Постанова Київський апеляційний суд № 752/7267/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 752/7267/21 Головуючий у І-й інстанції - Слободянюк А.В. апеляційне провадження № 22-ц/824/9745/2021 Доповідач Заришняк Г.М ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Рубан С.М., Кулікова С.В. при секретарі - Діденко А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року у задоволенні заяви позивачів про забезпечення даного позову було відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачці ОСОБА_6 вчиняти будь-які правочини щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі передавати вказану квартиру в оренду чи вселяти до неї третіх осіб, окрім співвласників та осіб, зареєстрованих в встановленому законом порядк,у до моменту прийняття рішення по справі, а також, до набрання чинності рішенням у справі заборонити проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яким третім особам, окрім співвласників та зареєстрованим в встановленому порядку до подання заяви про забезпечення позову. Учасники справи не скористалися своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачі підтримали подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Інші учасники судового розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, і їх значення полягає в тому, що вони захищають законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму №9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Поряд з цим, ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської РДА в м. Києві про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням. Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивачі вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Зокрема, відповідач, як співвласник Ѕ частини квартири, заселила у в обидві кімнати квартири людей, які не допускають в спірне помешкання позивачів. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, а саме по собі неврегулювання спору в досудовому порядку не може свідчити про те, що відповідач має намір не виконувати судове рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити його виконання рішення. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, обгрунтовано відмовивши в задоволення заяви позивачів про забезпечення позову. Постановлена судом ухвала відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано тверджень позивачів про відсутність реагування з боку правоохоронних органів на порушення громадського порядку відповідачкою та особами, які були вселені нею до спірної квартири, що без наявності судового рішення про забезпечення позову позбавляє позивачів вплинути на їх неправомірну поведінку, не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду, оскільки не свідчать про можливість невиконання в майбутньому рішення суду. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не випливають на правильність постановленої ухвали суду. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 08 липня 2021 року. Головуючий Судді: