Постанова Київський апеляційний суд № 756/5542/21
від 08.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 756/5542/21 Головуючий в суді І інстанції Шестаковська Л.П. Провадження № 33/824/3180/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 8липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Суд першої інстанції виходив з того, що 16 березня 2021 року о 12 годині 25 хвилин ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Автозаводська 18/3, керував автомобілем марки «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ «Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи при цьому ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, наявна уповільненість рухів, порушення мови. Від проходження на вимогу працівника поліції огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, порушивши тим самим вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення 2 свідків, в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження перевірки для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», однак такий прилад застосовується для перевірки стану алкогольного сп`яніння, а протокол містить інформацію про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначає, що пояснення свідків відбирав поліцейський ОСОБА_2 , хоча протокол склав поліцейський Зоц С.І. , що суперечить встановленому порядку оформленню адміністративних матеріалів. Також зазначає, що до матеріалів справи не додано копії направлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Вказує, що на місці зупинки ОСОБА_1 повідомив поліцейському Зоц С.І. про необхідність передачі транспортного засобу під керування іншому водію (оскільки це був робочий транспортний засіб з товаром) і лише після цього проводити огляд, однак поліцейський Зоц С.І. проігнорував такі вимоги водія і, погрожуючи провести незаконну евакуацію транспортного засобу, фактично змусив ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на місці події. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, обґрунтовуючи тим, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 8 червня 2021 року. На підставі вищевикладеного просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки копію постанови він отримав 8 червня 2021 року про що в матеріалах справи міститься відповідна заява про отримання копії постанови (а.с. 19). За наведених обставин апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за доцільне поновити цей строк. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - Савенка Є.В., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. За змістом ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність особи настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, у тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відео з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Доказам по справі судом надана належна оцінка і висновок про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР є вірним, оскільки водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що на місці зупинки ОСОБА_1 повідомив поліцейському Зоц С.І. про необхідність передачі транспортного засобу під керування іншому водію (оскільки це був робочий транспортний засіб з товаром) і лише після цього проводити огляд, а поліцейський Зоц С.І. такі вимоги водія проігнорував і, погрожуючи провести незаконну евакуацію транспортного засобу, фактично змусив ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на місці події, доказами по справі не підтверджені. Існування у матеріалах справи висновку медичного закладу щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22 березня 2021 року про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, правильності висновків судді про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме повторного вчинення протягом року такого адміністративного правопорушення як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому порядку, не спростовують. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку складення протоколу працівниками поліції ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП. Процесуальних порушень, які б слугували підставою для зміни чи скасування постанови, не встановлено. За таких обставин, вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а постанова судді - законною. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПОСТАНОВИВ : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана