживання електричної енергії у якому проводиться оплата, і платежі є зарахованими відповідно до їх призначення. Оплата в розмірі 1100,00 грн. (платіжне доручення 2097 від 23.09.2021 року) зарахована в погашення заборгованості за липень 2021 року, оскільки у призначенні платежу зазначено "оплата за постачання е/е у 2021 році), а період виникнення заборгованості починається саме з липня 2021 року. Оплата у розмірі 1100,00 грн. врахована Позивачем під час розрахунку суми заборгованості і відображена у письмових документах доданих до позовної заяви. У заяві про приєднання представник споживача Носов М.П. особистим підписом засвідчив, що споживач визнає обсяги електричної енергії спожитої за об`єктами споживача , що наведені у таблиці. Обсяги розподіленої електроенергії також підтверджені інформаційною довідкою Служби збуту електроенергії ключовим клієнтам (СЗЕКК), що є структурним підрозділом ПАТ "Запоріжжяобленерго", де обсяги електроенергії є тотожними до інформації, що викладена у вищезазначених листах та становить: за липень - 55 826 кВт/год, що підтверджено рахунком виставленим Позивачем №15628/07-П від 31.07.2021 року; за серпень - 5 572 кВт/год, що підтверджено рахунком виставленим Позивачем №15628/08-11 від 31.08.2021 року; за вересень - 4425 кВт/год, що підтверджено рахунком виставленим Позивачем №15628/09-11 від 30.09.2021 року; за жовтень - 5467 кВт/год, що підтверджено рахунком виставленим Позивачем №15628/10-П від 31.10.2021 року; за грудень - 4559 кВт/год, що підтверджено рахунком виставленим Позивачем №15628/12-11 від 31.12.2021 року, (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Отже, матеріалами справи підтверджується, що обсяг розподіленої електроенергії за період липень - жовтень та грудень 2021 року становить 75849 кВт.год. на загальну суму 129078 грн. 70 коп. Доказів сплати цих коштів на рахунки позивача відповідач суду не представив. Наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв`язку з порушенням умов договору не суперечать нормам чинного законодавства України, розрахунок позивачем виконаний вірно.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022р. у справі №908/1314/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ТОВ "Керуюча компанія "Запоріжжя Наш Дім" або направити до іншого суду першої інстанції для розгляду. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права шляхом ігнорування клопотань апелянта щодо зупинення провадження у справі до ухвалення рішення в іншій пов`язаній справі. Причинно-наслідковий зв`язок між справою №908/1254/22 та справою №908/1314/22 вбачається з огляду на спеціальне законодавство у сфері енергетики, а саме відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ; - судом першої інстанції неправильно установлено обставини справи та передчасно прийнято рішення на користь позивача, хоча справа на підставі якої оспорюється заборгованість фактично не розглянута та рішення не набрало законної сили (справа №908/1254/22). Оскільки рішення суду у справі №908/1254/22 матиме безпосереднє преюдиційне значення для розгляду справи №908/1314/22, адже задоволення позовних вимог ТОВ "Запоріжжя Наш Дім" у справі №908/1254/22 стане підставою для перерахунку спірного обсягу спожитих/використаних ТОВ "Запоріжжя Наш Дім" кВт/год електричної енергії й, відповідно, розміру заборгованості останнього перед ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" (предмет судового розгляду по справі №908/1314/22), існували об`єктивні підстави для зупинення провадження у справі №908/1314/22 до вирішення господарським судом Запорізької області справи №908/1254/22. Таким чином, може перестати існувати взагалі предмет спору у цій справі №908/1314/22 щодо якої подана апеляційна скарга; - судом першої інстанції фактично не досліджено доказів стосовно наявності переплати за спожиту електричну енергію на користь позивача. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача боргу за спожиту електричну енергію за період липень-вересень, жовтень, грудень 2021 в сумі 129 078, 70 грн. та обсяги розподіленої електроенергії за зазначений період, що становить 75 849 кВт/год. Водночас, позивач погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі в порядку п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України до набрання чинності судовим рішенням у справі №908/1254/22, оскільки воно є необґрунтованим та в ньому не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду пов`язаної на думку відповідача справи 908/1254/22. ПАТ "Запоріжжяобленерго" у письмових поясненнях до апеляційної скарги зазначає, що шляхом підписання заяви-приєднання, відповідач погодився зі всіма істотними умовами, в тому числі і щодо розповсюдження його дії на відносини, що виникли раніше та є його вільним волевиявленням. Обсяги розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ «Керуюча компанія "Запоріжжя Наш Дім" за договором №15628 від 01.09.2020, відображені у наступних документах: розрахунковий період липень-серпень 2021 року у листі ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 15.09.2021р. №007-66/4963 на адресу ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" в тому числі у липні 2021 року у розмірі 55 826 кВт/год; за розрахунковий період вересня 2021 року у листі ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 01.11.2021 №007-66/5789 на адресу ТОВ "Запоріжжяелектропостачання"; за розрахунковий період жовтня та грудня 2021року у листі ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 24.01.2022 №007-66/664 на адресу ТОВ "Запоріжжяелектропостачання". Обсяги розподіленої електроенергії також підтверджені інформаційною довідкою Служби збуту електроенергії ключовим клієнтам (СЗЕКК), що є структурним підрозділом ПАТ "Запоріжжяобленерго", за якою обсяги електроенергії є тотожними до інформації, що викладена у вищезазначених листах. Отже, через електричні мережі ОСР від електропостачальника до точок комерційного обліку споживача було розподілено електричну енергію, яка була спожита споживачем з дати його приєднання до договору з розподілу електричної енергії, відображена у листах підтвердження спожитих обсягів електричної енергії та кожній ЕІС-коду точки комерційного обліку скаржника та становить 75 849 кВт/год.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022р. у справі №908/1314/22. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 14.04.2023р. ТОВ"Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення Центральним апеляційним господарським судом справи №908/1254/22. Клопотання обґрунтовано тим, що рішення суду у справі №908/1254/22 матиме преюдиційне значення для розгляду справи №908/1314/22, адже задоволення позовних вимог ТОВ"Запоріжжя Наш Дім" у справі №908/1254/22 стане підставою для перерахунку спірного обсягу спожитих/ використаних товариством кВТ/год електричної енергії й, відповідно, розміру заборгованості останнього перед ТОВ"Запоріжжяелектропостачання" (предмет судового розгляду у даній справі),а тому існують об"єктивні підстави для зупинення провадження у справі №908/1314/22 до вирішення судом справи 908/1254/22. За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, установленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. У даному випадку, предметом розгляду справи №908/1314/22 є стягнення з ТОВ" Керуюча компанія "Запоріжжя Наш Дім" заборгованості за спожиту електричну енергію, зокрема у: липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2021 року, а також 3% річних за період з 21.08.2021 по 31.07.2022 та інфляційні нарахування за період 01.09.2021 по 30.06.2022, одночасно у справі №908/1254/22 ТОВ" Керуюча компанія "Запоріжжя Наш Дім" просить визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" щодо нарахування товариству зайвого обсягу кіловат / годин за період травень 2021 року квітень 2022 року. Колегія суддів вважає , що заявником не доведена об"єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи №908/1254/22, оскільки наявні в матеріалах справи № 908/1314/22 докази дозволяють встановити фактичні обставини відносин сторін, тому вирішення спору у справі №908/1254/22 не має безумовного преюдиційного значення для вирішення цієї справи. Крім того, слід враховувати, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах "Смірнова проти України" та "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі "Красношапка проти України"). Отже, необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. З огляду на викладене, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки розгляд іншої справи не перешкоджає з`ясуванню обставин у цій справі, а доводи, покладені заявником в обґрунтування клопотання про зупинення не є правовою підставою для зупинення провадження на підставі пункту 5 статті 227 ГПК України. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та починаючи з 01.01.2019 ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області. Між ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" та "Керуючою компанією "Запоріжжя наш дім" було укладено публічний Договір № 15628 від 01.09.2020 року про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, за адресою розташування електроустановок . Згідно з Розділом 2 Договору "Предмет Договору", Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача, а Відповідач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Згідно з розділом 5 Договору "Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії", Відповідач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача. Адміністратор комерційного обліку на виконання п. 6.8 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами системи розподілу на перехідний період, затвердженого Постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (з подальшими змінами) надає електропостачальнику на узгодження фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по групах "а" та "б". Товариством у період липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року від Оператора системи розподілу (далі - ОСР) отримано інформацію про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному споживачу. За підсумками періодів липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року між електропостачальником та ОСР підписані акти приймання-передавання послуг з розподілу електричної енергії. Вищевказане свідчить, що через електричні мережі ОСР від електропостачальника до точок комерційного обліку споживача було розподілено електричну енергію, яка була спожита споживачем у період липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року, а саме 75849 кВт/год. Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. Відповідно до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Позивачем на поштову адресу Відповідача були надіслані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період: липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року, відповідно до яких обсяг використаної/ спожитої електричної енергії ТОВ"Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" складає 75849 кВт/год. на суму 130178 грн. 70 коп. Також, спожитий обсяг електричної енергії ТОВ"Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" за період: липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/4963 від 15.09.2021 року та № 007-66/5789 від 01.11.2021 року адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго", щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку (копія повідомлень з додатком додаються). Відповідачем 23.09.2021 року було самостійно сплачено частину боргу за спожиту електричну енергію у сумі 1100 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2097 від 23.09.2021. Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ (з урахуванням часткової сплати) у відповідача наявний борг за спожиту електричну енергію за період липень - вересень, жовтень, грудень 2021 року в сумі 129078 грн. 70 коп. Відсутність повного розрахунку за спожиту електричну енергію стало підставою звернення до суду з позовом у даній справі. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. (ч. 1 ст. 173 ГК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Приписами ч. 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Матеріалами справи підтверджується укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" публічного договору № 15628 від 01.09.2020 року про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, за адресою розташування електроустановок. Законом України "Про ринок електричної енергії" визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Частиною 7 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії" встановлюються умови, які визначаються в договорі постачання електричної енергії споживачу. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем за період: липень-вересень, жовтень, грудень 2021 року було спожито 75849 кВт/год електричної енергії, на оплату якої позивачем були виставлені відповідні рахунки на загальну суму 130 178, 70 грн. Факт наявності укладеного договору про постачання електричної енергії та її споживання сторонами у справі не заперечується. Пунктом 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ) регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Абзацом 2 п. 4.24 ПРРЕЕ встановлено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Посилання відповідача на відсутність у нього заборгованості спростовується тим, що лист від 29.06.2022 №403 про виправлення призначення платежів, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, на адресу позивача не надходив, доказів направлення відповідачем зазначеного листа позивачу матеріали справи не містять. Платежі згідно платіжних доручень № 1363 від 18.01.2022, №1351 від 24.09.2021, №1290 від 23.09.2021, №1135 від 17.09.2021, №2535 від 07.06.2022, №2082 від 26.01.2022, на які посилається відповідач, були зараховані відповідно до вказаних у них призначень платежу, а саме за договором №241-Уз, а не за спірним договором №15628. Щодо інших платежів за договором №15628, на які посилається відповідач, то ці платежі здійснені за місяці, що не входять до спірного періоду у цій справі. Кожне з цих платіжних доручень містить чітко зазначене призначення платежу місяць за споживання електричної енергії у якому проводиться оплата, і платежі, відповідно, є зарахованими згідно їх призначення. Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, оплата в розмірі 1 100,00 грн., згідно платіжного доручення №2097 від 23.09.2021 року, зарахована в погашення заборгованості за липень 2021 року, оскільки в призначенні платежу зазначено "оплата за постачання е/е у 2021 році", а період виникнення заборгованості починається саме з липня 2021 року. Оплата в розмірі 1 100,00 грн. була врахована позивачем під час розрахунку суми заборгованості і відображена у письмових документах, доданих до позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ч. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріали справи не містять доказів здійснення повної оплати відповідачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії. За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в повному обсязі. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних за період з 21.08.2021року по 30.07.2022 року на загальну суму 3437, 65 грн. та інфляційні нарахування за період з 01.09.2021 року по 30.06.2022 року на суму 24 638, 19 грн. Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Приписами ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до абзацу 2 п. 5.11 договору, у разі порушення споживачем строку оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції. В пункті 7 додатку 3 до договору "Розмір пені за порушення строку оплати або штраф" сторони погодили, що за невнесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо доводів про ігнорування судом першої інстанції клопотань апелянта про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення в іншій пов`язаній справі №908/1254/22 суд апеляційної інстанції зазначає про таке. Пунктом 5 ч.1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов`язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та об`єктивна неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи. Водночас, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана дана справа зі справою, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті і правові підстави для задоволення клопотання заявника про зупинення провадження у справі відсутні. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції. Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з висновками, викладеними у відзиві та поясненнях на апеляційну скаргу. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Запоріжжя наш дім" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022р. у справі №908/1314/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков