Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/8356/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8356/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 08 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В., представника позивача: Мамедова О.М., представника відповідача: Поліщука Є.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ОІЛ" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт ОІЛ" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому просив: 1.1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невидачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , та зобов`язати відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог вказав, що контролюючий орган протиправно відмовив у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі, оскільки резервуарна АЗС є пересувним виробом заводського виготовлення, що унеможливлює надання акта введення в експлуатацію об`єкта, або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарної АЗС. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача створює перешкоди у здійсненні повноцінної діяльності товариства. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.11.2020 №35551/7/22-01-09-03-06 про відмову у видачі товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ОІЛ" ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. 3.2. Зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області видати товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ОІЛ" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Руслана Мазунова, 25/1. 3.3. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ОІЛ" 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Головне управління ДПС у Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що контролюючий орган прийняв рішення від 03.11.2020 №35551/7/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ТОВ "Комфорт ОІЛ". Підставою для прийняття вказаного рішення слугував той факт, що позивач не надав акта введення в експлуатацію об`єкта, або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарної АЗС. Також зазначив, що позивач не оскаржив рішення про відмову у видачі ліцензії. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.10.2020 позивач - ТОВ "Комфорт ОІЛ" звернулось до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. До заяви позивач надав копії: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2012; витягу з ДЗК на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 ; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності; кадастрового плану на земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:025:0045; договору оренди нежитлового (складського) приміщення та земельної ділянки від 01.09.2020; наказу про введення в експлуатацію основних засобів (резервуара сталевого одностінного для наземного зберігання нафтопродуктів) від 13.01.2020; акта введення в експлуатацію основних засобів від 14.01.2020; акта приймання-передачі частини нежитлового (складського) приміщення та земельної ділянки в оренду від 01.09.2020; паспорта резервуара для зберігання нафтопродуктів РГС-10 м3; висновок експертизи від 23.09.2019 №31101472-09-02-286.19; регламенту технічних оглядів від 23.09.2019; дозволу Головного управління Держпраці у Київській області від 13.01.2020 №172.20.32; дозволу Головного управління Держпраці у Київській області від 13.01.2020 №174.20.32; квитанції від 30.01.2020 №11 про сплату коштів за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; довіреності.

7. Рішенням від 03.11.2020 №35551/7/22-01-09-03-06 Головне управління ДПС в Хмельницькій області відмовило ТОВ "Комфорт ОІЛ" у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

8. Вважаючи бездіяльність, що полягає у невидачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

9. Позивач вважає, що резервуарна АЗС є пересувним виробом заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, а тому не підлягає прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

10. В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначив, що позивачу правомірно відмовлено податковим органом у видачі ліцензії, оскільки позивач не надав акта введення в експлуатацію об`єкта, або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарної АЗС. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 481/95-ВР).

13. Статтею 1 Закону № 481/95-ВР розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

14. Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено статтею 15 Закону № 481/95-ВР.

15. Так, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

16. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

17. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

18. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; - акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

19. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

20. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

21. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

23. Як вірно встановлено судом першої інстанції підставою для відмови у видачі ліцензії слугував той факт, що ТОВ "Комфорт ОІЛ" не надало акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

24. Згідно з статтею 18 Закону № 481/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

25. Отже, до 01 січня 2022 року подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію не є обов`язковою умовою, без якої не можливо б було отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Проте, за відсутності зазначених документів, законом встановлено за необхідне подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна.

26. Слід зауважити, що позивачем факт неподання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або іншого документа, що містить відповідну інформацію не заперечується.

27. Натомість позивач зазначає, що резервуарна АЗС є пересувним виробом заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, отже, не є об`єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшенням, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.

28. Вказана АЗС є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди. Паспорт резервуара горизонтального сталевого наземного для зберігання нафтопродуктів РГС-10 м3 (РГСН-10) є документом, який дозволяє експлуатувати АЗС, але не є вичерпним серед переліку документів, що дозволяють використовувати таку АЗС у комерційних цілях.

29. Позивач разом з заявою надав копії: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2012; витягу з ДЗК на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 ; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності; кадастрового плану на земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:025:0045; договору оренди нежитлового (складського) приміщення та земельної ділянки від 01.09.2020; наказу про введення в експлуатацію основних засобів (резервуара сталевого одностінного для наземного зберігання нафтопродуктів) від 13.01.2020; акта введення в експлуатацію основних засобів від 14.01.2020; акта приймання-передачі частини нежитлового (складського) приміщення та земельної ділянки в оренду від 01.09.2020; паспорта резервуара для зберігання нафтопродуктів РГС-10 м3; висновок експертизи від 23.09.2019 №31101472-09-02-286.19; регламенту технічних оглядів від 23.09.2019; дозволу Головного управління Держпраці у Київській області від 13.01.2020 №172.20.32; дозволу Головного управління Держпраці у Київській області від 13.01.2020 №174.20.32; квитанції від 30.01.2020 №11 про сплату коштів за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; довіреності.

30. Окрім того, позивач додав копії наказу про введення в експлуатацію основних засобів (резервуара сталевого одностінного для наземного зберігання нафтопродуктів) від 13.01.2020 та акта введення в експлуатацію основних засобів від 14.01.2020.

31. Колегія суддів зазначає, що подані позивачем документи були достатніми для прийняття ним рішення про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

32. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, що приписи частини 37 статті 15 Закону №481/95-ВР не містять виключного переліку документів, необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

33. Отже, доводи апеляційної скарги щодо обов`язковості дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при отриманні ліцензії є необґрунтованими, оскільки Законом № 481/95-ВР чи Податковим кодексом України такі вимоги не передбачені.

34. З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає обгрнутованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Комфорт ОІЛ" при поданні заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Руслана Мазунова, 25/1було подано всі копії дозвільних документів, необхідних для отримання ліцензії, перелік яких передбачено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 29.12.2019 року № 481/95-ВР.

35. У відповідності зст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами.

37. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

38. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

39. Наведене дає підстави для висновку, що доводи апелянта у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

40. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 08 липня 2021 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.