Постанова 4851 № 480/3696/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 р.Справа № 480/3696/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 05.10.20 року по справі № 480/3696/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської обласної державної адміністрації Грищенка Романа Сергійовича , Сумської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Сумської обласної державної адміністрації Грищенка Романа Сергійовича, Сумської обласної державної адміністрації, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Сумської обласної державної адміністрації Р. Грищенка № 76-к від 15.05.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " і поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Сумської обласної державної адміністрації; стягнути із Сумської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу: з 15.05.2020 по дату поновлення на роботі; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Сумської обласної державної адміністрації; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення із Сумської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітної плати (стягнення) у межах суми стягнення за один місяць; судові витрати покласти на відповідачів. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не дав повну оцінку доказам, поданим як позивачем, так і відповідачами, а саме не надав оцінку строкам та процедурі реалізації заяви позивача про припинення своїх повноважень перед новопризначеним головою Сумської ОДА, не встановив правову природу та статус такого документу як заява про складення повноважень, чим неповно з`ясував обставини, які мають важливе значення для справи. Вказує, що ст.10 та ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не містить детальної процедури та строків звільнення з посади першого заступника та заступників голови ОДА новопризначеним головою ОДА. Відповідно до абз.1 п.5 гл. 5 розд. ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5, документ, в якому не зазначено строк виконання, повинен бути виконаний не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту його реєстрації в установі, до якої надійшов документ. Стверджує, що розпорядженням голови Сумської ОДА від 14.05.2020 року, опублікованим на офіційному сайті Сумської ОДА 18.05.2020 року №205-ОД «Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступниками голови, керівником апарату Сумської обласної державної адміністрації», станом на 16.06.2020 року ОСОБА_1 залишався на посаді заступника голови Сумської ОДА. Зауважує, що у відзиві представником відповідачів спочатку було зазначено, що оскаржуване розпорядження №76-К від 15.05.2020 року було видане відразу після отримання відповідного погодження Офісу Президента України. Проте, відповідно до листа Офісу Президента України №02-01/924, він датований 10.04.2020 року. Зазначає, що відповідно до штампу реєстрації вказаного листа Офісу Президента України, він зареєстрований в Сумській ОДА лише 15.05.2020 року за №1823/01-13, тобто, через 1 місяць та 5 днів з від дати видання документу. У матеріалах справи міститься відповідь другого відповідача з копією журналу конвертів, отриманих через фельд`єгерський зв`язок, яким суд першої інстанції також не дав належну оцінку. Так, лист Офісу Президента України від 10.04.2020 року №02-01/924 отриманий Сумською ОДА фельд`єгерським зв`язком 15.04.2020 року, про що є відповідна відмітка у журналі обліку конвертів, отриманий через фельд`єгерський зв`язок (номенклатурний номер 01-59). Вважає, що правова позиція відповідачів, що оскаржуване розпорядження було видане одразу після отримання листа-погодження, не відповідає дійсності та спростовується документами самої ОДА. Вказує, що серед документів, що не підлягають реєстрації, як у Правилах Мінюсту, та і в Інструкції з діловодства Сумської ОДА, немає заяви на припинення повноважень. Відповідно до абз.2 п.п.7.1 п.7 ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні й доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволено оформлювати рукописним способом. Стверджує, що заява заступника голови Сумської ОДА ОСОБА_1 на адресу голови Сумської ОДА є внутрішнім документом, на що вказує як вищезгаданий ДСТУ 4163-2003, так і п.8 глави 2 Розділу II «Документування управлінської діяльності» правил №1000/5. Вважає, така заява мала бути виконана у місячний термін з дня надходження. Більш того, маючи у своєму розпорядженні лист-погодження офісу Президента України про звільнення ОСОБА_1 , відповідачі не реєструють його в день фактичного надходження - 15.04.2020 року, а тримають цілий місяць не зареєстрованим, чим порушують правила діловодства. При цьому, 14.05.2020 року новопризначений голова Сумської ОДА розподіляє обов`язки між заступниками, а саме покладає обов`язки заступника на ОСОБА_1 . Зауважує, що призначення позивача керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та включення його до розподілу обов`язків між керівництвом облдержадміністрації у період до прийняття в установленому порядку рішення про його звільнення із займаної посади є обставинами, які впливають на правомірність такого звільнення. Вважає, що суд першої інстанції неправильно витлумачив та застосував Закон, адже звільнення ОСОБА_1 відбулось із застосуванням також Кодексу законів про працю України, а саме ст.36. Оскільки Закон №586-ХІУ не містить самої процедури дій новопризначеного голови ОДА по припиненню повноважень заступника голови ОДА, а містить лише підстави звільнення і обов`язок подати таку заяву новопризначеному голові ОДА, мають застосовуватись норми права, які регулюють подібні відносини. Вказує, що застосувавши на власний розсуд строки розгляду заяви, не реєструючи лист-погодження офісу президента протягом місяця після його надходження, відповідачі вийшли за межі повноважень, передбачених Конституцією та законами, підзаконними нормативними актами. Разом з тим, відповідно до ст.39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Зазначає, що вказану норму КЗпП України можна застосувати до спірних правовідносин, що підтверджується судовою практикою, зокрема рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року у справі №805/4185/18-а. Стверджує, що перший відповідач не реалізував заяву про припинення повноважень заступника у місячний термін, ним в цей час не вчинялось інших дій по призначенню на місце заступника голови Сумської ОДА інших осіб. Крім того, за день до звільнення новопризначеним головою розподілені обов`язки, якими на ОСОБА_1 покладені обов`язки заступника голови Сумської ОДА з реальними повноваженнями, тобто виконав одну із основних функцій голови - розподілив обов`язки між заступниками. Вважає, що суд першої інстанції фактично поклав обов`язок доказування неправомірності свого звільнення на позивача, не надав оцінку суперечливим письмовим доказам та поясненням відповідачів, чим допустив порушення норм процесуального права. Сумська обласна державна адміністрація подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що наведені в апеляційній скарзі положення щодо організаційно-розпорядчих документів стосуються загальних питань організації контролю та моніторингу за їх виконанням і жодним чином не стосуються, визначеної Законом України «Про місцеві державні адміністрації», процедури звільнення заступника голови обласної державної адміністрації. Відповідно до ст.45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» регламент місцевої державної адміністрації регулює організаційно-процедурні питання їх внутрішньої діяльності. Встановлений у ньому строк щодо проведення головою місцевої державної адміністрації розподілу обов`язків між керівництвом адміністрації жодним чином не стосується процедури звільнення заступника голови облдержадміністрації, що подав заяву про припинення своїх повноважень відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Стосовно доводів апелянта про реєстрацію Сумською ОДА листа-погодження з Офісу Президента України на звільнення позивача з посади, вказує, що недотримання правил діловодства при реєстрації листа не є юридичним фактом, який би вказував на недійсність погодження Офісом Президента України пропозиції про звільнення позивача з посади заступника голови Сумської ОДА. Крім того, чинним законодавством не визначено строків прийняття рішення про звільнення заступника голови обласної державної адміністрації після погодження відповідної пропозиції Офісом Президента України. Стверджує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року по справі №805/4185/18-а, на яке посилається апелянт, скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.09.2020 року, яке натомість містить обов`язковий для врахування висновок про те, що посилання судів першої та апеляційної інстанцій на норми, у тому числі статті 39-1 Кодексу законів про працю України, є помилковими, оскільки порядок призначення та звільнення заступників голів місцевих державних адміністрацій врегульований спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про місцеві державні адміністрації». Зауважує, що твердження апелянта про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, є не більше ніж його суб`єктивними думками, що супроводжуються суб`єктивними оціночними судженнями. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що розпорядженням голови Сумської ОДА від 11.03.2015 № 67-К ОСОБА_1 призначено з 12.03.2015 на посаду заступника голови Сумської ОДА (т.1 а.с. 60). Указом Президента України від 11.03.2020 № 74/2020 головою Сумської обласної державної адміністрації призначено ОСОБА_2 (т.1 а.с. 61). На виконання вимог ст. 10 Закону № 586-ХІV ОСОБА_1 12.03.2020 подано заяву голові Сумської ОДА ОСОБА_2 про припинення повноважень у зв`язку з призначенням останнього на посаду голови Сумської ОДА (т.1 а.с. 228). Розпорядженням голови Сумської ОДА від 15.05.2020 № 76-К ОСОБА_1 звільнено з посади заступника голови Сумської обласної державної адміністрації (т.1 а.с. 231). Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення відповідача, у зв`язку з чим підстави для поновлення позивача на посаді заступника голови Сумської ОДА відсутні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 6 ст.43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року №586-XIV (далі по тексту Закон №586-XIV). Відповідно до ст.1 Закону №586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Згідно з ч.1 ст.8 Закону №586-ХІV місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій закріплено у статті 39 Закону №586-XIV, п.3 ч.1 якої передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону. У свою чергу, стаття 10 Закону №586-XIV визначає, що перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов`язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи. Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації. Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення. Отже, пунктом 3 частини першої статті 39 та частиною третьою статті 10 Закону №586-XIV визначено, що юридичним наслідком призначення нового голови районної державної адміністрації є право останнього звільнити перших заступників та заступників голови районної державної адміністрації із займаних посад внаслідок автоматичного припинення їх повноважень, про що вони заявляють новому голові адміністрації. У відповідності до ч.1 ст.41 Закону №586-ХІV голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Таким чином, призначення чи звільнення заступника голови обласної державної адміністрації здійснюється шляхом видання відповідного розпорядження. При цьому, колегія суддів зазначає, що закон встановлює вимогу щодо погодження з Кабінетом Міністрів України лише призначення заступника голови обласної державної адміністрації. Вимог щодо особливостей порядку звільнення заступника голови обласної державної адміністрації з цієї посади закон не містить. Так, згідно з ч.2 ст.10 розділу II «Формування місцевих державних адміністрацій» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV, у редакції, чинній станом на 07 жовтня 2010 року, перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України. За змістом ч.2 ст.10 Закону № 586-XIV, у редакції Закону України від 07 жовтня 2010 року №2592-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України", встановлено, що перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації. Законом України від 23 лютого 2014 року №763-VII «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" та встановлено, що норми законів України, до яких вносилися зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України", які втратили чинність згідно з пунктом 1 цього Закону, діють в редакції, чинній станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням змін, внесених законами України після 7 жовтня 2010 року, у частинах, що відповідають нормам Конституції України, які діють станом на дату набрання чинності цим Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 298 затверджено Порядок розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, що після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 298» йменується Порядком розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, визначається зокрема процедура розгляду подання щодо: погодження призначення на посаду перших заступників, заступників голів та заступників голів - керівників апарату обласних і Севастопольської міської держадміністрацій (пп.6 п.1 Порядку). Згідно з пп.8 п.2 Порядку №298 перший заступник, заступники голови та заступник голови - керівник апарату обласної і Севастопольської міської держадміністрації призначаються на посаду головою відповідної держадміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Тобто, станом на час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом не визначено вимог щодо обов`язковості погодження із Кабінетом Міністрів України звільнення перших заступників облдержадміністрації та Порядок №298 також не містить питань щодо процедури розгляду подання щодо погодження звільнення з посади перших заступників обласних держадміністрацій. Отже, звільнення позивача з посади заступника голови обласної державної адміністрації мало відбуватись шляхом винесення відповідного розпорядження головою Сумської ОДА без погодження з Кабінетом Міністрів України, що і було зроблено головою Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 . Як зазначає відповідач, звільнення позивача мало відбуватися за погодженням з Офісом Президента України відповідно до вимог Порядку підготовки пропозицій та попереднього розгляду кандидатур для призначення на посади та звільнення з посад керівників місцевих державних адміністрацій, затвердженого Указом Президента України від 04.08.2006 року №675/2006 (далі по тексту Порядок №675). Відповідно до п.8 Порядку №675 пропозиції щодо погодження для призначення на посади та звільнення з посад першого заступника та заступника голів обласних. Севастопольської міської державних адміністрацій, а також першого заступника, заступника голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, розглядаються згідно з пунктом 3 цього Порядку. Згідно з п.3 Порядку №675 пропозиції щодо кандидатур для призначення на посади голів районних державних адміністрацій попередньо розглядаються в Офісі Президента України, в тому числі проводиться перевірка наявності, правильності оформлення документів. Про завершення попереднього розгляду кандидатур для призначення на посади голів районних державних адміністрацій Офіс Президента України доповідає Президентові України, про результати такого розгляду інформує листом Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 12.03.2020 подано заяву голові Сумської ОДА ОСОБА_2 про припинення повноважень у зв`язку з призначенням останнього на посаду голови Сумської ОДА (т.1 а.с. 228). Відповідачем 06.04.2020 року направлено лист №01-13/3601 керівнику Офісу Президента України з проханням погодити звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Сумської ОДА (т.1 а.с.229). Листом від 10.04.2020 року №02-01/924, зареєстрованим у Сумській ОДА 15.05.2020 року за №1823/01-13, керівником Офісу Президента України голові Сумської ОДА було повідомлено про погодження пропозиції про звільнення позивача (т.1 а.с.230). Апелянт, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, вказує про порушення відповідачами строку розгляду заяви позивача про припинення повноважень, з огляду на вимоги пункту 177 Інструкції з діловодства в Сумській ОДА, затвердженої розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 № 310-ОД, відповідно до якого документи, в яких строк виконання не зазначено, які не є документами інформаційного характеру або не містять контрольних завдань, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 днів з моменту реєстрації документа в облдержадміністрації. Колегія суддів зауважує, що розпорядження голови Сумської ОДА від 15.05.2020 № 76-К, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника голови Сумської обласної державної адміністрації, прийнято не пізніше ніж за 30 днів з моменту реєстрації листа керівника Офісу Президента України від 10.04.2020 року №02-01/924 про погодження пропозиції про звільнення позивача, оскільки його зареєстровано у Сумській ОДА 15.05.2020 року. При цьому, та обставина, що розпорядження про звільнення ОСОБА_1 було винесено головою Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 у більш ніж 30-денний строк з дати подання позивачем відповідної заяви, а також факт несвоєчасної реєстрації листа керівника Офісу Президента України від 10.04.2020 року №02-01/924 про погодження пропозиції про звільнення позивача, не впливають на спірні правовідносини, оскільки не свідчать про порушення відповідачами прав позивача та протиправність оскаржуваного рішення, яке прийняте на підставі та у відповідності до вимог Закону №586-ХІV, з огляду на особливості підстав та порядку звільнення заступників голів обласних державних адміністрацій та зважаючи на те, що закон не встановлює строки для прийняття рішення про таке звільнення. Стосовно доводів апеляційної скарги про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ст.39-1 Кодексу законів про працю України, оскільки відповідачами з позивачем у 30-денний термін з дня подання останнім заяви не припинено трудові відносини та позивач залишався на посаді заступника голови обласної державної адміністрації, то колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Згідно зі ст.39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Колегія суддів вказує, що трудовий договір, який було укладено між позивачем та Сумською ОДА, не є строковим трудовим договором у розумінні ст.23 КЗпП України, оскільки він укладається не на визначений строк і не на час виконання певної роботи. Строк дії такого договору може бути припинений у зв`язку із призначенням нового голови місцевої державної адміністрації, який може реалізувати своє право на звільнення певного заступника, а може і не скористатися ним. Оскільки займана позивачем посада передбачає спеціальний порядок обрання та звільнення, визначений Законом №586-XIV, то в даному випадку, на спірні відносини поширюються положення спеціального законодавства, тому доводи апеляційної скарги про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ст.39-1 КЗпП України є необґрунтованими. Щодо посилання апелянта на правову позицію Донецького окружного адміністративного суду, викладену у рішенні від 07.08.2018 року у справі №805/4185/18-а, то колегія суддів зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України). Крім того, вказане апелянтом рішення скасовано постановою Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі №805/4185/18-а, де суд касаційної інстанції дійшов висновку, що посилання судів першої та апеляційної інстанцій на норми Кодексу законів про працю України, є помилковими, оскільки порядок призначення та звільнення заступників голів місцевих державних адміністрацій врегульований спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про місцеві державні адміністрації». Разом з тим, доводи апеляційної скарги з посиланням на призначення позивача керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та включення його , як заступника голови Сумської обласної державної адміністрації, до розподілу обов`язків між керівництвом облдержадміністрації відповідно до розпорядження голови Сумської ОДА від 14.05.2020 року №205-ОД, є необґрунтованими, оскільки до моменту звільнення позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і розподіл новопризначеним головою обов`язків між керівництвом облдержадміністрації до прийняття в установленому порядку рішення про його звільнення із займаної посади позивача не свідчить про продовження з останнім трудового договору. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність звільнення позивача оскаржуваним у цій справі розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації Р. Грищенка № 76-к від 15.05.2020, у зв`язку з чим і підстави для поновлення позивача на посаді заступника голови Сумської ОДА відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає. Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки має місце неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи, як наслідок це рішення ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що носять характер припущень скаржника, які не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено, в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано, в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено, які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 480/3696/20 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 09.07.2021 року