Постанова 4856 № 240/13594/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13594/20 Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач: Іваненко Т.В. 08 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення виплати призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у період з часу призначення, тобто з 01.11.2016 по вересень 2017 року включно, та обмеження її виплати з 1 жовтня 2017 року і по даний час шляхом обрахування згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести виплату призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у період з часу призначення, тобто з 01.11.2016 по 01.10.2017 включно в сумі 6415,97 грн. за кожен місяць;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у листі від 28.05.2020 №0600-0308-8/22198, про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області: - провести з 01.10.2017 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697 у зв`язку з підвищенням розмірів посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини, відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі довідки прокуратури Житомирської області 18.03.2020 за №18-376вих-20, та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум; - після проведення вищевказаного перерахунку, провести перерахунок з 01.11.2018 призначеної пенсії як працюючому пенсіонеру, з урахуванням призначення і роботи на вищій посаді, збільшенням вислуги років, тощо, відповідно за кожні два відпрацьовані роки, та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2020 "Про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури №18-376вих-20 від 18 березня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, після перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури №18-376вих-20 від 18 березня 2020 року, здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня, за кожні два відпрацьовані роки, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять суд: позивач - скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, а також змінити рішення суду в частині строків здійснення перерахунку за задоволеними позовними вимогами; відповідач - скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належить задовольнити з наступних мотивів. З обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 із 1997 року працює в органах прокуратури. З 01.11.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років. Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії, однак отримував відмову. Зокрема, 17.12.2019 та 19.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявами у яких просив: - провести з 01.10.2017 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням розмірів посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини, відповідно до Постанови КМУ №657; - після проведення вищевказаного перерахунку, провести перерахунок з 1.11.2018 призначеної йому пенсії як працюючому пенсіонеру, з урахуванням призначення і роботи на вищій посаді, збільшенням вислуги років, тощо, відповідно за кожні два відпрацьовані роки. Листом №Ю-6144 від 02.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про наступне: " ... на виконання рішення суду Вам з 01.11.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України „Про прокуратуру від 14Л0.2014 №1697-УП (далі - Закон) в розмірі 60% середньомісячного заробітку, розмір якої становить 6415,97 грн (10693,29 грн х 60%). Оскільки Ви продовжували працювати на посаді, передбаченій вищезазначеним Законом, тому відповідно до Законів України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VII та від 06.12.2016 №1774 виплата даної пенсії до 01.10.2017 не проводилася. Відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148 з 01.10.2017 виплата пенсії проводиться Вам у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що на даний час становить 2736,81 грн. Водночас інформуємо, що відповідно до ст. 86 Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури до 13.12.2019 визначався Кабінетом Міністрів України, однак такий порядок був відсутній, тому перерахунок пенсій за вислугу років відповідно до Закону не проводився. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 (яке набрало законної сили 13.12.2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення частини двадцятої статті 86 Закону зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та установлено, що частина двадцята статті 86 Закону підлягає застосуванню у первиннім редакції." Крім того, листом №4894-4724/Ю-2/8-0600/20 від 21.04.2020 Головне управління ПФУ в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури до 13.12.2019 визначався Кабінетом Міністрів України, однак такий порядок був відсутній, тому перерахунок пенсій за вислугу років відповідно до Закону у зв`язку із підвищенням заробітної плати за періоди до 13.12.2019 не проводився. Повідомлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури до 13.12.2019 визначався Кабінетом Міністрів України, однак такий порядок був відсутній, тому перерахунок пенсій за вислугу років відповідно до Закону у зв`язку із підвищенням заробітної плати за періоди до 13.12.2019 не проводився. Листом від 28.05.2020 Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення частини двадцятої статті 86 Закону зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону, виникає з 13.12.2019. При цьому пунктом 7 Постанови КМУ №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно закону України "Про прокуратуру". Підстав для врахування заробітної плати станом на 06.09.2017, яка визначена в довідці про заробітну плату від 18.03.2020 №18-376/вих-20, виданої прокуратурою Житомирської області для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до закону немає. В матеріалах пенсійної справи позивача, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи, наявна копія рішення від 28.05.2020 "Про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Вважаючи такі відмови відповідача протиправними, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період із 01.11.2016 по 12.12.2019 у відповідача не було законодавчо встановлених підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням призначення і роботи на вищій посаді, збільшенням вислуги років, тощо, відповідно за кожні два відпрацьовані роки. Таке право виникло у позивача із 13.12.2019. А тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частини підлягають частковому задоволенню, а саме із 13.12.2019, а не із 01.11.2018. Обґрунтовуючи рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що позовні вимоги в частині невиплати призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у період з часу призначення по вересень 2017 року, а також обмеження розміру пенсії з 01.10.2017, - є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, що були чинними у спірний період. Колегія суддів за результатами розгляду справи частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно зазначено судом першої інстанції, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначав Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697). Частиною 15 статті 86 Закону №1697 в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Згідно вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) в редакції, чинній із 01.01.2017 тимчасово, по 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2018 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017 було внесено зміни у частину першу статті 47 Закону №1058, зокрема: в абзаці другому цифри і слово "31 грудня" замінити цифрами і словом "30 вересня". Норма застосовується із 01 жовтня 2017 року. Отже, згідно приписів ч. 1 ст. 47 Закону №1058 в редакції від 03.10.2017, тимчасово, по 30 вересня 2017 року: особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Вказані вище норми законодавства України не визнавались у встановленому порядку неконституційними, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, частиною 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи " №3668-VI від 08.07.2011 визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Згідно із пунктом 13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року, з 1 жовтня 2017 року пенсії призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами. Вказані правові норми у визначеному законодавством порядку неконституційними не визнавались. Отже, законодавцем з 01.10.2017 поновлено виплату пенсій пенсіонерам, пенсія яким призначена після 01.10.2011 у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" і які продовжують працювати на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". При цьому визначено, що пенсіонерам, які продовжують працювати на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплата пенсії здійснюється у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відтак, факт роботи на посадах та на умовах, які передбачені Законом України "Про прокуратуру" є підставою для припинення виплати пенсії за вислугу років у розмірі, визначеному Законом України "Про прокуратуру", та здійснення виплати пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тож, згідно довідки Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №3328/03.2 від 03.04.2019, ОСОБА_1 за період із листопада 2016 року по вересень 2017 року було нараховано "щомісячне довічне утримання" в розмірі по 6415,94 грн щомісяця, однак зазначені суми не виплачено. З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення до ГУ ПФУ та розгляду адміністративної справи позивач продовжує працювати в органах прокуратури. Отже, з огляду на зазначені вище положення законодавства України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що на дату призначення пенсії за вислугу років і до 30.09.2017, у відповідача не було законних підстав для виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії. Згідно довідки Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №3328/03.2 від 03.04.2019, ОСОБА_1 за період із жовтня 2017 року по лютий 2019 року було нараховано та виплачено щомісячне довічне утримання по 2339,16 грн щомісяця, а у березні 2019 року нараховано та виплачено 2736,81 грн. Пенсія позивачу призначена з 01.11.2016, тобто після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (тобто після 1 жовтня 2011 року), при цьому позивач продовжує працювати в органах прокуратури. Відтак, виплата пенсії повинна здійснюватись позивачу у розмірі, обчисленому згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до його звільнення з органів прокуратури. Виходячи із системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати з 01.10.2017 позивачу пенсії у розмірі, розрахованому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Водночас, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині наявності підстав для виходу за межі позовних вимог визнання протипроавним та скасування рішення ГУПФУ в Житомирській області від 28 травня 2020 року та для зобов`язання відповідача провести з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки №18-376 від 18.03.2020, з огляду на наступне. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону №76-VIII від 28.12.2014, та яка була чинною на дату призначення позивачу пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно зі статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ починаючи з 13.12.2019 поширюються на призначені працівникам прокуратури пенсії. Відтак, право на перерахунок пенсії згідно вказаної норми у позивача виникло саме з 13 грудня 2019 року. Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що виходячи зі змісту речення першого та другого відновленої частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії працівникам прокуратури повинен бути проведений з 1 січня 2020 року виходячи із довідки заробітної плати працюючих прокурорів за грудень 2019 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 скористався своїм правом та звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою, але додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій між тим зазначено розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 рік за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу прокуратури області. Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 було визначено здійснення перерахунку пенсії, після набуття такого права за довідками про збільшення заробітної плати за грудень 2019 року, при цьому, органи Пенсійного фонду України не уповноважені самостійно визначати заробітну плату працюючих прокурорів, оскільки, це виходить за межі їх повноважень, визначених в ст. 64 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, на виконання рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 Міністерством соціальної політики України спільно з Офісом Генерального прокурора України розроблено Порядок дій при перерахунку пенсій працівникам прокуратури та форми довідок (листи № 2690/0/2-20/54 від 21.02.2020 та № 21-698вих20 від 18.02.2020) (далі-Порядок). Вказаним Порядком передбачено, що у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури проводиться на момент виникнення права на перерахунок: 1.Перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. 2.Перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (незалежно від факту їх роботи) на підставі довідок про заробітну плату, виданих органами прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок. 2.2. Для пенсіонерів, які не працюють, в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, враховуються такі види оплати праці: - посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, чинних за відповідною посадою на момент виникнення права на перерахунок; - надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок пенсії, якщо вона була фактично встановлена особі на дату звільнення; - надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок пенсії, якщо вони були фактично встановлені особі з урахуванням положень пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України щодо виключення слів «статті 81»; - інші щомісячні надбавки, доплати та щомісячна премія враховуються в середніх розмірах, що фактично виплачені у місяці, у якому відбулося збільшення заробітної плати, за відповідною посадою (посадами) у тому органі прокуратури, з якого особа вийшла на пенсію, або його правонаступника; - матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) у розмірі 1/12 середньомісячної заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною посадою (посадами) у тому органі прокуратури, з якого особа вийшла на пенсію, або його правонаступника; - премія з нагоди державних, професійних свят в середніх розмірах за відповідною посадою, виплачені в місяці виникнення права на перерахунок пенсії. Так, 19.03.2020 позивачем було подано до Управління заяву про перерахунок пенсії згідно Закону №1697 із довідкою для проведення перерахунку розміру пенсії від 18.03.2020 №18- 376/вих-20. При цьому довідка видана про заробітну плату станом на 06.09.2017, виходячи з умов (розміру складових частин заробітної плати прокурорів), визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури. Таким чином, зазначена довідка складена всупереч вимог наведеного законодавства, а тому не може бути підставою для перерахунку пенсії. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На переконання колегії суддів, при вирішенні публічно-правового спору в цій частині, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог. Тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року скасувати в частині задоволених позовних вимог. Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.