Постанова 4855 № 826/3884/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3884/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Безименної Н.В., при серкретарі - Черніченко К.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва, в якому просив: - визнати протиправними дії та рішення щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, що діяла на момент призначення пенсії, зазначеної у листі від 02.02.2018 р. № 19/4-147вих-18 Генеральної прокуратури України, без обмеження максимальним розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657; - зобов`язати здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2018 р. відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", що діяла на час призначення пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати зазначеної у листі від 02.02.2018 р. № 19/4-147вих-18 Генеральної прокуратури України, без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії відповід-но до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №

657. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскільки пенсія йому призначена ще у 2003 році, тобто до 2011 року, тому на неї встановленні обмеження максимальним розміром не поширювались. Крім того, вказано, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1789), яка діяла на час призначення пенсії, а зміна порядку призначення пенсії не вплинула на порядок перерахунку вже призначених пенсій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року адміністративний позов частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром і виплатити різницю між фактично отриманою пенсією, починаючи з 01.01.2018. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник наполягає на відсутності підстав для перерахунку пенсій працівникам прокуратури, посилаючись на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах Також вказано, що з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", згідно з яким ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність, крім частин 3, 4, 6,

11. Відтак, на час звернення позивача підлягала застосуванню частина 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-18, якою передбачено, що умови і порядок перерахунку пенсій працівників прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, але такий акт прийнято не було, що вказує на правомірність дій відповідача. Крім того, вказано, що обов`язковою передумовою здійснення перерахунку пенсії є звернення з відповідною заявою та доданими документами до відповідного органу Пенсійного фонду України, та що вимога про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру є передчасною, позаяк відповідач не відмовляв у вчиненні таких дій. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в силу приписів с. 308 КАС України. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку відповідача, та з лютого 2003 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 у розмірі 90% заробітної плати працівника прокуратури. У лютому 2018 року позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 12.02.2018, в якій, посилаючись на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 № 657, яка набрала чинності з 06.09.2017, якою затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури, просив здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції чинній на момент призначення пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, починаючи з 06.09.2017 без обмеження граничного розміру пенсії та з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. Лівобережне об`єднане управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом № 3668/13/С-320 від 28.02.2018 року, та серед іншого, вказано на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким передбачено, що з 01.06.2015 року норми закону щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", втратили чинність, у зв`язку з чим, з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених цим законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Тобто, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Не погоджуючись із вищевказаними висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром виходив з того, що згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на позивача, якому пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Колегія суддів не може погодитись із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Спірні правовідносини врегульовані Законами України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ). Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятої та сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям вказаного Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі, Законом № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015. Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» зі змінами частково втратив чинність, окрім зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону. Колегія суддів враховує, що у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо не звернення позивача у встановленому порядку до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та відповідною довідкою про заробітну плату, що вказує на безпідставність вимог позивача, оскільки звернення позивача мало місце в лютому 2018 року, тобто до прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019. Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано, а відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація права на перерахунок пенсії позивача стала можливою лише після прийняття рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, яке на момент звернення ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 12.02.2018, було відсутнє, що свідчить про правомірність дій відповідача в межах спірних правовідносин за відповідного правового регулювання на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії в лютому 2018 року. Частина 20 ст. 86 Закону № 1697 (у первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20. Колегія суддів також вказує, що оскільки відмова Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку і виплаті пенсії була законною та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього, то така відмова не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, що узгоджується з висновками Верховного Суду в подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 24.06.2020 року у справі № 580/234/19. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів позивача щодо неправомірного обмеження його пенсії максимальним розміром, позаяк перерахунок пенсії ОСОБА_1 , про який просить останній, йому взагалі не проводився, що не заперечується самим позивачем. Колегія суддів зазначає, що доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та вказували на зменшення розміру пенсії позивача внаслідок застосування до неї положень щодо обмеження максимального розміру пенсії матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, колегія суддів оцінюючи наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за вислугу років без обмеження максимальним розміром і виплатити різницю між фактично отриманою пенсією, починаючи з 01.01.2018, вказує наступне. В період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення. Суд апеляційної інстанції вказує на те, що матеріали справи та доводи позивача, викладені в позовній заяві, не свідчать про зменшення розміру отримуваної ним пенсії в період, який розглядається, а також не містять відомостей про те, що внаслідок дій органу Пенсійного фонду України розмір пенсії позивача став меншим, або був іншим чином обмежений, зокрема максимальним розміром, що також свідчить про відсутність факту звуження прав та інтересів позивача в межах спірних правовідносин. Оцінюючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів вказує, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відповідно питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 12.02.2018 відмовив у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів та відповідного нормативного регулювання про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у справі до суду не існувало. Відповідач, в свою чергу, ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Таким чином, оскільки, відповідно до приписів статті 2 КАС України, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання вчинити дії, неповно встановив обставини цієї справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині та відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає задоволенню. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром та виплату різниці між фактично отриманою пенсією, починаючи з 01.01.2018, скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя О.М.Оксененко суддя Н.В.Безименна