Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/257/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/257/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В. О. Суддя-доповідач: Шидловський В.Б. 08 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. за участю: розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких звернувся представник за дорученням Райзман Олекандр Якович на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких звернувся представник за дорученням Райзман Олекандр Якович до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : 05.05.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду в порядку статті 382 КАС України надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких звернувся представник за дорученням Райзман Олександр Якович (заявник) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких звернувся представник за дорученням ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, в якій просив: зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області в термін до 10 днів з дня винесення ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року у справі №600/257/21-а, з урахуванням ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року про виправлення описки. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких звернувся представник за дорученням ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких звернувся представник за дорученням Райзман Олекандр Якович, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення заяви. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Постановляючи оскаржену ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції вказав на те, що за положенням ст.382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлюється саме при вирішенні справи по суті, висновки стосовно наявності або відсутності підстав для встановлення такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду позову. У подальшому питання виконання рішення суду підлягають розгляду та вирішенню у порядку ст. 383 КАС України. Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також враховуючи положення КАС України щодо обов`язковості судових рішень, суд першої інстанції не вбачав підстав для встановлення контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати відповідний звіт. Окрім цього вказав, що надання судом оцінки протоколам про призначення пенсії за віком позивачам від 12.04.2021 року, прийнятих на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року, в межах судового контролю є неможливим, оскільки явно виходить за межі предмету розглядуваного у справі 600/257/21-а спору. Колегія суддів частково погоджується із зазначеними висновками з наступних підстав: Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Також, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України визначає три способи судового контролю за виконанням судового рішення:1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; 2) визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності державного/приватного виконавця; 3) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду. На думку колегії суддів, законодавець визначив способи реалізації судового контролю в залежності від порядку виконання судового рішення (добровільного або примусового), а також стадії судового провадження. У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Так, у постанові від 31 липня 2018 р. у справі № 235/7638/16-а Верховний Суд зазначив, що правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту ґ пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Враховуючи принцип верховенства права, закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також обов`язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено статтею 242 цього ж Кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що захід судового контролю, передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосований судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій після постановлення рішення по суті спору. Суд апеляційної та касаційної інстанції після перегляду судового рішення також може зобов`язати відповідача надати звіт про його виконання до суду першої інстанції. Таким чином, висновок суду першої інстанції про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України виключно на стадії ухвалення рішення по суті спору не відповідає правовим висновкам Верховного Суду. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, звернення до суду заявника викликане його незгодою з протоколами про призначення пенсії за віком позивачам від 12.04.2021 року, які було прийнято на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року, зокрема посилається на те, що всупереч судовому рішенню пенсії позивачам призначені на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-12, в однаковому розмірі - 56 грн, з доплатою до розміру мінімальної пенсії, без урахування представлених позивачами довідок про заробітну плату, показників за середньою заробітною платою і страхового стажу (проставлені в протоколах як "0,00000"), підвищення до пенсії за більш пізній вихід на пенсію. Колегія суддів вказує, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року у справі у 600/257/21-а надано оцінку виключно діям відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за результатом прийнято рішення, яким визнано протиправними такі дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області та зобов`язано останнього призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на загальних підставах, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законом, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 01.11.2021 року. Разом з тим, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року прийнято рішення, яке оформлено протоколами про призначення пенсії за віком позивачам від 12.04.2021 року, однак незгода з такими рішеннями відповідача, зокрема складовими та розміром пенсії, в тому числі без урахування представлених позивачами довідок про заробітну плату, показників за середньою заробітною платою і страхового стажу, підвищення до пенсії за більш пізній вихід на пенсію, є самостійною підставою для звернення до суду з адміністративним позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання судом оцінки протоколам про призначення пенсії за віком позивачам від 12.04.2021 року, прийнятих на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року, в межах судового контролю є неможливим, оскільки виходить за межі предмету розглядуваного у справі 600/257/21-а спору. З урахування наведеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскарженої ухвали, виклавши її в редакції цієї постанови, що відповідатиме положенням статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких звернувся представник за дорученням Райзман Олекандр Якович задовольнити частково. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.