Постанова 4852 № 160/12360/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12360/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (головуючий суддя Конєва С.О.) у справі № 160/12360/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача від 30.09.2020 №Б-302/01-26 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивачеві, станом на 30 січня 2020 року; - зобов`язати відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивачеві, станом на 30 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положення пунктів 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 цієї постанови та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, тобто з 30.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до 21.02.2018, а саме: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Відтак відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у підготовці та надані до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 30.01.2020, у зв`язку з тим, що Урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти (не внесені зміни у Порядок № 45 щодо форми довідки), є протиправною і такою, що порушує права позивача. Відповідачем безпідставно визначено розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача із застосуванням саме показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без врахування вимог, передбачених додатками 1 та 14 Постанови КМУ №704, що є чинними та якими визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, тобто, з урахуванням наведеного, відповідач повинен був застосовувати як вихідний показник для визначення розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача саме 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 і яким установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, тому відсутні підстави для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач наполягає, що норма п.4 Постанови № 704 про множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати) цілком правомірна, тому що обумовлює посадові оклади та оклади за військові (спеціальні) звання не працівникам, а військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу. Вказана норма пункту 4 та приміток до додатків № 1,14 Постанови № 704 не входить в протиріччя з пунктом 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому як законодавча норма про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати стосується саме працівників, а ні осіб, які проходять службу, тобто військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Це зовсім інша категорія осіб, яку ніяк неможливо віднести до категорії працівників. Підтвердженням такого висновку є і факт відсутності оскарження зазначеного пункту 4 та приміток до додатків № 1,14 Постанови № 704, тобто постанова чинна на теперішній час та узгоджується з нормою пункту 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване. Позивач подав заперечення на відзив, в якому позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 на адресу пенсійного органу Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області направлялась довідка про розмір грошового забезпечення військовослужбовців за аналогічною посадою, яку позивач займав на день звільнення, для перерахунку пенсії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 6480,00 грн.; оклад за військове звання 1480,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3980,00 грн., премії 0% - 0 грн., що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою №N/A-4/140 від 01.01.2018р., наявною у справі (а.с.11). На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020 у справі №160/4683/19, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій складено довідку від 24.01.2020 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії позивачеві із зазначенням наступних складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад 6480,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) 3980,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (50%) 5970,00 грн., премія 10% - 648,00 грн., всього 18558,00 грн., що підтверджується копіями відповідної довідки та листа №Б-302/01-26 від 30.09.2020. (а.с.10,14). У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, зокрема, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Вказане судове рішення набрало законної сили 29.01.2020. 04.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переоформлення та направлення довідки, у якій просив оформити та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 30.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зокрема, з урахуванням п.4 Постанови №704, у редакції чинній з 30.01.2020 (а.с.12). Листом №Б-302/01-26 від 30.09.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для подання Пенсійному фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, так як Головним управлінням була складена та направлена до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідка про розмір грошового забезпечення позивача №1805 від 24.01.2020 з усіма додатковими видами грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», судового рішення у справі №160/4683/19 та чинного законодавства діючого на теперішній час, а іншого рішення Уряду щодо проведення перерахунку пенсії не приймалося, що підтверджується змістом копії відповідного листа (а.с.14). З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Спір у цій справі виник з приводу відмови відповідача видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення із визначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій, відповідно до ч.4 якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абз.1 ч.3 ст.9 Закону № 2011-XII). За приписами ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018. Означеною постановою затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Відповідно до п. 4 Постанови № 704 (в редакції на час її прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Згідно з пунктом 1 Примітки додатку 1 постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Згідно Примітки додатку 14 постанови № 704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Така редакція Постанови №704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки п.6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови №704 були внесені зміни, пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції. Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пунктом 4 цієї постанови в редакції з урахування змін, внесених Постановою №103, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Разом з тим, п.1 Примітки Додатку 1 та Примітка Додатку Постанови №704 залишились в незмінній редакції. В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінет Міністрів України №103. Тобто, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 відновлена дія пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати. На підставі викладеного, позивач вважає, що починаючи з 30.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 повинні визначатися у редакції п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, чинній на момент її прийняття, а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У той же час суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Отже, за приписами Закону №1774-VIII з 01.01.2017 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Згідно ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 зазначила, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1 та 14 постанови № 704, то не вбачається правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19, та від 18 лютого 2021 у справі № 200/3775/20-а. Твердження позивача, що положення Закону №1774-VIII не розповсюджується до військовослужбовців, оскільки стосуються визначення посадових окладів та заробітної плати саме працівників, а не осіб, які проходять службу, тобто військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права. Законом №1774-VIII запроваджено нову розрахункову величину неоподатковуваний мінімум доходів громадян замість мінімальної заробітної плати при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо. Зі змісту Закону №1774-VIII вбачається, що ним внесені зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів. Водночас п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року. З прийняттям Закону №1774-VIII в Україні змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата. За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №200/9195/19-а, унаслідок введених Законом № 1774-VIII змін була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій. При цьому суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що жодні обмеження щодо застосування цього Закону №1774-VIII до посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців норми діючого законодавства не містять. Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що встановлені Законом №1774-VIII правила щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність у відповідача жодних обґрунтованих правових підстав для надання позивачеві довідки із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, станом на 30.01.2020 за приписами п.4 Постанови №704 у редакції чинній з 30.01.2020. Доводи та аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судом встановлених обставин справи. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 160/12360/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко