Постанова 4852 № 160/15845/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15845/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., секретарі судового засіданні Рубані А.В., за участі представника позивача Мухи С.Я., представника відповідача Загребельської Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в адміністративній справі №160/15845/20 (головуючий суддя першої інстанції Рищенко А.Ю., повний текст ухвали складений 31.05.2021 року) за позовом Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністертва юстиції (м.Дніпро), (третя особа - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго») про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними та скасування постанов,- В С Т А Н О В И В : Позивач 27.11.2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністертва юстиції (м.Дніпро), (третя особа - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»), в якому просив визнати протиправними і скасувати у виконавчому провадженні № 59922809 постанову від 29.08.2019 року про стягнення виконавчого збору в сумі 2 646 467,10 грн.. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну вимогу КП «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 29.08.2019 року про стягнення виконавчого збору в сумі 2 646 467,10 грн. залишено без розгляду. Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовною вимогою щодо визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 29.08.2019 року у ВП №59922809 і позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Висновки суду не відповідають положенням п.1 ч.2 ст.287 КАС України, згідно якої позовну заяву може бути подано до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересі. Апелянт вважає, що оскільки він дізнався про примусове виконання відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору лише 17.11.2020 року, а тому вчасно звернувся з позовом до суду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду залишити без змін. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, зазначає про таке. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з положеннями частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Як вбачається із матеріалів справи 29.08.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельською Т.П. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59922809 та стягнення виконавчого збору у розмірі 2646467,10 грн. (а.с.27-28 т.1). Згідно частини 4 сатті 29 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Так, 29.08.2019 року відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2646467,10 грн., яка є виконавчим документом (а.с.29-30 т.1). Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Зазначені постанови були направлені позивачу рекомендованим поштовим відправленням 30.08.2019 року №4910108849917 (а.с.183, 186, 189 т.1). Як вбачається з листа позивача від 06.09.2019 року він був обізнаний про зміст постанови про відкриття виконавчого провадження 29.08.2019 року та стягнення виконавчого збору, та саме на виконання вимог вказаної постанови надав відповідачу декларацію про доходи та майно КП «Коменергосервіс» (а.с.205, 206-212 т.1). Таким чином позивач, отримавши постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2019 року був обізнаний про стягнення з нього виконавчого збору у зазначеному розмірі. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що він не отримував постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки законодавець пов`язує строк оскарження постанов державного виконавця не з днем, коли особа отримала постанову чи ознайомилась із нею, а з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення свої прав. Тобто, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. З огляду на викладене, твердження позивача відносно того, що про існування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 646 467,10 грн. йому стало відомо лише 17.11.2020 року є необґрунтованими та безпідставними. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Судом апеляційної інстанції не встановлено поважних підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Враховуючи викладене та на підставі статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 287, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в адміністративній справі №160/15845/20 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в адміністративній справі №160/15845/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 липня 2021 року. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак