LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818640/22008/13-ц

від 13.07.2021 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 13 липня 2021 року м. Харків справа № 640/22008/13-ц провадження №22-ц/818/3388/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: заявник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №640/22008/13-цза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Губської Я.В., - в с т а н о в и в: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» звернулося до суду з заявою про заміну сторони на стадії виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.03.2014 року по справі № 640/22008/13-ц, а саме замінити стягувача Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс». Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року заяву задоволено. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота» на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/22008/13-ц від 24.03.2014. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що ухвала не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заявник ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» не підтвердило обсяг зобов`язань саме за цією справою або у виконавчому провадженні по виконанню рішення Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/22008/13-ц від 24.03.2014 року; судом не взято до уваги, що обсяг зобов`язань у цій справі та обсяг правонаступництва не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, а саме : сума зобов`язання не співпадає на дату укладення угоди № 188 про відступлення права вимоги 17.11.2019 року, додаток №1. Вказує, що даний факт в подальшому може призвести до подвійного стягнення з боржника за основним зобов`язанням та порушення її прав. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що 17 жовтня 2019 року відбувся електронний аукціон №UA-EA-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7N212010) з реалізації активів Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс». Відповідно до аукціону право грошової вимоги за кредитним договором від 15.02.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Золоті Ворота», перейшло до заявника. Тому наявні підстави для заміни стягувача у справі №640/22008/13-ц. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.03.2014 року по справі №640/22008/13-цзадоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованість за договором №86 про надання споживчого кредиту від 15.02.2008 року в розмір 5102,15 грн. та суму судового збору в розмірі 229,40 грн.(а.с.29). 15 травня 2014 року Київським районним судом м.Харкова видано виконавчий лист у справі №640/22008/13-цна виконання вищевказаного рішення суду(а.с.30). Зазначено, що рішення набрало законної сили 22.04.2014 року (обкладинка справи). 17 жовтня 2019 року відповідно до проведеного електронного аукціону №UA-EA-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7N212010) з реалізації активів Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс»(а.с.38-39). На підставі зазначеного протоколу 07 листопада 2019 року між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» був укладений Договір №188 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк Золоті Ворота» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» належні банку права вимоги, в тому числі відповідно до п.618 додатку до Договору №188 від 07.11.2019 року і за договором №86 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 від 15.02.2008 року(а.с. 40-43). В матеріалах справи наявні докази сплати суми грошових коштів на підставі протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7N212010) у розмірі 867 312,00 грн., про що свідчить надана копія платіжного доручення №8 від 06.11.2019 року (а.с.44). Як на підставу вимог заяви про заміну стягувача у справі №640/22008/13-ц, ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» посилалося на те, що наявні підстави для заміни стягувача ПАТ «Банк Золоті Ворота» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» у справі № 640/22008/13-цз урахуванням договору № 188 від 07.11.2019 року. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»). За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, а зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача повинно відповідати змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, необхідно ураховувати, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року по справі № 264/5957/17 прийшла до наступного висновку, що для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. З матеріалів справи убачається, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.03.2014 року по справі №640/22008/13-цзадоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованість за договором №86 про надання споживчого кредиту від 15.02.2008 року в розмірі 5102,15 грн. та суму судового збору в розмірі 229,40 грн.(а.с.29). Разом з тим ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» відповідно до проведеного аукціону №UA-EA-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7N212010) від 17.10.2019 року стало переможцем даного аукціону(а.с. 38-39). Відповідно до п.618 додатку до Договору №188 від 07.11.2019 року за договором №86 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 від 15.02.2008 року відступлено було 3 851,66 грн., в тому числі 305,61 грн. основного боргу та 3 546,07 комісії(а.с.43). Заочним рішенням від 24.03.2014 року стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за договором №86 про надання споживчого кредиту від 15.02.2008 року в розмірі 5102,15 грн., яка складається з : 2 330,15 грн. - сума прострочених відсотків та 2 772,00 грн. - сума простроченої комісії. Виходячи з вищевикладеного ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» відповідно до проведеного аукціону №UA-EA-2019-09-24-000008-b (номер лоту GL7N212010) від 17.10.2019 року та Договору №188 від 07.11.2019 року набуло право вимоги до ОСОБА_1 лише на суму простроченої комісії - 2 772,00 грн. Право вимоги прострочених відсотків ТОВ «Фінансова компанія «Піфагор Фінанс» не набувало. А нарахована заборгованість по основному боргу взагалі не була предметом розгляду у даній судовій справі та про її стягнення з відповідача судом рішення не приймалося. Колегія суддів вважає, що наявні підстави для заміни стягувача в межах суми стягнення простроченої комісії в сумі 2777 грн. Тому ухвала суду першої інстанції підлягає зміні. Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями 367,368,369,376,381,382,383,384, ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року змінити. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота» на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Піфагор-Фінанс» у виконавчому провадженні щодо виконання заочного рішення Київського районного суду м.Харкова у справі №640/22008/13-ц від 24.03.2014 року в межах суми простроченої комісії - 2 772,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук Повне судове рішення виготовлено 13.07.2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»