Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5845/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5845/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 09 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021 позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію"; - зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що часткова втрата працездатності ОСОБА_1 виникла у зв`язку з фізичними навантаженнями під час проходження занять по фізичній підготовці не відноситься до основних повноважень та завдань поліції та відповідно не надає право позивач на призначення одноразової допомоги за п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходить службу в органах Національної поліції України, зокрема, в грудні 2019 року перебував на посаді інженера-програміста відділу адміністрування інформаційних систем управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. 18.12.2019 перебуваючи на заняттях з фізичної підготовки позивач отримав травму ноги, а саме: закритий перелом заднього відростку правої таранної кістки зі зміщенням пошкодження гомілково-ступеневого суглобу та стопи. Як слідує із акту розслідування даного нещасного випадку, що стався 18.12.2019, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався з позивачем в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Також комісією складено акт №1 про нещасний випадок форми Н-1, який затверджений заступником начальника ГУНП у Вінницькій області, згідно якого встановлено, що нещасний випадок стався з позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов`язків. В подальшому довідкою В-38 (у) медичної (військово-лікарської) комісії від 11.02.2020 встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням службових обов`язків. Згідно довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №030750 від 23.07.2020 ОСОБА_1 встановлено 5% втрати професійної працездатності, у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків. З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у разів загибелі (смерті) чи втрати працездатності відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Разом із тим, листом від 08.09.2020 №1366/03/29-2020 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновок ГУНП у Вінницькій області про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги на підставі пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580-ІV є необґрунтованим. Такого висновку суд першої інстанції дійшов з тих підстав, що одноразова допомога поліцейському за п.5 ч.1 ст.97 Закону №580-ІV призначається в разі отримання ним поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання службових обовязків. Згідно актів від 23.12.2019 (форма Н-1 та форма Н-5), що були складені ГУНП у Вінницькій області позивач отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Зазначені документи містять інформацію щодо обставин отримання позивачем такої травми саме під час виконання позивачем службових обов`язків. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України «Про Національну поліцію». Відповідно до с. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання. у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Відповідно до ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійнюється. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Частиною 2 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. В свою чергу, такі порядок та умови затверджені наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293 (надалі - Порядок № 4). Відповідно до п.п.3 п.1 розділу ІІ Поряду № 4, у разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Перелік документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, визначений у п. 5 розділу ІІІ Порядку № 4, а саме поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Відповідно до п. 1,2 розділу IV Порядку № 4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2), який затверджується керівником. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Відповідно п. 7 розділу IV Порядку № 4, ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів. Як встановлено судом, позивачем було подано до ГУНП в Вінницькій області усі необхідні документи, необхідні для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбачені Порядком №

4. Доводи апелянта стосовно того, що часткова втрата працездатності ОСОБА_1 виникла у зв`язку з фізичними навантаженнями під час проходження занять по фізичній підготовці не відноситься до основних зповноважень та завдань поліції та відповідно не надає право позивач на призначення одноразової допомоги за п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», суд відхиляє з огляду на наступне. Наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404, чинним на момент виникнення спірних правовідносин затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок № 1346). Згідно з п. 2.1 Порядку № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання та інше. Пунктом 2.2 Порядку № 1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (пункт 2.4 Порядку № 1346). Повноваження комісії з розслідування нещасного випадку визначені пунктом 3.8 Порядку № 1346, зокрема передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. Таким чином, встановлення факту, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) відноситься до виключної компетенції комісії з розслідування нещасного випадку. При цьому суд зазначає, що абзацом 13 п. 3.9 Порядку № 1346 передбачено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах. Таким чином, суд дійшов висновку, що комісією з розслідування нещасного випадку, призначеною наказом ГУНП у Вінницькій області від 20.12.2019 №1773, зроблено обґрунтований висновок про те, що нещасний випадок із позивачем трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків та правомірно складено акти форми Н-5 та Н-1 від 23.12.2019. Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААА №030750 від 23.07.2020 позивачу встановлено 5% втрати працездатності у зв`язку з тарвмою, пов`язаною саме з виконанням службових обов`язків. Отже, у матеріалах справи містяться належні докази на підтвердження нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, у зв`язку з яким він частково втратив працездатність. Відтак, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до п.5 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки отримав травму під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до закону, а дії відповідача щодо відмови в призначені та виплаті такої допомоги є протиправними. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ч.2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача. Колегія суддів вважає, що жодних належних та допустимих доказів, які б спростували позицію позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач, якому встановлено часткову втрату працездатності у 5% внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про національну поліцію», а відповідач не надав належних доказів, які б спростували позицію позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, тому дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу такої допомоги є протиправними, й відповідач зобов`язаний призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.