Постанова 4811 № 466/3535/21

Справа № 466/3535/21 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І. Провадження № 33/811/996/21 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 Мудрика Івана Владиславовича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09 червня 2021 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 захисника правопорушника адвоката Мудрика І.В. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні). Згідно постанови судді, ОСОБА_1 17 квітня 2021 року о 20.49 год. на вул. Шевченка, 264 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «BMW X1» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Мудрик І.В. покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції поверхнево та неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної правової оцінки доказам у справі, упереджено підійшов до дослідження доказів. Крім того, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. Стверджує, що відеозапис події свідчить про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а також працівники поліції склали протокол у відсутності свідків для фіксації можливої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише наполягав на його проведенні в присутності адвоката. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника адвоката Мудрика І.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшла до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №197347 від 17 квітня 2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів; показами, даними в суді першої інстанції інспектора УПП у Львівській області Шилівдич Ю.-І.С., згідно яких 17 квітня 2021 року на вул. Шевченка у м. Львові автомобіль марки «BMW X1» н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін на пішохідному переході та переслідуючи автомобіль марки «BMW X1», н.з. НОМЕР_1 , він чітко бачив, оскільки авто було незатоноване, що з сидіння водія пересідав чоловік на пасажирське сидіння, а за кермо сіла дівчина; відеозаписом події та іншими, наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується апеляційний суд. Оцінюючи докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що такі є належними, допустимими, а також достатніми, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить його підпис у такому. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №197347 від 17 квітня 2021 року складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є оформленим та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, крім цього, його дані узгоджуються з відеозаписом події. Отже, наведені докази є належними та допустимими і обґрунтовано покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Доводи адвоката Мудрика І.В. щодо відсутності двох свідків на місці огляду на стан сп`яніння є безпідставними з огляду на вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовані технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Що стосується доводів апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 17 квітня 2021 року, то такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення, та відхиляє їх. Твердження адвоката Мудрика І.В. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Мудрика І.В. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.