LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд1.380.2019.006611

від 01.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.006611 без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006611 пров. № А/857/7755/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Глушка І.В., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року (суддя Карпяк О.О., ухвалене в м. Львові о 15:02, повний текст складено 22.09.2020) у справі № 1.380.2019.006611 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобовязаннявчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, в якій просить суд: 1) визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Львівській області в списанні безнадійного податкового боргу в сумі 361 960, 22 грн. який був нарахований відповідачем на борг минулих років, а саме 2006 року та обліковується згідно інтегрованих карток платника податків ІС Податковий борг за ОСОБА_1 і складається: - з нарахованої пені на декларацію № 0002151710 від 18.12.2006 року в сумі 182 704,94 грн.; - з нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 84 903,04 грн.;- з нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 94 352,24 грн. та зобов`язати відповідача здійснити таке списання; 2) зобов`язати відповідача звільнити все майно ОСОБА_1 з-під податкової застави та виключити про це відомості з відповідних державних реєстрів, згідно пп. 93.1.2 п. 93.1, п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України . Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ ДПС у Львівській області у списанні податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 361960, 22 грн.. Зобовязано ГУ ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2019 року № 39525/10. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що суд не вправі зобовязувати податковий орган повторно розглянути заяву про списання безнадійного боргу в сумі 361960, 22 грн., оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням відповідача. В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову. Позивач будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Протокольною ухвалою суду від 01.07.2021 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 61529625 від 23.08.2019 за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано публічне обтяження у вигляді податкової застави. Обтяження було зареєстровано за поданням Головного управління ДФС у Львівській області реєстратором Фітель С.С. 12.11.2018 року № 17161549 згідно ст. ст. 88, 89 Податкового кодексу України на майно, згідно акту опису майна № 38232/10/13-01-52-17-10 від 08.11.2018 року. Судом встановлено, що з листа від 25.09.2019 №3112/10/10.2-09 позивачу стало відомо, що згідно інтегрованих карток платника ІС Податковий блок за ОСОБА_1 обліковується пеня по ПДФО у розмірі 361 960,22 грн. Дана пеня була нарахована на борг минулих періодів, зокрема: - нараховано пеню на декларацію № 0002151710 від 18.12.2006 року в сумі 182 704,94 грн.; - нараховано пеню на податкове повідомлення рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 84 903,04 грн.; - нараховано пеню на податкове повідомлення рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 94 352,24 грн. Згідно даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , вказана пеня нарахована 12.02.2020 року. Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області відповідно до ст.89 розділу ІІ ПК України прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №38086/10/13-01-52-17-10, що перебуває у власності платника податків ОСОБА_1 . В подальшому, відповідно до ст. 88, 89 Податкового кодексу України відповідачем було складено акт опису майна від 08.11.2018 року № 38232/10/13-01-52-17-10 (рішення про опис майна у податкову заставу від 07.11.2018 року № 38086/10/13-01-52-17-10). Як вірно встановлено судом першої інстанції, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, шляхом списання суми безнадійного податкового боргу стосовно якого минув строк позовної давності, ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року (зареєстровано 25.11.2019 року № 39525/10) було надіслано відповідачу заяву про списання безнадійного податкового боргу у вигляді пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб на суму 361 960,22 грн. згідно приписів ст. 101, 102 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року. Головне управління ДПС у Львівській області листом № 14630/10/55.08-16 від 04.12.2019 року повідомило ОСОБА_1 про відмову у списанні безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув термін позовної давності 1095 днів на засіданні робочої групи з питань списання безнадійного боргу та роз`яснено право на звернення до суду. Так, згідно витягу з протоколу від 28.11.2019 №1 засідання робочої групи з питань списання безнадійного боргу стосовно якого минув термін позовної давності 1095 днів ГУ ДПС у Львівській області, не погоджено списання безнадійного податкового боргу ФОП ОСОБА_1 . Підстав прийняття такого рішення не вказано. Відповідно до підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно із пп. 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак; а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Списання безнадійного податкового боргу регламентовано ст. 101 ПК України, за положеннями п. 101.1 якої, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Відповідно до п. 101.2. статті 101 Податкового кодексу України під терміном безнадійний розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. Разом з тим, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відтак, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а тому з вказаного часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й винесення податкової вимоги. Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий борг у розмірі 361 960,22 грн. виник на підставі нарахування пені на декларацію № 0002151710 від 18.12.2006 року в сумі 182 704,94 грн.; нарахування пені на податкове повідомлення рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 84 903,04 грн.; нарахування пені на податкове повідомлення рішення (форма Р) № 0007591710 від 18.12.2006 року в сумі 94 352,24 грн. Датою виникнення податкового боргу є 12.02.2010 року. Отже, станом на момент звернення позивача з заявою до контролюючого органу про списання безнадійного боргу, з моменту виникнення зазначеного податкового боргу минуло вже більше 9 календарних років, а відтак 1095 денний строк, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув. Згідно пункту 101.4 статті 104 Податкового кодексу України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п.101.5. ст.101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Разом з тим, механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі Порядок). Згідно п.3.1 Порядку, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Відповідно до п.3.2 Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема - у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів. Згідно пп.3 п. 2.1. розділу ІІ Порядку, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу. Таким чином датою виникнення безнадійного податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу вважається дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів. Відповідно до п.4.2. Порядку, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зверталася до податкового органу з заявою про 15 жовтня 2019 року (зареєстровано заяву 25.11.2019 року № 39525/10) про списання безнадійного податкового боргу у вигляді пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб на суму 361 960,22 грн. згідно приписів ст. 101, 102 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року. Головне управління ДПС у Львівській області листом № 14630/10/55.08-16 від 04.12.2019 року повідомило ОСОБА_1 про відмову у списанні безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув термін позовної давності 1095 днів на засіданні робочої групи з питань списання безнадійного боргу та роз`яснено право на звернення до суду. Жодних мотивів у вказаному листі не наведено, як і в протоколі від 28.11.2019 №1 засідання робочої групи з питань списання безнадійного боргу стосовно якого минув термін позовної давності 1095 днів ГУ ДПС у Львівській області. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що лист № 14630/10/55.08-16 від 04.12.2019 року не є юридичною формою рішення податкового органу, оскільки відповідно до вищезазначеного Порядку в межах компетенції приймається рішення керівником (його заступником) органу доходів і зборів про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Проте, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 15.10.2019 відповідачем вимоги ст.101 ПК України та Порядку дотримані не були. Відтак, відмова ГУ ДПС у Львівській області у списанні податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 361960,22 грн. є протиправною, а тому в цій частині позов підставно задоволено судом. Враховуючи положення ст.101 ПК України та п.4 Порядку, суд не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції. Окрім того, при прийнятті рішення про відмову у списанні безнадійного боргу ОСОБА_1 за її заявою від 15.10.2019 (зареєстровано 25.11.2019 року № 39525/10) відповідачем не досліджувалось жодні питання наявності/відсутності такого боргу, дата його виникнення, вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення такого боргу. Згідно протоколу від 28.11.2019 №1 засідання робочої групи з питань списання безнадійного боргу стосовно якого минув термін позовної давності 1095 днів ГУ ДПС у Львівській області, таке рішення не приймалось керівником (його заступником) органу доходів і зборів в порушення п.4.2 Порядку, а тому, відповідно до ст.9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 судом першої інстанції підставно зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2019 року № 39525/10. Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача звільнити все майно ОСОБА_1 з-під податкової застави та виключити про це відомості з відповідних державних реєстрів, згідно пп. 93.1.2 п. 93.1, п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України то така не підлягає до задоволення, оскільки відсутнє відповідне рішення керівника органу доходів і зборів в порядку п.4.2 Порядку та така є передчасною. Доводи апелянта не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Керуючись статтями 308, 310,315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.006611 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 09.07.2021

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»