Постанова 4808 № 344/11844/14-ц

Справа № 344/11844/14-ц Провадження № 22-ц/4808/985/21 Головуючий у 1 інстанції Хоростіля Р.В. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів: Василишин Л.В., Горейко М.Д., секретаря Пацаган В.В., за участю апелянта ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Хоростілем Р.В. 14 травня 2021 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якої складено 18 травня 2021 року, в с т а н о в и в : У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота» звернулося із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №02/227Ф від 18.10.2007 року в розмірі 123 750,78 грн (а.с.2-4). У травні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Заяву обґрунтовано тим, що рішенням (заочним) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в справі № 344/11844/14-ц задоволено позов ПАТ «Банк Золоті Ворота» від 11.12.2014 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором №02/227-Ф від 18.10.2007 року в розмірі 123 750,78грн, а також вирішено питання судових витрат. В провадженні Івано-Франківського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за даними Єдиного реєстру виконавчих проваджень знаходиться виконавче провадження ВП № 47033364 від 26.03.2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Банк Золоті Ворота». 17 жовтня 2019 року відбувся електронний аукціон № UA-EA-2019-09-24-000008-b номер лоту (GL7N212010) з реалізації активів ПАТ «Банк Золоті Ворота», переможцем якого стало ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс». На підставі вищевказаного протоколу, 07.11.2019 року між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» укладено договір № 188 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Банк Золоті Ворота» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» належні банку права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору, в тому числі за Договором № 02/57Ф про надання споживчого кредиту від 18.10.2007 року, договором застави рухомого майна (транспортних засобів) від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського НО Дузінкевич Л.В. за реєстровим № Д-739 та до ОСОБА_2 за договором поруки від 8.10.2007 року. В зв`язку з отриманням права вимоги до боржників (набуття статусу кредитора в зобов`язанні за цими договорами) ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» стало правонаступником стягувача. Просили замінити сторону на стадії виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2014 року у справі №344/11844/14-ц, а саме стягувача ПАТ «Банк Золоті Ворота» на ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» в повному обсязі (а.с.76-78). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження на стадії виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2014 року у справі № 344/11844/14-ц за позовом ПАТ «Банк Золоті Ворота» до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, а саме стягувача ПАТ «Банк Золоті Ворота» (ЄДРПОУ 20015529) його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» (ЄДРПОУ 35698098, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 45 кв. 4) (а.с.115-116). Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального(ст.513,514 ЦК України у взаємозв`язку з ст.202, 638,639 ЦК України) та процесуального права. Апелянт вказує, що оскаржувана ухвала постановлена внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеності заявником належними доказами обставини правонаступництва ТОВ «ФК «Піфагор-фінанс» по кредитному договору від 18.10.2007 року. Так, наявні документи, на думку апелянта, є недостатніми доказами для висновку про наявність факту правонаступництва, оскільки кредитний договір № 02/227Ф від 18.10.2007 року у протоколі електронного аукціону не значиться, що може свідчити про те, що даний договір не був предметом зазначеного аукціону від 17.10.2019 року. Також, надані в якості письмових доказів роздруковані таблиці із переліком найменувань позичальників, не є достовірними та достатніми доказами їх приналежності до договору№188 про відступлення прав, оскільки вони не містять ні підпису сторін договору, а ні дати їх складання. Відтак відсутні правові підстави вважати, що ці таблиці справді є частиною правочину АТ «Банк Золоті Ворота» з відступлення прав вимоги по кредитному договору на користь ТОВ «ФК «Піфагор-фінанс». Апелянт звертає увагу на те, що форма платіжного доручення №8 від 06.11.2019 року не відповідає вимогам п.3.1 глави 3 та п.17,20,21 Додатку№9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ №22від 21.01.2004 року, а тому не є достовірним доказом здійснення заявником того платежу, який вказаний у п.2 договору про відступлення прав вимоги. За таких обставин, вказаний договір слід кваліфікувати як не вчинений. Крім цього, обсяг зобов`язань по пені, який переходить від первісного кредитора до нового заявника має бути вказаний у додатку № 1 до договору № 188 про відступлення прав вимоги від 07.11.2019 року, однак з наявних в матеріалах копій таблиць розмір заборгованості по пені, який би мав перейти від АТ «Банк Золоті Ворота» до заявника, у них не значиться взагалі, що дає підстави вважати, що пеня взагалі не була предметом вказаного договору відступлення прав вимоги і не увійшла до обсягу прав, які б могли перейти від АТ «Банк Золоті Ворота» до заявника. Просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (а.с.121-125). Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Вказує, що товариством як переможцем проведеного електронного аукціону з реалізації активів ПАТ «Банк Золоті Ворота», було сплачено на підставі протоколу грошові кошти на накопичуваний рахунок Банку 06.11.2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення №8 від 06.11.2019. на підставі вказаного протоколу 07.11.2019 року між Банком та товариством був укладений договір №188 про відступлення права вимоги, відповідно до якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, в тому числі і до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Звертає увагу суду на те, що крім цитування норм законодавства, апелянт не надає будь-яких доказів на обґрунтування доводів апеляційної скарги. Крім того, предметом спору та позовними вимогами є лише стягнення сум заборгованості із боржників за кредитним договором від 18.10.2007 та заміна сторони на стадії виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 14.12.2014 року, а не визнання нечинним/протиправним укладених договорів відступлення права вимоги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с.131-138). Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. ОСОБА_1 подав додаткові пояснення на відзив, в яких пояснює, що вирішуючи питання про можливість заміни кредитора його правонаступником за аналогічних правовідносин Касаційний господарський суд Верховного Суду висловив правову позицію, що заміна кредитора його правонаступником по зобов`язанню боржника, щодо якого закінчився строк звернення виконавчого документу до виконання, є неможливою. Всупереч зазначеній правовій позиції місцевим судом не було застосовано до спірних правовідносин ст. 55 ЦПК України, а лише ст. 442 ЦПК України. На думку апелянта, судом не перевірено, чи не закінчився станом на час постановлення оскаржуваної ухвали трирічний строк звернення вказаного виконавчого листа до виконання. Просить врахувати дані пояснення при розгляді апеляційної скарги. У судове засідання не з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс», ПАТ «Банк Золоті Ворота, ОСОБА_2 (від якої надійшла заява про розгляд справи за її відсутності), про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності. Вислухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 , доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав. Задовольняючи заяву суд виходив з положень п 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», встановивши, що ПАТ «Банк Золоті Ворота» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» відступлено право грошової вимоги за кредитним договором, дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для заміни стягувача ПАТ «Банк Золоті Ворота» у виконавчому провадженні у справі №344/11844/14-ц його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс». З таким висновком апеляційний суд погоджується з огляду на таке. Судом встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року у справі №344/11844/14-ц позов ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором № 02/227Ф від 18.10.2007р. за період з 18.10.2007р. по 17.07.2014р. у розмірі 123 750,78 грн. (з яких: 102 325,27грн. - кредит; 2029,45грн. - проценти; 400грн. - комісія за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості; 18996,06грн. - пеня. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» витрати по оплаті судового збору у розмірі по 618,75 грн. з кожного (а.с.66-67). Рішення набрало законної сили та на його виконання видано виконавчі листи. 17 жовтня 2019 року відбувся електронний аукціон № UА-ЕА-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7Н212010) з реалізації активів Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті Ворота», переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс». Заявником долучений до заяви про заміну сторони виконавчого витяг з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги №188 від 07 листопада 2019 року на боржника та протокол електронного аукціону № UА-ЕА-2019-09-24-000008-bвід 17 жовтня 2019 року(а.с.82-83). Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичну особу ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» (ЄДРПОУ 35698098),види діяльності товариства значаться надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), інші види грошового посередництва,інші види кредитування, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (68.20;64,19;64,92;64,99).; 4. 07 листопада 2019 року між ПАТ «Банк Золоті ворота» та ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №188, згідно п.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників та інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договорами, договорами поруки, іпотеки та застави з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору («Основні договори»). Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с.84-85). В п.2 Договору №188 про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку 1 до цього Договору, відшкодування за договором страхування, передачі предметів забезпечення (іпотеки, застави) в рахунок виконання зобов`язань за кредитними договорами, право на подальше відступлення набутих за цим Договором Прав вимоги іншим особам і т.п. Відповідно до п. 4 Договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 750 717,86 гривень без ПДВ, надалі за текстом ціна відступлення. Ціна відступлення сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п.14 цього Договору, на підставі протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-09-24-000008-bвід 17 жовтня 2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор. Відповідно до п. 14 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Договір про відступлення прав вимоги №188 від 07 листопада 2019 року підписаний сторонами і скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання його недійсним. Дані обставини також підтверджуються копією Додатку № 1 до Договору № 188 про відступлення прав вимоги від 07.11.2019 року (а.с.86-87). Так, під порядковим номером 79 значиться позичальник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №02/227-Ф від 18.10.2007 року. Факт оплати заявником переданих прав вимог підтверджується платіжним дорученням № 8 від 06 листопада 2019 року на суму 867312,00 гривень (призначення платежу оплата за лот № GL7Н212010,ТОВ «ФК«Піфагор-Фінанс»,№ UА-ЕА-2019-09-24-000008-b від 17.10.2019, ціна 867312,00 грн., з ПДВ) (а.с.88). Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Порядок заміни сторони виконавчого провадження визначено статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Згідно частини першої статті 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Правонаступництвом у виконавчому проваджені є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника, і такий кредитор у силу ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутися про заміну сторони виконавчого провадження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок договору: купівлі-продажу чи міни (частина тертя статті 656 ЦК України; дарування (частина друга статті 718 ЦК України; факторингу (глава 73 ЦК України). Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Аналогічна позиція міститься і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190), у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18). З наведеного слідує, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Таким чином, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Суд враховує, що вказаний договір ні учасниками справи, ні заінтересованими особами не оспорювався у визначеному законом порядку, жодних доказів того, що вказаний договір розірвано чи визнано недійсним суду не надано, а тому в силу статті 204 Цивільного кодексу України він є правомірним. Так, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд має перевірити перехід прав кредитора, проте питання надання правової оцінки такому договору, виконання усіх похідних зобов`язань (стосовно пені) за вказаним договором становить окремий предмет спору та судового розгляду. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права, доводи апелянта не дають підстав для скасування правильної по суті ухвали суду, а тому її слід залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.374,375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.О. Максюта Судді: Л.В. Василишин М.Д.Горейко Повний текст постанови складено 08 липня 2021 року.