LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/15222/2020

від 09.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі №520/15222/2020 - змінити в частині мотивів його прийняття.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2021 р. Справа № 520/15222/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 02.04.21 по справі №520/15222/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд першої інстанції: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2020 р. про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за період з 13.12.2019 року по 30.09.2020 року з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру відповідно до п. 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 р. №18-260 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2020 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 відповідно до ч. 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 № 18-260, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Позивач, ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/15222/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухваливши нове рішення у відповідній частині, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 р. з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 р. №18-260 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є беззаперечною підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині. Зазначає, що перебуває на обліках в органах Пенсійного фонду України та з 2001 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати. Вказує, що на момент призначення йому пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.ч. 12 та 17 ст.50 - 1 Закону "Про прокуратуру" №1789-ХІІ. Вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто оскільки останній перерахунок його пенсії проводився з розміру 90% від суми місячного заробітку, то саме з такої суми має проводитись наступний перерахунок і підстав для її зменшення не має. Зазначає, що до розміру призначеної йому пенсії не можуть застосовуватись обмеження її максимального розміру, визначені Законом №1697-VII, що також підтверджується судовим рішенням від 23 червня 2016 р. у справі №628/1443/16-а, яка перебувала за його позовом в провадженні Куп`янського міськрайонного суду. Посилається на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.05.2018 року у справі №308/11498/16. Вважає, що відмова у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії є втручанням у майнові права особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині рішення, відповідають обставинам справи, рішення винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04. 2021 року по справі №520/15222/2020/2020 без змін. Просило справу розглянути без участі представника відповідача. 23.06.2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, зазначивши, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином. З огляду на приписи п.п. 2,3 ч.1 ст.311 КАС України, протокольною ухвалою від 29.06.21 колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, шляхом зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років, працював в органах прокуратури Харківської області на прокурорсько-слідчих посадах з 15.12.1983 по 15.10.2001. Загальний стаж в органах прокуратури, з урахуванням військової служби та служби в органах внутрішніх справ, становить 23 роки 3 місяці 7 днів. З 16.10.2001 позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років. У березні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 № 18-260. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2020 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку. Позивач не погодився з вказаним вище рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом. Після звернення до суду відповідачем було самостійно проведено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020 відповідно до п. 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ на підставі іншої довідки прокуратури Харківської області від 10.11.2020 р. № 4633. У зв`язку з цим позивач 10.03.2021 подав заяву про уточнення позовних вимог. Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2020 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області необхідно зобов`язати здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 відповідно до ч. 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 № 18-260, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що саме на рівні 60% від суми місячної заробітної плати працюючого працівника прокуратури на аналогічній посаді, має бути проведений і перерахунок пенсії позивача. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07. 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі по тексту - Закон №1789-ХІІ). Згідно із ч.1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 р. до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Однак, приписи ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з ч.13 та ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08 липня 2011 р.) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №76-VІІІ (далі по тексту - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено зміни, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 14.10.2014 р. було прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі по тексту - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року. Колегія суддів звертає увагу, що ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) була наступного змісту "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (зокрема стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 р. Водночас з 15.07.2015 р. втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). При цьому, з 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі по тексту - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України"; - частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Колегія суддів звертає увагу, що з 01.01.2015 р. жодним законом не визначалося ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавством було делеговано повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. 13.12.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 7-р(ІІ)2019 за конституційними скаргами осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами. Так, вказаним рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України в наведеному вище рішенні також установив наступний порядок виконання свого Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Тобто, вказаним рішенням Конституційного Суду України було повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Наведене вище рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом - до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі якої позивачу видано довідку, є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.03.2020 №18-260 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої ОСОБА_1 . Відповідно, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2020, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно Закону України "Про прокуратуру", та наявність підстав для його скасування. З огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, а також на приписи ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (яка підлягає застосуванню в первісній редакції), відповідно до якої перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2020 року. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру, то колегія суддів вважає такі вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Колегія суддів зазначає, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 17.06.2021 року по справі №340/137/20. Окрім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання рішення суду у даній справі, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині заявлених вимог при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року у зразковій справі №560/2120/20 про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. Колегія суддів також звертає увагу, що з матеріалів даної справи вбачається, що відповідачем після звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом було самостійно проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020. При цьому, з урахуванням подання ОСОБА_1 заяви про уточнення позовних вимог, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач після 30.09.2020 взагалі не оскаржує будь - яких дій відповідача щодо перерахунку його пенсії, в т.ч. щодо визначення конкретного розміру його пенсії. Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для надання оцінки правомірності або неправомірності дій пенсійного органу з 01.10.2020. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що висновки суду першої інстанції про те, що саме на рівні 60% від суми місячної заробітної плати працюючого працівника прокуратури на аналогічній посаді має бути проведений перерахунок пенсії позивача є необґрунтованими, з огляду на передчасність питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії. Відповідно в цій частині оскаржуване рішення суду підлягає зміні в частині мотивів його прийняття. Доводи скаржника про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто оскільки останній перерахунок його пенсії проводився з розміру 90% від суми місячного заробітку, то саме з такої суми має проводитись і наступний перерахунок і підстав для її зменшення не має, колегія суддів відхиляє, з урахування вже наведених вище висновків, оскільки пенсійним органом ще не вчинялися дії щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання рішення суду у даній справі за спірний період. Стосовно доводів скаржника про те, що відмова у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії є втручанням у майнові права особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то з огляду на наведені вище висновки такі доводи є необґрунтованими. Окрім того, такі доводи носять характер особистих припущень скаржника, які не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи. Також, щодо доводів скаржника про те, що до розміру призначеної йому пенсії не можуть застосовуватись обмеження її максимального розміру, визначені Законом №1697-VII, що також підтверджується судовим рішенням від 23 червня 2016 р. у справі №628/1443/16-а, яка перебувала за його позовом в провадженні Куп`янського міськрайонного суду, то колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Відповідно на даний час відсутні обґрунтовані підстави вважати, що до розміру призначеної позивачу пенсії будуть застосовуватись зазначені обмеження її максимального розміру. Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.05.2018 у справі №308/11498/16, відповідно до якої при перерахунку пенсії працівникам прокуратур має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, то колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають саме наведені вище судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду (Великої Палати Верховного Суду), а не те на яке посилається скаржник. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 2 ст.317 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі №520/15222/20 підлягає зміні в частині мотивів його прийняття. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі №520/15222/20 підлягає залишенню без змін. З урахуванням приписів ст.139 КАС України, враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи не було задоволено вимоги позивача в оскаржуваній ним частині рішення суду першої інстанції, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі №520/15222/2020 - змінити в частині мотивів його прийняття. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі №520/15222/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»